Вимоги до хімічного складу цементів згідно en 197-1
Властивість |
Метод випробувань |
Тип цементу |
Клас за міцністю |
Вимоги стандартуа |
Втрати при прожарюванні |
EN 196-2 |
CEM I, CEM ІІІ |
всі |
≤ 5,0 мас.% |
Нерозчинний залишок |
EN 196-2b |
CEM I, CEM ІІІ |
всі |
≤ 5,0 мас.% |
Масова частка ангідриду сірчаної кислоти (SO3) |
EN 196-2 |
CEM I CEM IІс CEM IV CEM V |
32,5N 32,5R 42,5N |
≤ 3,5 мас.% |
42,5R 52,5N 52,5R |
≤ 4,0 мас.% |
|||
CEM ІІІd |
всі |
|||
Вміст хлору |
EN 196-2 |
всіe |
всі |
≤ 0,1 мас.%f |
Пуцоланічність |
EN 196-5 |
CEM IV |
всі |
Позитивний результат |
а вимоги подано як відсоток від маси цементу,
б визначення нерозчинного залишку у HCl і Na2CO3
с цемент CEM II/B-T може містити до 4,5% SO3 у всіх класах міцності
d цемент CEM III/C може містити до 4,5% SO3
e цемент CEM III/C може містити більше 0,1% хлоридів, проте у такому випадку максимальний вміст хлоридів слід вказувати на упаковці і в супровідних документах
f для використання в самонапружувальних бетонах можна виготовляти цементи, для яких вимоги вмісту хлоридів є нижчими.
Властивості цементу можна поділити на три групи (рис. 1.2):
Рис.1.2. Властивості цементу
Згідно норми EN 197-1 предметом використання в цементній промисловості можуть бути виключно чітко визначені компоненти, властивості і вміст в цементі яких визначені в нормі. Ці неклінкерні компоненти перелічені в табл. 2. Визначення і вимоги щодо кожної з мінеральних добавок до композиційних цементів описано в табл. 1.10.
Таблиця 1.10
Мінеральні добавки до цементів згідно en 197-1:2002
Назва добавки |
Позна-чення |
Визначення |
Вимоги згідно норм |
Доменний гранульований шлак |
S |
Матеріал, що утворюється після різкого охолодження рідкого шлаку певного складу, одержаного при виплавці чавуну в доменній печі і який містить щонайменше 2/3 скловидної фази в шлаку та виявляє гідравлічні властивості при відповідній активації |
Скловидна фаза ≥ 66,7% СаО+MgO+SiO2 ≥ 66,7% (СаО+MgO)/SiO2 >1,0
|
Пуцолана натуральна |
P |
Природний кремнеземистий, глиноземно-кремнеземистий або комбінований матеріал вулканічного або осадового походження, відповідного хіміко-мінералогічного складу |
SiO2 реакційноздатний ≥ 25%
|
Пуцолана натуральна випалена |
Q |
Природний кремнеземистий, глиноземно-кремнеземистий або комбінований матеріал. Це зазвичай матеріал вулканічного походження, глини, сланці або осадові породи, активовані термічною обробкою.
Природний матеріал кремнеземистий або глиноземно-кремнеземистий, вулканічного походження, отриманий в результаті термічної обробки |
SiO2 реакційноздатний ≥ 25%
|
Зола-винесення кремнеземиста |
V |
Дисперсний матеріал, представлений скловидними сферичними частинками, проявляє пуцоланові властивості, отриманий в котлах, де спалюють вугільний пил. |
СаОреакційноздатний <10% СаОвільне ≤ 1,0% SiO2 реакційноздатний ≥ 25%
втрати при прожарюванні* |
Зола-винесення кальцієва |
W |
Дисперсний матеріал проявляє гідравлічні і/або пуцоланові властивості, отриманий в котлах, де спалюють вугільний пил. |
СаОреакційноздатний ≥ 10% SiO2 реакційноздатний ≥ 25% втрати при прожарюванні* |
Випалений сланець |
Т |
Випалений сланець, особливо бітумінозний сланець, отриманий з спеціальних печей при температурі близько 800°С. |
Міцність розчину через 28 діб ≥ 25 МПа |
Вапняк |
L |
Вапняк, який задовільняє таким вимогам: |
СаСО3 ≥ 75% Вміст глини ≤ 1,2 г /100г Загальний вміст органічного вуглецю ≤0,5%
|
Вапняк |
LL |
Вапняк, який задовільняє таким вимогам: |
СаСО3 ≥ 75% Вміст глини ≤ 1,2 г /100г Загальний вміст органічного вуглецю ≤0,2% |
Мікрокремнезем
|
D |
Матеріал, що утворюється в електродугових печах у процесі виробництва кремнію або залізо-кремнієвих сплавів |
Питома поверхня ≥ 15 м2/г
Втрати при прожарюванні ≤ 4,0% SiO2 ≥ 85% |
В технології виробництва цементу застосовують компоненти, властивості яких і кількість в цементі чітко висвітлені в європейських нормах. Мінеральні добавки з огляду на їх функції в процесі тверднення цементу можна розділити на групи, представлені в табл. 1.11.
Таблиця 1.11