Тридакна

гантська тридакна може досягати довжини до 1,5 м та мати вагу до 250 кг, а глибоководні морські молюски мають довжину трохи більшу 1 мм, а вагу декілька міліграм.

• Живе тридакна гігантська в Індійському океані та у Червоному морі. Стулки її закриваються з такою силою, що перерізують якірні канати, які потрапили в тіло молюска.

До класу черевоногих належать молюски, в яких мантійна порожнина лежить спереду або збоку голови; черепашка, як правило, закручена. Клас включає близько 85 тис. видів, розміром від кількох міліметрів до 7-15 см. У більшості видів черепашка закручена в спіраль і вкриває все тіло. У слимаків вона маленька і частково або повністю накрита виступаючою мантією. У деяких видів черепашка повністю редукується. Нога, як правило, розвинена добре і служить органом пересування. У багатьох слимаків задня частина ноги має рогову кришечку, яка щільно закриває вхід у черепашку, коли молюск ховається.

С еред черевоногих є як роздільностатеві, так і гермафродити.

Виноградний слимак

Черевоногі пристосувалися до надзвичайно різноманітних умов існування. Вони заселили прибережні зони океанів , морів та їх глибини (рапани), прісноводні водойми (ставковик), частина видів пристосувалася до життя на суші (виноградний слимак, слимаки), заселивши навіть пустелі і вершини гір. У наземних форм захистом від несприятливих умов середовища (посухи, холоду) служить затягування отвору ч е репашок плівкою слизу , яка твердне на повітрі. Органами дихання прісноводних і наземних видів є легені.

Ставковик

Наземні молюски мають на голові дві пари щупалець (органи дотику); на кінцях однієї з них розташовані очі (виноградний слимак). У прісноводних форм очі знаходяться біля основи єдиної пари щупалець. Їжа черевоногих надзвичайно різноманітна: планктон, водні й наземні рослини, черви, ракоподібні, інші молюски .

Наземні черевоногі – равлики і слимаки – можуть завдавати значної шкоди сільському господарству. Хорошими об’єктами спостережень у початковій школі є водні молюски – п’явушник і котушка.

Рапани

С амий великий та самий страшний молюск-хижак Чорного моря – рапан. Його довжина до 15 см. Рапан полює на двостулкових молюсків. Через рапанів у Чорному морі в 2 рази менше молюсків, ніж 30-50 років тому. Рапанів крупніше 2-3 см вже ніхто не їсть. На його батьківщині рапанів поїдають морські зірки, яких немає в Чорному морі. В Чорне море рапани потрапили у 1947 році. Зараз вони живуть на всіх типах дна.

Клас головоногі – найрухливіші з молюсків і можуть мати великі розміри (деякі з кальмарів досягають довжини до 18 м). До класу головоногих молюсків належать кальмари, каракатиці, восьминоги. Вони можуть жити лише у водах із високою солоністю (не менше 33 %о) – тому їх немає у Чорному та Азовському морях.

Тіло їх складається з голови з щупальцями й тулуба. На черевному боці є лійка, виштовхуючи воду з якої, вони можуть рухатися, як реактивний снаряд. Щупальці – це змінена нога, звідси й назва головоногих молюсків. Рот, крім терки, має рогові щелепи у вигляді дзьоба, який допомагає розривати здобич. У більшості головоногих є внутрішній хрящовий скелет, який захищає центральну нервову систему. Нервова система головоногих складніша, ніж в інших безхребетних. Дихають за допомогою зябр, які розташовані у мантійній порожнині.

У головоногих добре розвинені органи чуття: є нюхові ямки, очі, які за своєю будовою нагадують, органи зору ссавців. У гігантського спрута діаметр ока до 40 см.

За способом живлення головоногі – хижаки. Свою здобич вони захоплюють і утримують щупальцями, на яких у 2-3 ряди розташовані присоски, а в деяких і гачки. Присоска діаметром у 3 см може утримувати масу до 3,5 кг. Головоногі можуть проковтнути лише подрібнену їжу

У деяких молюсків черепашка має вигляд тонкої пластинки, що міститься під шкірою спи­ни (кальмар). Є «чорнильний мішок», з якого під час небезпеки випускається особлива речовина у вигляді темної хмари. усіх країнах світу щороку добувають майже 1 млн. т головоногих молюсків.

Людина здавна споживає деяких молюсків (восьминогів, кальмарів, устриць, мідій, виноградного слимака, перлівницю, беззубку та ін.). Споживають м'язисту ногу та ікру деяких молюсків. М'ясо й черепашки інших молюсків використовують для виготовлення кормового борошна, добрив. Дуже ціниться морський двостулковий молюск перлівниця, який може утворю­вати перли. Є молюски, які завдають шкоди сільському гос­подарству, наприклад: виноградний слимак, голий слимак, а також отруйні – восьминоги.

• Більшість молюсків малорухливі тварини, але є й такі, які пересуваються досить швидко. Наприклад, кальмари можуть розвивати швидкість до 55 км/год.

• У кінці минулого століття було описано новий вид молюсків – архітеутис. Довжина його тіла – 3 м, а довжина щупальців – 15 м. Цей кальмар найбільший з усіх безхребет­них тварин. У нього найбільше серед тварин око – 30 см у діаметрі.

• Найбільшу пер­лину знайдено в 1938 р. на Філіппінських островах під мантією величезної тридакни. Довжина її 24 см (форма перлини дов­гаста, еліпсоїдна), а маса понад 6 кг. Як і всі інші перлини з три­дакн, ця ювелірної цінності не мала. Адже в черепашці тридак­ни немає перламутрового шару й перлини, які в них утворюють­ся, не мають характерної гри світла. Це просто гладенькі глиби вапна.

• Найбільшою кількістю зубів природа наділила садового слимака, який водиться в Америці. Його язик має 135 рядів зубів по 105 зубів в кожному. Коли слимак прогризає підземний коридор, він орудує 14 175 зубами.