Заняття 9. Зайчик-пострибайчик

Психолог. Хто це прийшов до нас? Це Зайчик. Він дуже гарний. У нього є лапки? У нього є ніжки? У нього є вушка? Давайте покаже­мо, які в Зайчика вушка (супроводжуємо показ читанням вірша).

Зайчик має двоє вух.

Як одним він рухає,

Другим слухає вітрець,

Що за полем дмухає.

А у діток є ніжки? А ручки? Вушка? Давайте перевіримо. Я спі­ватиму пісеньку, в якій запитуватиму, де ваші ніжки, ручки, а ви будете мені показувати.

(Пісенька з показом.)

А де ваші ручки (2 рази)!

Ось вони, ось вони.

0-ось наші ручки (вушка, очки, ротик, ніжки).

Молодці! Зайчик бачить, що дітки все знають. А чи знають діти, що любить їсти зайчик? Моркву, травичку, а ще кавуна.

Ось я вам розкажу, а ви послухайте й повторюйте всі рухи за мною. (Читання вірша і супровід рухами.)

Лісом зайчики ішли,

Кавуна вони знайшли.

їли, їли кавуна,

Поки виїли до дна.

Хить його туди-сюди

Покотили до води.

Заї-зайчики смішні

Попливли на кавуні.

Попливли на кавуні,

Наче й справді на човні.

А ще зайчики дуже люблять стрибати. Давайте й ми постри­баємо, як зайчики.

Десять гарних зайченят

Під ялинкою сидять (присіли).

Зайці почали стрибати,

Ми їх будем рахувати.

Один, два, три, чотири, п'ять.

(Стрибки під рахунок.)

Далі будем рахувати.

Давайте пограємося з нашим гостем,

Зайчиком, у гру.

Гра «Зайчики та сова»

Психолог. Зайчики люблять гуляти на лісовій галявині, але бояться, коли сова співає свою пісню: «Ух-ух-ух».

Коли вони це чують, то втікають у будиночки.

Молодці! Але наш Зайчик вже втомився. Йому треба піти відпочити. Давайте попрощаємося з ним. До побачення, Зай­чику!

Заняття 10. Лисиця-робітниця

Психолог. Сьогодні зі мною прийшла Лисичка, бона живе в лісі, але дуже хоче все знати, тому багато подорожує й завжди про щось запитує.

Ось і у вас вона хоче про щось запитати. Діти, відповімо Ли­сичці? Так, звичайно.

Послухайте уважно пісеньку про сходи й про тих, хто на них сидить. (Співає пісеньку.)

А на першій (другій, третій...) сходинці — там сидить котик (собачка, корівка, курочка...) й співає свою пісеньку.

Лисичка

— Яку пісеньку співає Котик? (Діти відповідають.)

А далі на сходинці — там сидять дівчатка (хлопчики, Тетянка, Сашко...) й махають ручками (плескають у долоні, тупочуть ніж­ками, сваряться пальчиком).

Лисичка

—Як махають ручками (плескають у долоні, тупочуть ніжками, сваряться пальчиком)? (Діти показують.)

Психолог. Молодці! А ви знаєте, що Лисичка наша — робіт­ниця, не сидить без діла. Любить, щоб було чистенько, щоб усі іграшки стояли на своїх поличках.

Ой-йой! Налетів вітер і розкидав нам тут листя — стало брудно. Давайте швиденько поприбираємо всі листочки в кошик, допо­можемо Лисичці навести лад.

Молодці! Лисичка дуже рада. А ми з вами раді? Давайте по­сміхнемося. Якщо нам так добре — заспіваємо пісеньку про нашу гостю Лисичку та потанцюємо:

Я лисичка, я сестричка, не сиджу без діла:

Я гусяток пасла, полювать ходила (2 рази).

А сьогодні у неділю треба відпочити —

Свою хатку гарнесенько треба прикрасити (2 рази).

А щоб краща, а щоб краща була моя хатка.

Треба піти у гайочок квіточок нарвати (2рази).

А зараз давайте пограємося з Лисичкою.

Гра «Зайчик і ведмідь»

Зайчик маленький. Тому коли я дам команду «зайчик», треба присісти та показати вушка зайчика. Коли дам команду «вед­мідь», слід встати, розвести руки та ноги в сторони, бо ведмідь великий.

Психолог. Молодці! Ми з Лисичкою гралися, танцювали, від­повідали на запитання. Але Лисичці вже час іти. Давайте скажемо їй: «До побачення!».