6.4. Типи і структура уроків іноземної мови

• Уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалів – …має місце ознайомлення з новим мовним матеріалом та тренування з метою його використання в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі [Ніколаєва, с. 243].

• Уроки, що спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь – … переважає практика мовленнєвої діяльності [Ніколаєва, с. 243].

• Початок уроку – це частина уроку, яка складається з організаційного моменту та мовленнєвої зарядки [Ніколаєва, с. 243].

• Основна частина уроку – …в ході вирішуються його основні завдання [Ніколаєва, с. 243].

• Кінець уроку – …повідомлення домашнього завдання та підбиття підсумків уроку [Ніколаєва, с. 245].

6.5. Аналіз уроку іноземної мови

• Аналіз уроку іноземної мови – вимагає як всебічних знань про урок, так і спеціальних умінь його спостереження та оцінювання [Ніколаєва, с. 246].

• Основні вимоги до уроку іноземної мови – цілеспрямованість уроку, структурна цілісність і змістовність уроку, активність учнів на уроці, відповідність мовленнєвої поведінки вчителя цілям, змісту та умовам навчання, результативність уроку [Ніколаєва, с. 246].

6.6. Індивідуалізація процесу навчання іноземної мови

• Індивідуальний підхід – це навчання учнів іноземного мовлення у групі/ класі за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей [Ніколаєва, с. 250].

• Індивідуалізація процесу навчання іншомовного мовлення – це цілісна система, яка має охоплювати всі сторони та етапи навчально-виховного процесу з іноземної мови, а також передбачати комплексне врахування і цілеспрямований розвиток компонентів кожної з підструктур психологічної структури індивідуальності учня, що здійснюють значний вплив на якість оволодіння ним іншомовним мовленням [Ніколаєва, с. 250].

• Підструктура спрямованості індивідуальності – …об’єднує нахили, бажання, інтереси, ідеали, світогляд, переконання та мотиви [Ніколаєва, с. 250].

• Підструктура соціального досвіду індивідуальності – …охоплює знання, вміння, навички, звички; індивідуальна культура [Ніколаєва, с. 251].

• Підструктура форм відображення індивідуальності – це така підструктура, яка включає психічні процеси та емоційно-вольові якості особистості, які розвиваються і вдосконалюються в різних видах діяльності [Ніколаєва, с. 251].

• Підструктура біологічних властивостей індивідуальності – …охоплює психологічні особливості індивіда, що зумовлюють індивідуальний стиль його діяльності [Ніколаєва, с. 251].

• Мотивуюча індивідуалізація – …змістом є врахування сталої системи мотивів оволодіння учнем іншомовним мовленням, … цілеспрямоване формування у кожного учня нових, складніших і поки що відсутніх у нього видів мотивації [Ніколаєва, с. 254].

• Регулююча індивідуалізація – …спрямована на врахування вчителем реального рівня володіння учнем іншомовним мовленням на кожному з етапів навчального процесу [Ніколаєва, с. 254].

• Розвиваюча індивідуалізація – дозволяє забезпечити в навчальному процесі опору на реальний рівень функціонування психічних процесів, а також реалізувати цілеспрямований розвиток слабо функціонуючих психічних процесів за спеціально підібраних серій завдань на матеріалі іноземної мови [Ніколаєва, с. 254].

• Формуюча індивідуалізація – сприяє формуванню в учнів індивідуального стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з урахуванням і в опорі на індивідуальні особливості нервової системи учня та стиль діяльності, який уже склався [Ніколаєва, с. 254].

• Життєвий досвід – …сума індивідуальних характеристик, рис та звичок особистості, які стосуються, наприклад, самоусвідомлення або уявлення про інших та готовності вступити до спільної взаємодії з іншими людьми [РРЄ, с. 12].

• Європейський Мовний Портфель – це мовна біографія індивіда, до того ж, не лише офіційно визнані досягнення, а й фіксація неформального досвіду, що включає контакти з іншими культурами [РРЄ, с. 174].

• Зовнішній контекст – це організація…, яка забезпечує дуже тонке бачення світу, яке глибоко відображається у мові певної спільноти і якого мовці набувають у ході зростання, виховання та набуття досвіду, принаймні настільки, наскільки це є для них релевантним [РРЄ, с. 50].

• Особиста ідентифікація – учні можуть сказати, хто вони є, назвати по буквах ім'я, повідомити адресу, дати свій номер телефону, сказати, де і коли вони народилися, повідомити про свій вік, стать, сказати, одружений він/вона чи ні, повідомити про національність, сказати, звідки вони, чим заробляють на життя, описати свої сім'ї, повідомити про релігію, якщо вони віруючі, розповісти про те, що люблять і чого не люблять; отримати/зрозуміти таку ж інформацію від інших [РРЄ, с. 54].