Правила безпеки при користуванні електроприладами і надання першої медичної допомоги у разі ураження електричним струмом

Користуючись електроприладами, потрібно дотри-запобіжних заходів.

1. Перед вмиканням електроприладу необхідно ві­зуально перевірити електрошнур на наявність механічних пошкоджень.

2. Електроприлад повинен бути надійно заземлений згідно з правилами установки приладу.

3. Забороняється працювати з електроприладом во­логими руками.

4. Не можна залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи все вимкнено.

5. При виявленні або виникненні несправності в електроприладі негайно викликати електрика, що обслуговує прилад.

6. Категорично заборонено виконувати будь-які ре­монтні роботи самостійно.

Рятування життя людини, ураженої струмом, у ба­гатьох випадках залежить від швидкості та правильно­сті дій осіб, що надають допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електрич­ного струму. Якщо неможливо відключити електрич­не обладнання від мережі, потрібно одразу звільнити потерпілого від струмоведучих частин, не торкаючись при цьому потерпілого.

Заходи до лікарської допомоги після звільнення потерпілого від струму залежать від того, в якому він стані. Допомогу потрібно надавати негайно, якщо мож­ливо — на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів, потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатися до прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає нечасто і судорожно, але прослуховується пульс, потріб­но негайно зробити йому штучне дихання. У разі зу­пинки дихання, розширенні зіниць і посинінні шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Надання допомоги зображено на рис. 2.3.

Якщо у потерпілого немає ознак життя

Рис. 2.3. Алгоритм надання допомоги у разі ураження електричним струмом

Варто зазначити, що обов'язково потрібно надавати допомогу до прибуття лікаря, оскільки неодноразово штучне дихання і масаж серця повертали потерпілих до життя.

Комп'ютер і здоров'я людини

Життєдіяльність безпосередньо пов'язана з виконан­ням певного виду робіт та продуктивністю праці, яка визначається як людським чинником, так і засобами виробництва, а також технологічними й організацій­ними умовами праці. Сьогодні діяльність більшості працівників сучасних професій у виробничій сфері пов'язана з використанням комп'ютерної техніки. Пра­цюючи з комп'ютером, людина потрапляє під вплив різноманітних чинників: електромагнітних полів (діа­пазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного та іонізуючого випромінювання, шуму і вібрацій, статич­ної електрики.

Колективом науковців в галузі безпеки та гігієни праці проведені дослідження впливу ризик-шкідливих чинників під час роботи за комп'ютером працівників п'яти банківських установ м. Львова. Було встанов­лено, що за суб'єктивними показниками працівників найбільш шкідливими чинниками, які впливають на їх здоров'я і працездатність є такі: нервово-емоційне напруження, перенапруження зорового аналізатора, статичні, фізичні навантаження та недостатня рухова активність, розумове напруження*.

Робота з комп'ютером вимагає значної розумової напруги і супроводжується нервово-емоційним наван­таженням операторів, високою напругою зорової робо­ти і досить значним навантаженням на м'язи рук під час роботи з клавіатурою ПК. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що є важливим для підтримки опти­мальної робочої пози в процесі праці.

У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотриму­ватись правильного режиму роботи і відпочинку. Якщо цього не дотримуватись, то у персоналу спостерігається незадоволеність роботою, головний біль, роздратуван­ня, порушення сну, втома і больові відчуття в очах, і попереку, у ділянці шиї та рук.

Залежно від розміщення вікон у приміщенні, де вста­новлені комп'ютери, рекомендується таке забарвлення його стін і підлоги:

— вікна орієнтовані на південь — стіни зелено-бла­китного або світло-блакитного кольору; підлога — зелена;

— вікна орієнтовані на північ — стіни світло-оран­жевого або оранжево-жовтого кольору; підлога — червоно-оранжева;

• вікна орієнтовані на схід — стіни жовто-зеленого ко­льору; підлога — зелена або червоно-оранжева;

• вікна орієнтовані на захід — стіни жовто-зеленого або блакитно-зеленого кольору; підлога — зелена або червоно-оранжева.

Обчислювальна техніка є джерелом тепловиділення, що може спричинити підвищення температури і зниження відносної вологості у приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, потрібно дотримуватись їх параметрів мікроклімату (табл. 2.2):

Таблиця 2.2. Нормативні параметри мікроклімату для з ПК

Період року	Температура повітря, ْС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	22-24; 21-23	40-60 40-60	0,1 0,1
Теплий	23-25; 22-24	40-60 40-60	0,1 0,2

* Гогіташвілі Г.І. Потенційний ризик чинників виробничого середовища в професійній діяльності працівників банківських установ / Г.І. Гогіташвілі, В.І. Цапко, В.М. Лапін // Вісник Національного банку України. — 2009. — № 8.

Об'єм приміщень, в яких проводиться робота за комп'ютером, не повинен бути меншим як 20 м³ на людину із урахуванням максимальної кількості одно­часно працюючих.

Для подачі у приміщення повітря використовують системи механічної вентиляції і кондиціонування, а також природну вентиляцію.

Рівень шуму на робочому місці економістів та операторів-програмістів не має перевищувати 35—45 дБ, а в залах обробки інформації на обчислювальних маши­нах — 56—70 дБ. Для зниження рівня шуму стіни і стеля приміщення, де встановлені комп'ютери, мають бути облицьовані звукопоглинаючими матеріалами. Рівень вібрації у приміщеннях обчислювальних центрів може бути знижений шляхом встановлення обладнання на спеціальні фундаменти та віброізолятори.

Потенційні ризик-шкідливі чинники під час роботи за комп'ютером

Іонізуюче (рентгенівське) випромінювання, джере­лами якого є монітори з електронно-променевими тру­бами (ЕПТ). Дослідження показують, що монітор ненесе небезпеки для користувача ПК, оскільки інтен­сивність такого випромінювання нижча за гранично допустимі норми (ГДН). Відповідно до "Норм радіацій­ної безпеки України" (НРБУ-97), гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випро­мінювання на відстані 5 см від екрана відеотермінала становить 7,74 х 10^-12 Кл/кг, що відповідає еквіва­лентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкр/год).

Оптичне випромінювання включає: ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (ІЧ).

УФ-випромінювання впливає, як правило, на шкіру та очі людини. Аналіз досліджень робочих місць користувачів ПК показує, що у 85 % проведених вимірювань, тобто в більшості випадків, УФ-випромінюван­ня не було виявлено. У тих же випадках, коли таке ви­промінювання вдалося виявити, його рівень становив у середньому 0,001 Вт/м².

Світлове випромінювання впливає, в основному, на очі і провокує їх втому та запалення райдужної обо­лонки. Однак ці симптоми швидко минають і не викли­кають патологічних змін.

ІЧ-випромінювання — довжина хвиль обмежена від 0,76 мм до 1 мм. Для більшості біологічних матеріалів І Випромінювання цього діапазону вважаються непрозорими. Проведені дослідження показали, що інтенсивність інфрачервоних випромінювань відеотерміналів нижча за показник, передбачений ДСанПІН 3.3.2-007-98.

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) радіочастотного діапазону. Джерелами ЕМВ є відео-дисейний термінал (ВДТ). Тому, обираючи робоче місце для комп'ютера, необхідно пам'ятати, що його задня і бокові стінки можуть бути джерелом значно більшого ЕМВ, аніж екран. Питання впливу ЕМВ на біологічну систему залишається відкритим, але його можна оцінити кількісно за формулою:

W_n=PxS

W— поглинута енергія; Р — густина потоку енергії; S - ективна площа поверхні тіла людини.

Науковці доводять, що радіочастотне випромінювання в умовах тривалої багаторічної дії може впливати на нервову систему і є вагомим стрес-чинником.

Це Проведені дослідження засвідчили, що кактус, поставлений біля цікаво відеотерміналу, може бути засобом, який "вловлює" радіа­цію (вагоме знати значення має вид і розмір рос­лини), але швидше за все він відіграє роль психологічного заспокійливого чинника, ніж антирадіаційного засобу.

Більшість учених вважають, що як короткостроко­вий, так і тривалий вплив усіх видів випромінювання не є небезпечним для здоров'я персоналу, який обслу­говує комп'ютери. Проте вичерпних даних про небез­пеку впливу випромінювань від монітора для здоров'я людини, що працює з комп'ютерами, ще не достатньо і дослідження у цьому напрямі тривають.

Для зменшення впливу перечислених видів випро­мінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженою випромінювальною здатністю*, а також дотримуватись регламентованого режиму праці та відпочинку.