1.2. Методика викладання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками

• Термін "методика" найчастіше вживается у трьох значениях:

1. "методика" як педагогічна наука, яка має, з одного боку, характеристики, притамані будь-якій науці (теоретичний фундамент, експериментальну базу, робоче поле для перевірки науково обгрунтованих гіпотез), а з другого - специфічні об'єкти дослідження, що зумовлені як особливостями самого предмета, так i шляхами оволодіння ним;

2. "методика" як сукупність форм, методів i прийомів роботи вчителя; це "технологія" професійної практичної діяльності;

3. "методика" як навчальна дисципліна [Ніколаєва, с. 15].

• Основні компоненти навчального процесу – навчаюча діяльність учителя, навчальна діяльність учнів і організація навчання [Ніколаєва, с. 15].

• Навчання – це акт взаємодії того, хто навчає, з тим, кого навчають, з метою передачі одним і засвоєння іншим соціального досвіду [Ніколаєва, с. 15].

• Обучение – процесс систематического и последовательного сообщения учителем знаний и привитие умений и навыков в области иностранных языков, процесс активного и сознательного усвоения их учащимися, процесс создания и закрепления у детей тех качеств, которые мы стремимся у них воспитать [Рахманов, с. 13].

• Організація – …такі фактори: мета навчання, його зміст, методи та прийоми, а також засоби навчання [Ніколаєва, с. 16].

• Методика викладання іноземних мов – це наука, яка вивчає цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи учіння і виховання на матеріалі іноземної мови [Ніколаєва, с. 16].

• Загальна методика – займається вивченням закономірностей та особливостей процесу навчання будь-якої іноземної мови у будь-якому типі навчального закладу [Ніколаєва, с. 16].

• Спеціальна методика – досліджує навчання конкретної іноземної мови у певному типі навчального закладу з урахуванням мовних і мовленнєвих особливостей рідної мови [Ніколаєва, с. 16].

• Методика обучения иностранным языкам – наука, исследующая цели и содержание, закономерности, средства, приемы, методы и системы обучения, а также изучающая процессы учения и воспитания на материале иностранного языка [Ляховицкий, с. 36].

• Методика иностранных языков – наука, предметом которой является содержание образования и теория обучения иностранным языкам. Методика является одновременно и прикладной, и теоретической наукой. Как теоретическая наука, методика устанавливает определенные принципы образования и обучения. Как прикладная наука, она использует установленные закономерности в повседневной практической работе над иностранным языком [Рахманов, с. 13].

• Общая методика излагает содержание образования и принципы обучения общие для всех иностранных языков [Рахманов, с. 13].

• Частная методика – теория обучения какому-нибудь одному определенному иностранному языку [Рахманов, с. 13].

• Об’єктом методики викладання іноземних мов є навчання [Ніколаєва, с. 16].

• Предметом методики викладання іноземних мов є метод навчання [Ніколаєва, с. 16].

• Критичний аналіз літературних джерел – це метод дослідження, причому в одних випадках цей метод може бути самостійним…, а в інших він є складовою частиною деяких основних методів дослідження… [Ніколаєва, с. 17].

• Вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів є також надзвичайно важливим методом дослідження, тому що майстри педагогічної праці нерідко знаходять прийоми та методичні рішення, використання яких значно підвищує ефективність навчального процесу [Ніколаєва, с. 17].

• Наукове спостереження має бути цілеспрямованим і має цінність лише тоді, коли підпорядковане меті [Ніколаєва, с. 17].

• Пробне навчання – це дослідження, побудоване переважно на ерудиції та педагогічній інтуїції вчителя, який здійснює науковий пошук [Ніколаєва, с. 17].

• Експеримент – … науково поставлений дослід, заснований на ретельному вивченні варіювання явища, яке досліджується, при можливому урівноваженні всіх інших значущих факторів [Ніколаєва, с. 18].

• Гіпотеза – … припущення, котре містить нові, ще не перевірені наукою твердження, які можуть бути перевірені за допомогою вже відомих або нових, запропонованих дослідниками методів [Ніколаєва, с.18].

• Розвідувальний експеримент буває односерійним, небагатофакторним, наближається до пробного навчання [Ніколаєва, с. 18].

• Природний експеримент потребує значної підготовки, може проводитися лише тоді, коли розроблена методика його проведення і підготовлені експериментальні матеріали [Ніколаєва, с. 19].

• Дослідне навчання - метод наукового пошуку, який базується на проведенні масового навчання за запропонованою дослідником методикою [Ніколаєва, с. 20].

• Допоміжні методи дослідження є важливим доповненням або складовою частиною основних методів дослідження [Ніколаєва, с. 21].

• Статистичний метод дозволяє створювати статистичний еталон навчального процесу, на основі якого можна робити висновки про ефективність навчання іноземної мови [Ніколаєва, с. 21].

• Метод моделювання використовується для моделювання навчання іншомовного мовлення як і будь-якої іншої діяльності [Ніколаєва, с. 21].

• Метод інтерв’ю передбачає вивчення поглядів тієї чи іншої групи людей [Ніколаєва, с. 21].

• Анкетування використовується як доповнення до того чи іншого основного методу дослідження, за його допомогою вивчають точки зору учнів, учителів, батьків стосовно того чи іншого питання [Ніколаєва, с. 21].

• Тестування використовується досить широко, …стає можливим у порівняно короткий термін проконтролювати рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь великої кількості учнів [Ніколаєва, с. 21].

• Бесіда …може суттєво доповнити уявлення про процес дослідження, його сильні та слабкі сторони [Ніколаєва, с. 22].

• Хронометрування – … фіксацію на магнітофонну або відеострічку ходу навчального процесу, завдяки чому можуть здійснюватися будь-які виміри усномовленнєвої діяльності вчителя або учнів у зв'язку з вирішенням навчальних завдань [Ніколаєва, с. 22].

• Метод експертів або метод компетентних суддів використовується в усіх спірних випадках [Ніколаєва, с. 22].

• Узус – це загальноприйняте вживання слова, стилю вимови, мовленнєвих зворотів у відповідній ситуації [Ніколаєва, с. 25].

• Інтерференція – це негативний перенос [Ніколаєва, с. 28].

• Мотивація - … викликає цілеспрямовану активність , стимулює вибір засобів і прийомів, їх упорядкування для досягнення мети [Ніколаєва, с. 33].

• Мотивация – опыт эмоционального отношения к процессу овладения иноязычной культурой, к учителю и товарищам как речевым партнерам, иностранному языку как учебному предмету, к роли иностранного языка в жизни общества – опыт, обращенный на систему ценностей личности [Пассов, с. ].

• Зовнішня мотивація знаходиться під впливом потреб суспільства і має два підвиди: широку соціальну і вузькоособисту мотивації [Ніколаєва, с. 33].

• Внутрішня мотивація зумовлена характером самої діяльності і її основним підвидом вважається мотивація успішності [Ніколаєва, с. 33].

• Комунікативна мотивація – це бажання учнів спілкуватися іноземною мовою в усній та письмовій формах [Ніколаєва, с. 33].

• Лінгвопізнавальна мотивація – це позитивне ставлення до самої мовної матерії [Ніколаєва, с. 33].

• Інструментальна мотивація – це позитивне сприймання учнями певних форм роботи [Ніколаєва, с. 33].

• Психолінгвістика – це наука, яка вивчає закономірності мовленнєвої діяльності [Ніколаєва, с. 34].