Тема 7. Макроекономічні показники в системі національних рахунків.

План.

1. ВВП; ВНП, методи їх обчислення.

2. Інші показники доходу і продукту.

3. Номінальні та реальні показники. Індекси цін.

I. Аналіз економічного стану країни базується на системі національних рахунків, які відображаються обсяг сукупного випуску продукції, національний дохід, структуру доходів і витрат країни.

Система національних рахунків (СНР) – це комплекс таблиць, маючих форму бухгалтерських рахунків, в яких відображаються процеси виробництва, розподілу та кінцевого використання суспільного продукту і національного доходу.

У середині 40-ч років XX ст.. розвинуті країни переходять до СНГ як основної форми обліку макроекономічних показників. З 1950 року відбувається процес створення Міжнародної системи національних рахунків, що уніфікувала розрахунки макроекономічних показників у різних з країнах. Національні рахунки в Україні розробляє Державний комітет статистики згідно зі стандартами СНГ ООН 1993 року.

У системі національних рахунків здійснюються економічні операції трьох видів: операції з продуктами і послугами, розподільчі та фінансові.

Економічні операції в СНР об’єднуються у рахунки. Згідно з принципом подвійного запису кожна економічна операція відбувається у рахунках двічі: у ресурсах (дебет) та у використанні (кредит). Сукупність двосторонніх рахунків утворює балансову таблицю. Відповідно до Міжнародних стандартів існує десять рахунків.

В Україні поки що діючими вважають шість:

1. рахунок товарів і послуг;

2. рахунок виробництва;

3. рахунок утворення доходу;

4. рахунок розподілу доходу;

5. рахунок використання доходу;

6. рахунок капіталу.

На основі СНР розраховуються такі показники:

– валовий внутрішній продукт (ВВП) ;

– валовий національний продукт (ВНП) ;

– чистий національний продукт (ЧНП) ;

– національний дохід (НД) ;

– особистий дохід (ОД) ;

– використовуваний дохід (ВД).

Основними показниками вимірювання обсягу виробництва в економіці служать ВВП і ВНП

ВНП — це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених національною економікою за певний проміжок часу (за рік).

При розрахунку ВНП дуже важливо виключити подвійний рахунок. З цією межою у СНР використовуються наступні категорії:

1. кінцевий продукт – це товари та послуги, які купуються з метою їх кінцевого споживання. а не для переробки чи перепродажу;

2. проміжний продукт – це товари та послуги. Які купуються з метою їх подальшої переробки, доробки чи перепродажу;

3. додана вартість – ринкова ціна обсягу продукції мінус вартість проміжного продукту (спожитої сировини, матеріалів, які придбані у постачальників).

Особливості ВНП:

1. Містить кінцевий продукт. Виключає проміжний продукт.

2. При розрахунку ВНП враховується лише ринкова вартість товарів та послуг.

3. ВНП включає тільки ті товари та послуги, які були виготовлені у поточному році.

Виключаються невиробничі угоди:

– продаж утриманих товарів (оскільки не відображають поточною виробництва і містять подвійний рахунок);

– державні трансфертні видатки (видатки з державного бюджету, які косять безплатній і перерозподільний характер, вони не створюють поточною обсягу виробництва);

– приватні трансфертні платежі;

– купівля –продаж цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів тощо).

Недолітки ВНП.

1. Не враховує поза ринкову діяльність домашніх господарств (працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють їхні власні потреби).

2. Не враховує товари та послуги тіньової економіки.

3. Не враховує зростання фонду вільного часу (тривалість робочого тюленя скоротилася з 53годин-на початку століття, до 36 годин – у наш час. Цей факт не враховується у ВНП, але прямо пропорційно впливає на добробут населення кожної країни).

4. Не знаходить відображення підвищення якості продукції.

5. Не враховується при обчисленні ВНП негативні економічні наслідки промислового розвитку суспільства, але вони погіршують добробут населення.

Показники ВНП розраховується трьома методами:

1. виробничим (за доданою вартістю);

2. методом кінцевого використання (за витратами) ;

3. розподільчим (за доходами).

Виробничий метод – це розрахунок ВНП, як сума доданих вартостей, створених всіма галузями економіки під час виробництва товарів та послуг.

Метод кінцевого використання – це розрахунок ВНП як сума витрат усіх макроекономічних суб’єктів:

– С – кінцеві особисті споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги;

– I – валові внутрішні інвестиції (включають суму заміщення і приріст інвестицій);

– G – державні витрати на закупку товарів та послуг;

– X_n – витрати на чистий експорт.

Y(ВНП) = C + I + G +X_n

Наведена рівняння ВНП називають основного макроекономічного тотожністю.

Розподільний метод – це розрахунок ВНП як сума доходів усіх макроекономічних суб’єктів:

• заробітна плата (W) ;

• рента (R) ;

• процент (відсоток) (i) ;

• прибуток (p) ;

• дохід від власності Y (BH);

• амортизація (А) ;

• непрямі податки (Т_н) ;

Y (BH) = W + R + i + p + А + Т_н

Усі методи підрахунку повинні привести до однакового результату. ВНП, обчислений по витратам, дорівнює ВНП, обчисленому по доходам.

ВВП – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни економічними агентами, незалежно від їх національної приналежності (за рік).

Відмінність між ВВП і ВНП полягає в тому, що ВВП розраховується за територіальним принципом, а ВНП – за національним. При обчисленні ВВП враховується вартість продукції, виробленої на території країни незалежно від того, хто є власником факторів виробництва: громадянки цієї країни або іноземні громадяни. Наприклад, прибутки іноземної корпорації, що отримані на території певної країни, будуть враховуватися у ВВП цієї країни, але не враховуватися при обчислені ВНП цієї країни.

При обчислені ВНП враховується вартість продукції, виробленої факторами виробництва, що належить резидентами цієї країни. Але вони не обов’язково розташовані на території цієї країни. Наприклад, заробіток громадян країни, отриманий за кордоном, доходи від власності, що розташована за кордоном, будуть враховуватися при обчислені ВНП, але не включатися у ВВП.

ВНП = ВВП + чисті фактори доходи з-за кордону.

Чисті фактори доходи з-за кордону = доходи, отримані громадянами країни за кордоном, – доходи іноземних громадян, отримані на території певної країни.

II. ВНП (ВВП) не відбиває точко, наскільки зросло виробництво у поточному році, тому що включає амортизаційні відрахування. Для більш точного вимірювання національного виробництва використовується показник чистого національного продукту (ЧНП):

ЧНП = ВНП (ВВП) – амортизація (А).

Національний дохід (НД) показує величину чистого доходу суспільства. Він визначається сумою усіх цін факторів виробництва або доходів власників екологічних ресурсів у поточному році.

НД = ЧНП – непрямі податки на бізнес (Т_н) .

До важливих макроекономічних показників також належить особистий дохід та використовуваний дохід

Особистий дохід – це зароблений приватними особами дохід.

Особистий дохід = НД – відрахування на соціальне страхування – податки на прибутки корпорацій – перерозподільний прибуток + трансферти .

Використовуваний дохід = Особистий дохід – індивідуальні податки.

Показники особистого та використовуваного доходів є основною для безпосередніх розрахунків обсягів споживань та заощаджень індивідів.

До основних макроекономічних показників відносять такий показних, як національне багатство. Національне багатство – це сукупність матеріальних та нематеріальних благ, які є у розпоряджені суспільства на певну дату та які створені працею людей за весь попередній період.

Національне багатство включає як матеріальні, так й нематеріальні результати людської діяльності.

Основними елементами матеріальних результатів є :

• основні фонди ;

• оборотні фонди (запаси сировини, матеріалів, палива. Залишки незавершеного виробництва, запаси готової продукції) ;

• товарні запаси ;

• державні резерви, запаси оборонного призначення, золотий запас ;

• предмети тривалого користування домогосподарств (транспортні засоби; меблі, предмети культурно-побутового та господарського вжитку) ;

• природні ресурси, залучені до економічного використання (землі. Ліси, води, надра).

До нематеріальних складових національного багатства відносять :

• науковий та освітній потенціал ;

• кваліфікаційний потенціал ;

• культурний потенціал.

Для полегшеного розуміння ВВП вводять ще один показник – валовий внутрішній продукт на душу населення.

ВВП = ___ВВП____

на душу численність

населення населення

На основі ВВП реального обчислюються темпи зростання фізичного обсягу виробництва і темп приросту обсягу виробництва.

Тема приросту :

де Y₁ – ВВП реальний у поточному році,

Y₀ – ВВП реальній у базовому році.

Економіка

міць (потужність) = НБ (національне) + ВВП

держави багатство

1. Основні макроекономічні показники є вартісними. Тому, на величину показників у вартісному вираженні впливають:

– їх реальні обсяги ;

– динаміка цін .

Якщо порівняти обсяги ВВП України, розраховані у фактичних цінах, наприклад за 1997 і 1998 роки, то на підставі цього порівняння можна зробити висновок про зростання економіки країни, оскільки, за даними Держкомстату, ВВП України у 1997 році становив 93млрд. 365 млн. грн., а у 1998 році – 102 млрд. 593 млн. грн.. Але відомо, що в ці роки економіка України переживала кризовий період і обсяги виробництва зменшувалися. Як порівняти статистичні показники та відомості про стан економіки країни в цей період? Річ у тому, що таке порівняння показників у фактичних цінах не може бути використаним для оцінки реальних обсягів виробництва у країні, тому що зміни ВВП (ВНП) відбуваються й внаслідок зміни рівня цін. Так само в цьому прикладі зростання ВВП, розрахованого у фактичних цінах, є відбиттям не зростання реальних обсягів виробництва, а наслідок підвищення цін в економіці України в цей період.

Для порівняння вартісних показників їх перераховують за цінами базового року. Для цього використовуються показники – індекс цін.

Індекс цін – це відношення ціни певного набору товарів та послуг у даний період до ціни того самого набору товарів та послуг у базовому періоді помноження на 100% .