- •Система "людина — навколишнє середовище" та її компоненти
- •2.2. Природне середовище і людина
- •2.3. Техногенне середовище і людина
- •Правила безпеки при користуванні електроприладами і надання першої медичної допомоги у разі ураження електричним струмом
- •Якщо у потерпілого немає ознак життя
- •Комп'ютер і здоров'я людини
- •Ергономічні вимоги до організації робочих місць
- •Комплекси спеціальних вправ та психофізіологічне розвантаження для користувачів комп'ютерів Комплекс вправ для очей
- •Комплекс вправ для поліпшення мозкового кровообігу
- •Комплекс вправ для рук
- •Комплекс вправ для хребта
- •Психологічне розвантаження
- •Місто як джерело небезпеки
- •Як поводити себе в натовпі, щоб не постраждати
- •Заводи, фабрики, служби забезпечення міста
- •Сповіщення про хімічне зараження
- •Оповіщення про радіоактивне зараження
- •Затоплення помешкання
- •Витік газу
- •Безпека під час користування ліфтом
- •Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху, іноді через недоліки будівництва
- •Пожежа як антропогенна катастрофа
- •Небезпечні ситуації під час користування громадським транспортом
- •Аварія автомобіля
- •Аварія потяга
- •Аварія літака
- •2.4. Соціальне середовище і людина
- •Чинники зниження життєдіяльності. Шкідливі звички
- •Здоровий спосіб життя та його вплив на здоров'я і працездатність людини
- •Що робити, якщо стресу уникнути все ж таки не вдалося
- •Шляхи, форми та методи самозахисту
- •Правила придбання та користування спеціальними засобами самооборони
- •Поради щодо захисту особистої власності
- •Як уникнути зґвалтування
- •Автономне існування людини в екстремальних умовах
- •Якщо заблукав у лісі
- •Прикмети для орієнтування без карти
- •Добування і приготування їжі
- •Добування вогню
- •Правила власної безпеки під час купання
- •Перегрівання організму
- •Що робити у разі перегрівання
- •Блискавка
- •Перша медична допомога
- •Сонячний тепловий удар
- •Харчове отруєння
- •Укус змії
- •Перша медична допомога із використанням природних ліків
- •Контрольні запитання
Оповіщення про радіоактивне зараження
Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, необхідно:
негайно одягнути засоби індивідуального захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов'язку) і перейти у сховище;
якщо сховище далеко і у вас немає засобів індивідуального захисту, залишайтеся вдома. Упродовж семи днів щоденно приймайте по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, дітям до 2-х років давайте 1/4 частину таблетки (0,04 г). Таблетки видають лікувально-профілактичні заклади у перші години після аварії;
суворо дотримуватись правил радіаційної безпеки і санітарної гігієни. Якщо в умовах радіаційного ураження перебування людей є небезпечним, проводиться евакуація населення.
Затоплення помешкання
Може виникнути з різних причин:
неуважність і недбалість мешканців;
аварія трубопроводу;
засмічення каналізаційної системи;
аварія опалювальної системи.
У будь-якому разі, перш за все, потрібно негайно перекрити воду, викликати слюсаря чи аварійну службу. Коли вода заливає дуже сильно (мокра стеля, стіни), вимкнути світло. У разі затоплення цілого поверху не користуйтесь ліфтом.
Певну загрозу населенню міста становить нестабільна робота об'єктів комунального господарства. Застарілість систем життєзабезпечення є чинником постійної потенційної небезпеки. Кожної зими без центрального опалення залишаються цілі житлові квартали, навіть міста з десятками тисяч жителів. Зима 2006 року — яскравий приклад, коли в місті Алчевську (Донецька область) унаслідок виходу із ладу системи опалення майже все населення міста опинилося під загрозою замерзання. Багато небезпечних ситуацій спричинені критичним станом водопровідно-каналізаційної системи. Небезпечною ситуацією загальнодержавного характеру з вірогідністю переростання у транскордонну є, наприклад, аварія на Диканьківських очисних спорудах (м. Харків). Мільйонне місто залишилось без води і каналізації. Для подолання наслідків було затрачено великі фінансові ресурси.
Це За даними МНС України матеріальні збитки внаслідок аварій на
цікаво системах життєзабезпечення та втрати на проведення аварійно-
знати відновлювальних робіт щороку перевищують 20,5 млн грн.
Витік газу
Для прикладу, за останні 10 років на території Львівської області у зв'язку з неправильним використанням газу в побуті потерпіло 85 осіб, з них 43 — загинуло. Переважна більшість випадків (90 %) сталася з вини споживачів газу через незнання правил безпечного користування газовими плитами й апаратами, а також унаслідок використання газових приладів не за призначенням.
Можливі причини аварій:
необережність мешканців (не до кінця закритий кран газової плити, протяги на кухні, википання води та ін.);
витік газу через пошкодження труб, що підходять до газової плити чи із самої плити.
Правила безпеки при користуванні газом:
При виявленні у приміщенні запаху газу необхідно негайно погасити все відкрите полум'я, закрити загальний газовий кран, відчинити вікна і про вітрити приміщення.
До усунення витікання газу не запалювати полум'я, не вмикати і не вимикати електроприлади, а також не курити. Для студентів, які проживають у гуртожитку, необхідно терміново повідомити про несправність чергового і коменданта гуртожитку.
Якщо ліквідувати витікання газу власними силами не вдалося, необхідно викликати робітників аварійної служби міськгазу за телефоном 104.
У разі зупинки подачі газу або самовільного затухання пальників необхідно негайно закрити всі крани газової плити.
Унаслідок порушення нормальної роботи пальників плити у приміщенні можливе скупчення небезпечного для життя людини оксиду вуглецю (чадного газу). Оксид вуглецю — отруйний газ; вдихання повітря, в якому його вміст становить 0,4 %, — смертельне. Дія цього газу призводить до пониження гемоглобіну в крові й у великих концентраціях може призвести до втрати свідомості, а також спричинити летальний кінець.
Першими ознаками отруєння оксидом вуглецю є: головний біль, сильне серцебиття, шум у вухах, запаморочення, загальна слабкість, іноді сухий кашель. Сильне отруєння супроводжується нудотою, задухою, раптовою втратою здатності рухатись.
При отруєнні оксидом вуглецю необхідно винести потерпілого на свіже повітря, розстебнути одяг, що заважає диханню, дати понюхати нашатирний спирт, тепло вкрити, але не давати засинати і викликати швидку медичну допомогу. Якщо потерпілий не дихає і у нього зупинився кровообіг, до прибуття лікарської допомоги необхідно робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Кращий спосіб лікування — тривале вдихання кисню.
