2.4. Соціальне середовище і людина

У процесі життєдіяльності людину оточують інші люди, взаємостосунки і зв'язки між якими утворюють людську спільноту, так зване соціальне середовище.

Соціум — це система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства, і навпаки, дисгармонія яких спричинює конфлікти і деформації. Сфера суспільного життя включає: матеріальну, соціально-політичну, духовну і культурно-побутову, розвиток яких зумовлений сукуп­ністю історично складених форм діяльності людей.

Отже, під соціальним середовищем розуміють час­тину середовища життєдіяльності, що характеризує досягнення людини у створенні соціально-політичних, духовно-матеріальних та інтелектуальних (інформа­ційних) цінностей, які формують світогляд людини, зумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин із нав­колишнім середовищем.

Людина — істота соціальна. Вона може розвиватися лише у середовищі собі подібних, жити і діяти лише у суспільстві, спілкуючись і об'єднуючи свої зусилля з іншими. її життя і діяльність зумовлюються не тіль­ки природними, але й соціальним чинником, який є регулятором функціонування людського суспільства, яке пройшло через катастрофи, уроки історії і на гіркому досвіді зрозуміло, що найцінніше — це не політичні ідеї, не технологічні досягнення, не утопічні ідеї вселенського щастя, а просте виживання і безпечне існування. Люди все чіткіше усвідомлюють, що без до­тримання певних правил і норм у стосунках між собою, технікою і природою вони можуть зникнути назавжди. Суспільство повинно відповідати за своє існування на Землі. Тому життя людей має бути виваженим, глибоко осмисленим, а діяльність — зорієнтованою не лише на швидкоплинне сьогодення, але і спрямоване у майбутнє. Це значною мірою обумовлюється рівнем культури су­спільства, що є умовою формування світоглядних засад людей щодо їхнього безпечного існування.

Особливостями соціуму третього тисячоліття можна вважати: глобалізацію економіки, великі потоки капі­талу, переміщення мас людей, виникнення транснаціо­нальної злочинності, інфекційні захворювання тощо.

Чинники зниження життєдіяльності. Шкідливі звички

Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички — це форма поведінки людей, що з'являється під час навчання і багаторазового повто­рення у різних життєвих ситуаціях, складові якої ви­конуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовими зв'язками програма дії.

Стосовно здоров'я людини та способу її життя звички можуть бути корисними і шкідливими.

Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режи­му дня. Вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності, і врешті — довголіттю. Що раніше ця звичка сформувалася, тим організованою є людина, міцніше її здоров'я, і тим легше вона позбувається неприємностей.

Шкідливі ж звички, навпаки, дезорганізують лю­дину, послаблюють її волю, знижують працездатність, погіршують здоров'я і скорочують тривалість життя. Що раніше вони утворюються, тим згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Ці звички приносять безліч бід і страждань. Найпоширенішими чинниками, що негативно впливають на стан здоров'я людини, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння, наркотики.

Алкоголь — підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнує здоров'я, знищує людину морально і фі­зично. Внаслідок частого вживання алкоголю виникає хвороба — алкоголізм.

Це Алкогольним сп'янінням називають грубе порушення нормальної

цікаво фізіології головного мозку внаслідок отруєння. Алкоголь за своїми

знати психотропними властивостями належить до наркотичних речовин, однак не є наркотиком. За даними Всесвітньої організації охорони здо­ров'я, від алкоголізму щороку помирає близько 6 млн людей. Це більше, ніж вмирає від такої страшної хвороби, як рак.

Алкоголізм визначається як екзогенне психічне за­хворювання (токсикоманія), яке при постійному або рецидивуючому протіканні призводить до алкогольної залежності. Потреба в алкоголі стає домінуючою в мо­тиваційній сфері.

Більшість злочинів скоюються у стані алкогольного сп'яніння. Алкоголь негативно впливає і на центральну нервову систему, вражаючи всі органи, призводить до деградації особистості. Зловживання алкоголем спри­чиняє психічні розлади. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як "біла гарячка", алкогольний галюциноз, епілепсія.

Згідно із статистичними даними, в Україні нарахо­вується 1,5 млн алкоголіків, з них понад 200 000 — жінки.

Вживання спиртних напоїв порушує розумову і фі­зичну працездатність, посилює втому. Алкоголь знижує працездатність на 16-17 % при цьому втома настає швидше, ніж звичайш).

Особливо різко знижується працездатність в осіб, професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги. Алкоголь змінює швидкість рухової реакції. Так, після випитої склянки пива швидкість рухової реакції зни­жується у середньому на 13—16 %, точність реакції нерухомий об'єкт на 17—21 %, точність м'язових зусиль на 14—19 %. Алкоголь порушує нормальну фізіологію головного мозку внаслідок його отруєння. Це порушення пояснюється тим, що спирт особливо інтен­сивно накопичується у нервовій тканині. Тому в мозку його концентрація набагато більша, ніж у крові. Після приймання навіть невеликих доз алкоголю знижується стійкість та інтенсивність уваги, порушуються процеси мислення і пам'яті. Працівникові треба більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це сповільнює його готовність до дії.

Куріння є причиною багатьох важких захворювань. Захоплення курінням набуває віку (з них 3,6 млн — жінки, 8,4 млн — чоловіки). Курить кожна 3—4 жінка репродуктивного віку (20—39 років). Заданими експертів Всесвітньої організації охо­рони здоров'я (ВООЗ), ця шкідлива звичка викликає в Україні понад 100 тисяч смертей щорічно.

Це Суспільна думка, на превеликий жаль, мало або майже зовсім не засуджує цікаво цієї згубної звички, яка, по суті, є однією з форм нарколо­гічної хвороби.

знати Виявлено, що у тютюновому димі міститься близько 8 % оксиду вуглецю, нікотинова, синильна, мурашина, масляна, сір­чана кислоти, сірчаний свинець, бензопірен, триокис арсену, радіоактивний елемент по­лоній, тютюновий дьоготь та інші отруйні речовини. Одним із найшкідливіших для здоро­в'я людини є нікотин. Дим від 25 сигарет міс­тить близько двох крапель чистого нікотину, тобто таку кількість отрути, якої достатньо для того, щоб убити собаку. У світі від курін­ня щорічно гине 2,5 млн осіб, і, за прогнозом спеціалістів, до 2050року ця цифра сягне 12 млн. У середньому кожна сигарета зменшує жит­тя регулярного курця на 5,5 хв.

Куріння сприяє виникненню різних захворювань. Найчутливішою до дії нікотину є центральна нервова система: спочатку вона збуджується, а потім пригні­чується. Нікотин згубно впливає на пам'ять, унаслідок чого знижується швидкість запам'ятовування, обсяг пам'яті, сповільнюється швидкість та чіткість реак­ції, притуплюється увага, погіршується гострота зору і знижується м'язова сила.

Нікотин, звужуючи судини мозку, ускладнює надхо­дження крові до мозку, у результаті чого виникає головний біль, запаморочення. Нікотин порушує дія­льність серцево-судинної системи, підвищує тонус сузагрозливих розмірів. Це — шкідлива звичка не тільки чоловіків, а й жінок.

Україна випереджає більшість країн Європи за кіль­кістю курців. За статистикою кількість курців становить 12 млн громадян — це 40 % населення працездатного динної стінки, спричиняє звуження кровоносних судин, сповільнює швидкість руху крові.

Це Недостатньо насичена киснем кров повільно тече по звужених судинах,

Цікаво спричиняючи кисневий голод тканин організму і, передусім, м'язу серця

знати (міокарда).Спочатку виникає біль у ділянці серця, порушується кровопо-

стачан­ня міокарда (змертвіння його ділянки, тобто настає інфаркт міокарда). Ймовірність ви­никнення інфаркту в курців у 12 разів вища, ніж у тих, хто не курить. Коли людина ку­рить, її пульс прискорюється до 15—18 уд./хв, підвищується артеріальний тиск. У курців серце скорочується за добу у 12—15 тис. разів частіше, ніж у людини, що не курить, у 5—8 ра­зів частіше курці раптово вмирають від серце­во-судинних захворювань.

Виявлено також шкідливий вплив нікотину на орга­ни дихання. Під час куріння утворюється дуже шкідли­ва речовина, так званий тютюновий дьоготь (смоляний темний наліт, який осідає у легенях курців). Людина, яка щоденно викурює пачку цигарок, за рік поглинає 700—800 г дьогтю. Смолянисті речовини дьогтю є кан­церогенними, спричиняють рак легень.

Курці часто забувають про те, що під час куріння вони можуть завдати неприємностей тим людям, які є поряд, і, навіть того не бажаючи, стають пасивними курцями. Від диму цигарок забруднюється атмосфера, підвищується концентрація канцерогенних речовин у повітрі. Тютюновий дим, який потрапляє у навколиш­нє середовище, містить більше шкідливих речовин і тютюнових смол, ніж дим, яким дихає сам курець. У розвинутих країнах Західної Європи, СІЛА, починаю­чи з 60-х років XX століття, провадиться наполегли­ва боротьба з курінням. У результаті — зменшилась смертність від раку легень. У той же час спеціалісти прогнозують збільшення кількості випадків захворю­вання на рак легень у країнах СНД, адже сюди вели­кими партіями ввозяться тютюнові вироби, причому не завжди кращої якості.

Наркоманія — справжнє зло для всіх країн світу.

Це хвороба, викликана систематичним вживанням наркотиків, більшість з яких — рослинного походження (морфій, кокаїн, героїн, пантопон, індійські коноплі та їх похідні у вигляді гашишу, маріхуани, анаші таін.). Наркоманія виявляється синдромом змішаної реакції, психічної і фізичної залежності, а також деякими психічними і соціальними феноменами. До наркоманії належить і зловживання снодійними препаратами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, нарко­тики стали основною причиною передчасної смерті людей, випередивши серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини. Учені стверджують, що небезпеч­ний кожний наркотик, навіть одноразове його вживан­ня залишає слід у нервових клітинах мозку, печінці, нирках і м'язах серця.

У разі повторного вживання непомітно, але неминуче з'являється звичка. Під дією наркотиків збуджується нервова система, виникає екстаз, хворобливе захоплен­ня і галюцинації. При відсутності наркотику людина перебуває в особливо болісному стані (абстиненція). її переслідує відчай, неспокій, дратівливість, нетерпін­ня, біль у кістках, м'язах, вона страждає від важкого безсоння або жахливих снів.

Учені стверджують, що за останні десять років різко збільшилась кількість наркоманів, особливо серед під­літків, які зловживають природними і синтетичними отруйними речовинами. Кількість смертей через пере­дозування наркотиків збільшилася у 12 разів, а серед дітей — у 42 рази. І це не враховуючи дітей та підлітків, офіційно визнаних токсикоманами.

Це Торгівля наркотиками є однією з руйнівних загроз людської спільноти.

цікаво За 20 років індустрія наркотиків зросла від підприємств масштабу комори знати до високо організованого між­народного бізнесу, в якому задіяні сотні тисяч осіб

і прибутки яких вимірюються мільярдами доларів. Згідно зі статистикою, сьогодні нар­котики споживають понад 200 млн осіб, а об­сяги торгівлі ними обчислюються приблизно в 400 млрд доларів, що дорівнює 8 % світової торгівлі.

Соціальна небезпека наркоманії:

• наркомани погані працівники, їхня працездатність (фізична і розумова) знижена;

• наркоманія завдає великої матеріальної і мораль­ної шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві;

• наркомани деградують фізично і морально, є тя­гарем для суспільства;

• наркомани входять до групи ризику розповсю­дження СНІДу;

• наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації, у зв'язку з цим проблема набуває глобального значення.

СНІД (синдром набутого імунодефіциту) — це інфек­ційна хвороба, яка уражає імунну систему, зокрема пригнічує клітинний імунітет. Уперше людство зіткну­лося з цією хворобою наприкінці XX — на початку XXI століть. Упродовж останніх років ця соціально небезпечна хвороба в Україні набула загрозливих мас­штабів, особливо серед молоді.

Незважаючи на те, що в Україні прийнятий Закон "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" й активно реалізується розроблена

"Програма боротьби зі СНІДом", кількість хворих від цього не зменшилася.

У 1987 році в Україні було 6 хворих на СНІД, у 1988 — 20, у 1994 — 34, у 2003 році лише тих ВІЛ-інфікованих (ВІЛ — вірус імунодефіциту людини), що пройшли че­рез медичні установи, — 106 тисяч, 46 тисяч ВІЛ-інфі­кованих перебувають поза контролем медичних органів держави. За прогнозами фахівців, сьогодні в Україні на один зафіксований випадок СНІДу припадає від 5-ти до 10-ти незафіксованих. Основними чинниками зараження СНІДом можуть бути:

• сексуальні контакти, коли один із статевих парт­нерів інфікований або хворий на СНІД;

• використання для ін'єкцій нестерильних шприців, зокрема серед наркоманів;

• переливання крові від інфікованої людини;

• внутрішньоутробне зараження матір'ю, інфікова­ною ВІЛ або хворою на СНІД тощо.

ВІЛ-інфіковані можуть не здогадуватися, що вони є носіями вірусу, аж до моменту оголошення результатів обстеження на ВІЛ або до часу виникнення перших сим­птомів. Початкові симптоми не є специфічними, вони можуть нагадувати перебіг інших хвороб і проявляти­ся втратою ваги, посиленням потовиділення, втомою. Лише обстеження на ВІЛ-антитіла може підтвердити або заперечити ВІЛ-інфікування.

ВІЛ-інфікована людина виглядає здоровою і не має жодних скарг упродовж тривалого періоду інфікування. Однак здоровий вигляд і відсутність скарг не гарантують безпеки її статевим партнерам чи новонародженим ді­тям. На сьогодні медицина не розробила засобів, які б давали можливість лікувати людину від СНІДу.

Це Через поцілунки, дотики, міцні обійми ВІЛ не передається.

цікаво

знати

Захиститися від ВІЛ-інфікування людина може тіль­ки шляхом застосування знань щодо запобігання ВІЛ та безпечною поведінкою.

До того ж, це захворювання тісно пов'язане з ін­шими соціально зумовленими хворобами: наявність ВІЛ/СНІДу значно збільшує небезпеку ураження туберкульозом та захворюваннями, які передаються статевим шляхом.

Останні чинники суттєво впливають на стан репро­дуктивного здоров'я людини.