Психологічні чинники небезпеки

Аналіз статистичних даних та висновки експертів дозволяють стверджувати, що 60-90% травм у побуті та виробництві відбувається з вини потерпілих. Основні причини:

1. Низький рівень професійної підготовки з питань безпеки;

2. Недостатнє виховання;

3. Слабка установка людини на дотримання вимог безпеки;

4. Допуск до небезпечних робіт людей з підвищеним ризиком травматизму;

5. Перебування людей у стані втоми чи інших психічних станах, які знижують безпеку діяльності.

Виділяють комплекс факторів, що збільшують індивідуальну схильність людини до небезпеки. Це і особливості темпераменту людини, і функціональні зміни в організмі, і дефекти органів відчуття, і незадоволення даним видом діяльності.

Несприятливі умови діяльності (значні фізичні та розумові зусилля, незручна робоча поза, високий темп праці, нервово-емоційні пере навантаження, несумісність робочого місця і засобів праці антропометричним даним людини та ін.) призводять до підвищеної фізичної і психічної втоми, яка знижує швидкість і точність орієнтації, притупляє пильність та увагу і тим самим збільшує ризик прояву небезпек, особливо пов’язаних з травматизмом. Психологи виділяють спеціальний розділ - психологію безпеки, в якому розглядаються психічні властивості та різноманітні форми психічних станів, що спостерігаються в процесі трудової діяльності.

Основу психічної діяльності складають психічні процеси, які розділяють на пізнавальні, емоційні та вольові. На думку багатьох психологів ефективність діяльності (працездатність) людини залежить від рівня психічного напруження. Підвищення рівня психічного напруження істотно збільшує ефективність праці до певної критичної межі, після якої працездатність різко знижується аж до повної втрати.

Серед особливих психічних станів, які мають істотне значення для безпеки життєдіяльності, виділяють такі:

• Параксизмальні розлади свідомості;

• Психогенні зміни настрою;

• Афектні стани;

Параксизмальні стани - група розладів, які характеризуються короткочасною (від кількох секунд до хвилин) втратою свідомості, вони характерні для деяких органічних захворювань головного мозку, епілепсії. Сучасні методики дозволяють своєчасно виявити осіб з прихованою схильністю до таких станів. Цим людям протипоказана робота на висоті, водіями транспортних засобів та інші види робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою.

Психогенні зміни настрою виникають під впливом психічних дій і супроводжуються погіршенням настрою чи виникненням апатії. При цьому з’являються байдужість, млявість, загальна скутість, загальмованість і погіршення самоконтролю, що збільшує ризик виникнення небезпечних ситуацій.

Афектні стани (афект - вибух емоцій) можуть виникати внаслідок виробничих невдач і під впливом образ, а також пов’язані з вживанням психічно-активних засобів (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольно-наркотичних засобів тощо). Особи, схильні до таких станів, відносяться до категорії з підвищеним ризиком травматизму і не повинні призначатись на посади з високою відповідальністю.

Комплексний аналіз життєдіяльності розглядає людину як ланку в системі "людина-машина-навколишнє середовище" (ЛДС). В наш час актуальним є питання не лише захисту людини від шкідливих та небезпечних факторів середовища, але й навпаки, захисту навколишнього середовища від впливу людини та результатів її діяльності (ці питання розглядаються в прикладних аспектах екології, на Заході – це наука з назвою "Environmental Protection"). Питання забезпечення ефективних і безпечних умов праці вивчає наука "Ергономіка" (термін "ергономіка" означає "закон праці"). Предметом ергономіки є трудова діяльність людини у процесі взаємодії з технічними системами в умовах особливого впливу на неї факторів навколишнього середовища. Проблемами взаємодії людини і та машини займається також інженерна психологія, яка вивчає закономірності процесів інформаційної взаємодії в системі ЛМС.