Безпека під час користування ліфтом

Якщо ви застрягли у ліфті, не намагайтеся вибратися самостійно чи за допомогою нефахівців. Самостійно по­кинути кабіну ліфта можна лише у разі прямої загрози життю людини.

Ніколи не можна курити у ліфті, особливо якщо в кабіні знаходяться легкозаймисті речовини (бензин, ацетон, газ, фарба тощо).

Категорично забороняється користуватися ліфтом під час виникнення пожежі, у такій ситуації не тільки раптово може вимкнутися електропостачання, але і сама шахта ліфта працює як витяжка, що може спричинити отруєння продуктами згоряння.

Щоб захистити себе від нападу в ліфті, не заходьте туди із підозрілими незнайомими людьми. Якщо таке трапилося, натисніть кнопку не свого, а найближчого поверху. Тим самим ви значно скоротите час перебуван­ня з незнайомцем і не дозволите довідатися, на якому поверсі ваша квартира. Під час руху стійте обличчям до свого супутника.

Якщо на вас напали, то потрібно забути про страх і діяти рішуче, використовуючи всі можливі прийоми та підручні засоби (парасольку, сумку).

Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху, іноді через недоліки будівництва

Передусім, потрібно терміново покинути помешкан­ня, не користуючись при цьому ліфтом, не торкаючись електропроводів і не запалюючи вогню. Візьміть із со­бою необхідні речі та документи. Якщо небезпека заста­ла вас у приміщенні, бережіться обвалу штукатурки, арматури, шаф, полиць, тримайтесь подалі від вікон, дзеркал, світильників, печей. Стійте біля внутрішньої стінки одвірка. Перебуваючи на вулиці, біжіть на пло­щу, пустир — подалі від будинків і споруд, стовпів та ліній електромереж.

Пожежа як антропогенна катастрофа

Найдавнішим техногенним лихом для людей є по­жежі. На сьогодні пожежі будівель і споруд виробни­чого, житлового, соціально-побутового і культурного призначення залишаються найбільш поширеними/

Пожежа — це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей і призводить до матеріальної шкоди, а іноді й до загибелі людей.

Причини виникнення пожеж:

• необережне поводження з вогнем (куріння у недозволених місцях), газом, бензином, несправність електрообладнання тощо;

• аварії, катастрофи на підприємствах (недотриман­ня правил пожежної безпеки);

• природні явища (удар блискавки, само загоряння торфу та ін.).

Найчастіше пожежі з фатальними наслідками вини­кають при порушенні правил безпеки і від необережного поводження з вогнем (несправність електрообладнання, необережність при курінні, перебування у нетверезому стані тощо)

Причиною пожеж може бути розряд блискавки. Блискавка — електричний розряд між статично за­рядженою хмарою та землею. Сила струму блискавки досягає 200 кА, напруга 150 мВ. Час розряду блискавки до 1 с, а температура — 5000—10 000 °С. Особливо небез­печним є прямий удар блискавки, при якому можливе руйнування об'єкта. Окрім прямого удару (первинний прояв блискавки), виникає вторинний прояв у вигляді електростатичної і магнітної індукції, а також зане­сення високих потенціалів у будинки. Для захисту від удару блискавки застосовують блискавковідводи.

Це Щодоби в Україні реєструють 150 пожеж, із них 120 — у помеш-

цікаво каннях громадян. У середньому гине 8 осіб, 4 - отримують травми.

знати Держава має мате­ріальні збитки на З млн грн. Упродовж 2005 року

зареєстровано 49 943 пожежі, внаслідок яких загинуло 4 179 осіб, а

прямі збитки становили 129 000 901грн.

Основні небезпечні чинники пожежі: токсичні про­дукти згоряння; вогонь; підвищена температура сере­довища; дим, недостатність кисню.

Токсичні продукти згоряння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежі в будівлях (синтетичні матеріали — головне джерело токсичних продуктів згоряння). Найчастіше при по­жежах відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю.

Вогонь — надзвичайно небезпечний чинник пожежі. Під час пожежі температура полум'я може сягати 1200—1400 °С, і у людей, що перебувають у зоні по­жежі, випромінювання полум'я може викликати опіки та больові відчуття.

Підвищена температура середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря (температура понад 100 °С) разом із продуктами згоряння може призвести до ураження органів дихання, задухи, втрати свідо­мості та смерті за лічені хвилини. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 600 °С уже є життєво небезпечним для людини.

Дим складається з великої кількості найдрібніших часточок речовин, які згоріли повністю та накопичи­лися в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Крім того, у задимленому приміщенні вна­слідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом її і зовсім неможливо здійснити.

Недостатність кисню спричинена тим, що у процесі горіння відбувається хімічна реакція оксидації горючих речовин та матеріалів. Треба пам'ятати, що пониження вмісту кисню у повітрі лише на 3 % значно погіршує рухомі функції. А коли вміст кисню в повітрі знижується до 14 % (норма — 21 %) — втрачається координація рухів, з'являється слабкість, запаморочення, загальмо­вується свідомість.

Вторинні небезпечні чинники пожежі: руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпеч­них речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; па­ніка.

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і вибухів. При цьому люди можуть отримати значні механічні травми, опинитися під улам­ками завалених споруд.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерме­тизацією ємностей чи трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують площу горіння і призводять до утворення нових вогнищ. Люди, що перебувають поблизу, підпадають під дію вибухової хвилі, дістають ураження уламками.

Паніка здебільшого спричиняється швидкими зміна­ми психічного стану людини, переважно депресивного характеру, в умовах екстремальної ситуації. Більшість людей потрапляють у складні та неординарні умови вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки. Коли дія чинників пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей лю­дини, то вона може піддатися паніці. При цьому людина втрачає розсудливість, її дії стають неконтрольованими та неадекватними тій ситуації, що виникла. Це явище може призвести до масової загибелі людей.

Головна небезпека, від якої гинуть люди у разі поже­жі, — дим і гаряче повітря, тому в задимленому примі­щенні дихати треба тільки через мокру щільну тканину, а також пересуватися повзучи, тому що знизу менше диму. Виходячи останнім з приміщення, де виникла пожежа, потрібно зачинити щільно двері, щоб полум'я не отримувало кисню. Якщо дим у під'їзді (коридорі), треба, передусім, з'ясувати, що трапилося, а потім якнайшвидше залишити приміщення через головні та запасні виходи. З другого-третього поверхів можна спуститися на зв'язаних простирадлах або кабелях, якщо є небезпека для життя.

Це Згідно з даними дослідження, проведеного у Великій Британії,

цікаво при пожежі 42,5 % людей гинуть від опіків, 46,8 % — від отруєння

знати або задихаються димом.

Наскільки небезпечними є продукти згорання, свідчить факт пожежі в одно­му з універмагів Токіо, яка спалахнула на третьому поверсі, а на сьомому повер­сі цієї ж будівлі загинуло 118 осіб: 96 отру­їлися, а решта, намагаючись врятува­тися, вистрибували з вікон.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадянин зобов'язаний:

• негайно повідомити про це пожежну охорону за те­лефоном 101. При цьому потрібно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, описати ситуацію, наявність людей, а також сказати своє прізвище;

• вжити (за можливістю) заходів щодо евакуації лю­дей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

• якщо пожежа виникне на підприємстві, повідоми­ти про неї працедавця чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

• у разі необхідності викликати інші аварійно-ря­тувальні служби (медичну, газорятувальну).