4.2. Навчання лексичного матеріалу (формування лексичної компетенції

• Лексичні навички – …найважливіший і невід’ємний компонент змісту навчання іноземної мови…; – це навички інтуїтивно-правильного утворення, вжи­вання і розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв'язків між слухо-мовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням а також зв'язків між словами іноземної мови [Ніколаєва, с. 92, 94].

• Репродуктивні лексичні навички – це навички правильного вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуацією спілкування і метою комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями: виклик ЛО з довготривалої пам'яті, зовнішньомовленнєве відтворення ЛО у потоці мовлення; миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності [Ніколаєва, с. 94].

• Рецептивні лексичні навички – це навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні [Ніколаєва, с. 94].

• Автоматизация – формирование собственно качества лексических навыков [Коростелев, с. 344].

• Лексические умения – способность к переносу в изменившиеся условия лексических действий [Гурвич, с. 329].

• Среди лексических умений следует различать основные умения – неотъемлемые компоненты речевой деятельности, подлежащие автоматизации, и вспомогательные, способствующие развитию основных [Гурвич, с. 329].

• Лексический минимум (ЛМ) – минимальная совокупность лексических единиц, необходимых для лексического оформления определенного типа продуктов речи в соответствии с заданным уровнем овладения видами речевой деятельности [Роовет, с. 222].

• Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні [Ніколаєва, с. 93].

• Пасивний лексичний мінімум – це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні) [Ніколаєва, с. 93].

• Лексична одиниця – є одиницею навчання лексичного матеріалу [Ніколаєва, с. 93].

• Дефініція – це опис значення нового слова за допомогою уже відомих слів [Ніколаєва, с. 96].

• Реальний/ наявний словник – … активний та пасивний словниковий запасу [Ніколаєва, с. 94].

• Потенціальний словник – ті незнайомі слова, про значення яких читач/ слухач може здогадатися, зустрівшись з ними при читанні/ аудіюванні. [Ніколаєва, с. 94].

• Обсяг лексичного запасу – … кількість слів і сталих виразів, які необхідні учню і повинні підлягати контролю [РРЄ, с. 149].

• Діапазон лексичного запасу – …сфери застосування лексики та теми, що охоплюються [РРЄ, с. 149].

• Семантизація – …розкриття значення нових лексичних одиниць [Ніколаєва, с. 95].

• Наочна семантизація – це демонстрація предметів, малюнків, картин, жестів, рухів тощо [Ніколаєва, с. 95].

• Семантизация – раскрытие значений новых слов и в какой-то степени их запоминание [Коростелев, с. 344].

• Семантична компетенція – …здатність учня усвідомлювати і контролювати організацію змісту [РРЄ, с. 115].

• Лексична семантика – охоплює питання значення слова [РРЄ, с. 115].

• Граматична семантика – …значення граматичних елементів, категорій, структур і процесів [РРЄ, с. 115].

• Прагматична семантика – розглядає логічні зв’язки, такі як підрядність, пресу позиція, імплікативність [РРЄ, с. 116].

• Функциональные связи слова – это прежде всего парадигматические и синтагматические связи, которые обнаруживают себя в процессе функционирования в речи [Коростелев, с. 348].

• Парадигматические связи слова – в разных случаях употребления слова на передний план выступают те семантические признаки слова, которые являются наиболее существенными для данного его употребления [Коростелев, с. 348].

• Синтагматические связи находят свое выражение в различных соединениях слов, словосочетаниях и т. д. [Коростелев, с. 348].