2.4. Опис креслення загального виду щита

Основною металоконструкцією стійок панелей з каркасом і шкафів є каркас [2]. Каркас складається із чотирьох стійок скріплених болтовими знядувачами з верхню і нижню рамами. З передньою сторони каркасу між стійками встановлюють одну або дві перемички із швелера для кріплення фасадних панелів.

Стійка виготовлена в виді швелера з привареними на кінцях кронштейнами, які мають отвір для кріплення стійок до рамки.

Фасадна панель вибраного щита кріпиться до плоского каркасу, який має в своєму складі дві бокові стійки, що скріплюються болтами двома плоскими рамами, які являють собою деталі швелерного типу. Щити встановлюються на опорних рамах, які являють собою зварену конструкцію із деталей швелерного типу.

Опорна рама має маркеровку, яка дозволяє правильно встановити щит. На каркасі може також бути встановлена поворотна рама, на якій можна встановлювати апаратуру і розміщувати проводки щита.

На стійках каркаса розміщуються отвори з маркеровкою, які дозволяють встановлювати поперечні рейки для проводок в щит, установки на них апаратури і використовувати їх як опорні конструкції для приладів з великими розмірами по глибині.

Шкаф щита типу Ш Щ – 3Д – являє собою стійку з фасадною панеллю, яка кріпиться на каркасі, з боковими стінками верхньою кришкою і дверима з заду, які відкриваються на 170^о, і встановленій на основній рамі.

2.5. Описання виконання таблиці з’єднань та підключень.

Таблиці з’єднань та підключень призначені для того, щоб показати, як з’єднуються між собою прибори і якими проводами і кабелями здійснюється дане з’єднання, тобто, до яких клем чи зажимів підводиться провід чи кабель, а також вказується марка і довжина даного провода чи кабеля. Такі таблиці дають змогу правильно здійснити підключення приладів з економними затратами кабелю і проводів.

Розглянемо таблицю з’єднань, в який вказано, як з’єднується прилади до щита і після щита. В даній таблиці вказується з якого приладу виводиться кабель, куди він з’єднується, номер по порядку кабелю, його марка, довжина, а також марка і довжина захисної труби. З’єднання до щита проводиться таким чином:

1.З термопари,в якій вже вмонтовано нормуючий перетворювач,виходить кабель КВВГ4х1,в якому задіяно дві жили довжиною 3м, і який підводиться через захисну трубу в збірну коробку(ЗК).

2. Із манометра,в якому вже вмотовано нормуючий перетворювач,виходить кабель КВВГ4х1,в якому задіяно дві жили довжиною 5м, і який підводиться через захисну трубу в збірну коробку.

3. З датчика рівня,в якому вже вмонтовано нормуючий перетворювач,виходить кабель КВВГ4х1,в якому задіяно дві жили довжиною 3м,і який підводиться через захисну трубу в збірну коробку.

4. Інші 3 кабеля заводяться в іншу збірну коробку таким самим способом.

5. Із збірної коробки виводиться загальний кабель КВВГ10х1, в якому задіяно 12 жил і з’єднується із щитом.

Після щита:

1. З клемників, які знаходяться в щиті виходять три кабелі марки АВВГ5х2,5,які в собі містять 2 жили,по 10м.Кабель прокладається в трубі відповідного розміру.

2. Три магнітних пускачі з’єднані із щитом аналогічним чином кабелем марки КВВГ4х1,5,тієї самої довжини кабелю і труби.

3. Магнітні пускачі з’єднуються з виконуючими механізмами за допомогою силових проводів марки АПВ-1, потрібною довжини і маркеровки. Всі провода збираються в джгуті за допомогою монтажної стійки.