Класифікація і систематизація небезпек.

Таксономія – наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять, об'єктів. Досконала, досить повна таксономія небезпек поки що не розроблена. За походженням розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні (рис1).

За характером дії на людину небезпеки можна розділити на 5 груп: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні. За часом виявлення негативних наслідків небезпеки діляться на імпульсивні і кумулятивні. За локалізацією небезпеки бувають сполучені з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом.

Виникають наслідки: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні наслідки. Завдають збитки: соціальні, технічні, екологічні, економічні. Небезпеки мають місце в сферах: побутовій, спортивній, дорожньо-транспортний, виробничій, військовій та ін.. За структурою небезпеки поділяються на прості і похідні, що є результатом взаємодії простих. За реалізацією енергії небезпеки поділяються на активні і пасивні. До пасивних відносяться небезпеки, що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина. Розрізняють апріорні ознаки (провісники) небезпеки та апостеріорні (сліди) ознаки небезпек.

Послідовність вивчення небезпек.

Стадія 1 - попередній аналіз небезпеки (ПАН)

Крок 1. Виявити джерела небезпеки.

Крок 2. Визначити частини системи, які можуть викликати ці небезпеки.

Крок 3. Ввести обмеження на аналіз, тобто виключити небезпеки, які не будуть вивчатися.

Стадія 2 - виявлення послідовності небезпечних ситуацій, побудова дерева подій і небезпек.

Стадія 3 - аналіз наслідків.

Причини і наслідки. Причини - це умови, за яких реалізуються потенційні небезпеки, причини характеризують сукупність обставин, дякуючи яким небезпеки виявляються і викликають ті або інші небажані наслідки, шкоду.

Форма шкоди або небажані наслідки, різні: травми різної тяжкості, захворювання, шкода навколишньому середовищу та інше.

Небезпека, причини і наслідки є основними характеристиками таких подій, як нещасний випадок, надзвичайна ситуація, пожежа та інше. Тріада, «небезпека-причини-небажані наслідки» — це логічний процес розвитку, який реалізує, потенційну небезпеку в реальну шкалу наслідків. Як правило, цей процес включає кілька причин. Одна і та ж небезпека може реалізуватися в небажані події через різні причини. Природне функціонування об'єкта під владою тих або інших факторів, може бути порушено, а параметри вийти за межі встановлених може викликати погрозу не тільки подальшому функціонуванню об'єкта але здоров'ю, а інколи і життю людей, які працюють на об'єкті (рис.2). Таким чином, у цьому середовищі створюються умови надзвичайної ситуації. Наслідки надзвичайних ситуацій в багатьох випадках залежать від характеру підприємства.

Право на здорові та безпечні умови праці є невід'ємним правом кожної людини у будь-якій країні світу. Смертність від нещасних випадків у світі стоїть на третьому місці. Науково-технічний прогрес, як правило, супроводжується поліпшенням умов праці, ліквідацією на багатьох виробництвах тяжкої ручної праці, виведення працівника із зони шкідливого виробництва, широкого впровадження ефективних засобів забезпечення безпеки праці та життєдіяльності людини. Разом з тим, науково-технічний прогрес поряд з численними перевагами приніс людству, на жаль, і численні лиха. Тільки в нашій країні щорічно на виробництві травмується біля 130 тисяч чоловік, з них близько 3.5 тисяч одержують травми зі смертельним наслідком, більше 5 тисяч отримують професійні захворювання. Допускаються серйозні виробничі аварії з груповими нещасними випадками. За три останніх роки в Україні сталося більше 76 аварій із сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР), в тому числі 54 аварії з ними на транспорті, а також біля 580 вибухів, пожеж та інших виробничих і транспортних аварій. За цей же час виникло 63 лісових і торф’яних пожеж, 55 повеней, мали місце урагани та інші природні явища і стихійні лиха.

Прийнятний (допустимий) ризик – забезпечення такого рівня безпеки, який суспільство може прийняти (економічно дозволити) у даний період часу. Збільшуючи видатки можна значно зменшити величину ризику (але не безмежно) – збільшення витрат на технічне зниження ризику може завдавати шкоди соціальній сфері (зменшуються витрати на медицину, культуру, освіту тощо), що збільшує соціально-економічний ризик.

Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі є 10^-6 на рік.

Суспільно-політичні та соціально-економічні реформи, що здійснюються в нашій країні, не можуть бути ефективно реалізовані без докорінних змін у сфері праці і житті людини.

Чистота навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів:

— право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха;

— право громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності; питання безпеки, гігієни праці, виробничого середовища та забезпечення безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

У Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.90 р., записано: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Задача забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком Держави ст.16).

Ці конституційні принципи реалізовані у цілому ряді нових законодавчих і нормативних актів, які визначають правові, економічні та соціальні основи безпечної життєдіяльності людини у нашому суспільстві.

Найбільш оптимальні положення та нормативи трудових прав і соціальних гарантій працюючих, що діють у більшості розвинених країн світу, узагальнені у вигляді концепцій (угод), та рекомендацій Міжнародної Організації Праці (МОП) і поширюються шляхом їх прийняття (ратифікації) в інших країнах - членах організації.

МОП у сфері трудових відносин і безпеки життєдіяльності прийнято більше 174 конвенцій, з них Україною, яка також є членом МОП, ратифіковано майже третина. Введення в дію перерахованих вище нормативних документів і програм та їх реалізація, суттєвий крок у напрямку створення у нашій країні міжнародних норм безпеки життєдіяльності населення, охорони праці та соціальних гарантій працюючих.

В законодавстві України створена система нових механізмів забезпечення безпеки людини, які умовно можна об'єднати у дві групи: механізм попередження збитку людині і суспільству, та механізм відшкодування заданого збитку. Особливе значення в законодавстві надається забезпеченню екологічної безпеки життєдіяльності людини. Екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.