2.3. Техногенне середовище і людина

У результаті активної діяльності людини в середо­вищі існування воно поволі змінювало свій вигляд, що призвело до порушення біосфери і появи штучного се­редовища, яке називають техногенним (техносферою). За науковими даними, на сьогоднішній день майже все середовище, в якому перебуває людина, є техногенним. Штучно створена людиною техносфера охоплює практич­но всю планету і навіть вийшла за її межі у космос.

Техногенне середовище (техносфера) як складова навколишнього середовища є похідною діяльності лю­дини, яка виникла як наслідок впливу антропогенних чинників.

Діючи у техногенному середовищі, людина безперер­вно виконує, як мінімум, два основних завдання:

• забезпечує своє комфортне перебування у середо­вищі проживання;

• створює та використовує системи захисту від його негативних чинників впливу.

Розглянемо вплив негативних чинників техносфери на людину. До середини XX століття людина ще була неспроможною ініціювати великомасштабні аварії та катастрофи, які б викликали зміни у біосфері. Поява об'єктів ядерної енергетики, потужних хімічних під­приємств та висока концентрація їх у певних регіонах зумовили руйнування екосистеми. Класичними прикла­дами є трагедія у Чорнобилі (Україна), Бхопалі (Індія). Створена руками і розумом людини техніка ніби й була покликана максимально задовольнити її потреби у комфорті та безпеці, але загалом не виправдала споді­вань. Біосфера у багатьох реґіонах планети активно змінювалася техносферою. Це, у свою чергу, призвело до зниження якості компонентів системи "Л — НС" і, перш за все, природного середовища. За прогнозами вчених, цей вплив буде і в подальшому збільшуватися із поглибленням глобалізації світової економіки.

Розрізняють прямий і непрямий вплив на навко­лишнє середовище та організм людини негативних чинників техносфери.

Прямий вплив — це виробничий і побутовий травматизм, професійні захворювання.

Непрямий вплив — це погіршення складу повітря, якості води, їжі тощо.

При певних умовах цей негативний вплив може призвести до зростання концентрації домішок у біосфері і погіршення екологічної рівноваги, збільшення кількості захворювань населення та тварин, посилення епідеміологічного неблагополуччя.

Середовище техносфери сучасного існування людини поділяють на побутове та виробниче.

Виробниче середовище — це простір, де людина провадить свою трудову діяльність. До нього належать підприємства, організації, установи, заклади освіти, транспорт, комунікації тощо. Виробниче середовище характеризується певними параметрами його життєздатності і життєдіяльності, специфічними для кожного виробництва. В умовах виробничого середовища на здо­ров'я людини можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі чинники (НіШВФ).

Деякими з таких чинників є:

• електричний струм;

• рівень шуму;

• рівень вібрації;

• рівень теплового, електромагнітного випроміню­вань;

• ступінь загазованості, запиленості.

Електричний струм — поширений уражаючий чин­ник на виробництві та у побуті у зв'язку з широким застосуванням електричних приладів та агрегатів. Пра­цюючи з ними, необхідно дотримуватися правил елек­тробезпеки (організаційні і технічні заходи та засоби, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму).

Шум — виробничий, побутовий — безпосередньо впливає на якість праці. Довготривала робота у шумному середовищі може призвести до порушення центральної нервової системи і спричинити аварії на виробництві.

Зростання інтенсивності шуму понад природний рівень у людини викликає швидку втомлюваність, зниження розумової активності, а при досягненні 90—100 дБ — поступову втрату слуху.

Зокрема, наприклад, шум, що утворюється під час тихої розмови між студентами в умовах навчальної аудиторії, вимірюється в 10—12 дБ, що вже шкодить навчальному процесу.

Вібрація існує позитивна, яку використовують у тех­ніці для вирішення технологічних завдань (будівництва, медицини та ін.). І шкідлива вібрація, яка виникає під час руху транспортних засобів, роботи двигунів турбін тощо. Вона може призводити до руйнування та виник­нення вібраційної хвороби у людей.

Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) — процес утворення вільного електромагнітного поля, яке ви­промінює прискорено рухомі заряджені частинки, що впливають на середовище і людину в ньому. Джерелами ЕМВ є лінії електропередач, радіо і телебачення, робота деяких промислових і побутових приладів.

Теплове випромінювання — це випромінювання, яке утворюється за рахунок внутрішньої енергії речовини і підвищує температуру середовища. Характеризується наявністю теплового потоку (кількість тепла, яке проходить в одиницю часу через одиницю поверхні); може опекти, спричинити вибух.

Перелічені небезпечні і шкідливі виробничі чинники повинні відповідати певним параметрам, які людина визначає сама, проектуючи і будуючи ті чи інші об'єкти. Межа зміни параметрів повинна гарантувати безпеку, а у деяких випадках — і комфорт трудової діяльності. При цьому функціонування об'єкта загалом повинно бути безпечним.

Дія небезпечних і шкідливих виробничих чинників може призвести до травматизму і професійного захворювання людини.

Це Кожні 3 хвилини у світі внаслідок ви­робничого травматизму чи

цікаво професійного захворювання помирає людина. Щороку в Україні на

знати виробництві травмується понад 60 тис. осіб. З них приблизно до 2 тис. осіб зі смертельним наслідком, 10 тис. осіб отримують професійні захворювання і 6 тис. осіб, стають інвалідами. Щорічно у резуль­таті нещасних випадків на виробництві економіка України зазнає збитків у роз­мірі 4 млрд грн.

Електричний чинник і безпека

Електрична енергія широко використовується в усіх галузях господарювання, для транспорту, у побуті. Людина поставила собі на службу силу електрики. Але, окрім благ, які приносить електрика, вона є джерелом високої небезпеки. Щоб зрозуміти причини такої небез­пеки, потрібно пізнати природу електрики та її вплив на організм людини.

Існують такі види дії електричного струму на орга­нізм людини: біологічна, термічна, електрохімічна і механічна.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збудженні живої тканини, а також у порушенні вну­трішніх біоелектричних процесів, що проходять в ор­ганізмі і безпосередньо пов'язані з його життєвими функціями. Може супроводжуватися мимовільним, судомним скороченням м'язів, у тому числі м'язів серця та легень. При цьому порушуються або повністю припиняються кровообіг і робота органів дихання.

Термічна (теплова) дія струму зумовлює опіки окре­мих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нер­вів, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм. Це може викликати у них значні функціональні розлади.

Електрохімічна (електролітична) дія струму спри­чиняє розклад органічних рідин, у тому числі клітин крові, значно змінює їх фізико-хімічний склад.

Механічна дія струму полягає у розшаруванні, роз­риві та інших механічних пошкодженнях тканин орга­нізму, зокрема, м'язової, стінок кровоносних судин, судин легень, а також миттєвого вибухоподібного утво­рення пари від теплової дії струму.

Наведені види дії електричного струму можуть при звести до негативних наслідків, тобто до травм.

Це Щорічно в Україні від ураження електричним струмом на

цікаво виробництві гине 220—230 осіб.

знати

Чинники, від яких залежить рівень ураження елек­трострумом:

• сила та величина напруги струму;

• електричний опір тіла людини і тривалість про­ходження через нього струму;

• характер струму (змінний, постійний);

• індивідуальні особливості людини та умови нав­колишнього середовища;

• шлях проходження електричного струму тілом людини (рис. 2.2):

Повна (W- подібна) петля проходження

струму

Верхня петля

проходження

струму

Нижня петля

проходження

струму

Рис. 2.2. Варіанти проходження електричного струму тілом