2. Фінансові ресурси

Матеріальними носіями фінансових відносин виступають фінансові ресурси.

В процесі розподілу ВВП у підприємств, організацій, держави формуються доходи і грошові на­громадження, які називаються фінансовими ресурсами.

Фінансові ресурси – це грошові кошти (грошові накопичення та доходи), фінансові активи, що перебувають в розпорядженні держави, господарських суб'єктів і населення, утворені в процесі розподілу вартості ВВП та зосереджені у відповідних фондах та в не фондовій формі й призначені для забезпечення безперервного процесу виробництва й задоволення загальнодержавних і суспільних потреб.

Використання фінансових ресурсів здійснюється в основному через фінансові фонди – відокремлені частини грошових доходів і надходжень, що відповідають певному цільовому призначенню.

Цільове призначення таких фондів – важлива умовах ефективного використання.

Використання фінансових ресурсів може відбуватися і у не фондовій формі (сплата і одержання штрафів, інвестування коштів в акції і облігації, одержання за ними дивідендів та відсотків тощо).

Однак фондова форма у порівнянні з не фондовою дозволяє більш тісно пов’язати задоволення потреб суб’єктів господарювання і держави з їх економічними можливостями.

Фінансові фонди створюються на підприємствах, у галузевих органах управління, а також на загальнодержавному рівні. В залежності від рівня, на якому проходить формування і використання фінансових ресурсів, їх поділяють (так як і всі фонди грошових коштів) на:

централізовані - які утворюються на рівні держави, окремих ад­міністративно-територіальних одиниць, об'єднань, міністерств;

децентралізовані - створюються окремими суб'єктами господа­рювання, фізичними особами.

Вони мають різні джерела формування та напрямки використання:

Централізовані фінансові ресурси зосереджені в державному бюджеті, державних цільових позабюджетних фондах. Утворюються вони за рахунок наступних джерел:

- податкових надходжень;

- неподаткових надходжень;

- обов’язкових відрахувань;

- надходжень від населення (у вигляді: обов'язкових податків, відрахувань, зборів, надходжень від державних позик і лотерей, добровільних пожертвувань);

- державних кредитів;

- емісії грошей.

Децентралізовані фінансові ресурси знаходяться в розпорядженні суб'єктів господарської діяльності різних форм власності і населення. Створюються за рахунок прибутків і накопичень резидентів: - статутного капіталу;

- прибутку;

- амортизаційних відрахувань;

- приросту стійких пасивів;

- кредитів банку - позикових коштів;

- кредиторської заборгованості - позикових коштів;

- коштів, отриманих від випуску цінних паперів;

- коштів, долучених в порядку перерозподілу (засоби асоціацій, асигнування з бюджету , та ін.).

Напрями використання фінансових ресурсів держави:

- за рахунок централізованих фінансових ресурсів утримується розгалужена сітка соціально-культурних установ: лікувальних, освітніх, культурних, спортивних і т.п. закладів. Держава фінансує дані організації і установи оскільки вони не мають достатніх доходів і у своїй більшості надають послуги, виконують роботи безкоштовно або за плату, яка не відшкодовує затрат, пов'язаних з їх здійсненням. От­же соціально-культурна сфера, що знаходиться на бюджетному фі­нансуванні, існує за рахунок перерозподілу коштів, який проводиться за допомогою бюджету, податків, дотацій, субвенцій;

- достатньо великі за обсягами державні кошти спрямовуються на соціальний захист населення, т.б. виплату пенсій, допоміг у випадках втрати працездатності, інвалідності, при догляді за хворою дитиною, при вагітності та пологах, допомоги малозабезпеченим верствам насе­лення, багатодітним сім'ям, дітям-сиротам тощо. Важливість викори­стання загальнодержавних коштів на вказані потреби значно зростає в сучасних умовах економіки перехідного типу;

- фінансування міжнародної діяльності передбачає утримання представництв, консульств за кордоном, участь в роботі міжнародних організацій, фондів, спілок тощо, здійснення міжнародного співробі­тництва, підтримка міжнародних культурних, наукових та інформа­ційних зв'язків;

• видатки держави по охороні навколишнього середовища вклю­чають затрати, пов'язані з раціональним використанням водних, лісо­вих, земельних, мінеральних та інших видів ресурсів.

Такі витрати слід розглядати як обов'язкову умову повноцінного функціонування сучасного індустріального суспільства;

• створення матеріальних та фінансових резервів, необхідних для забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення;

• видатки, пов'язані із управлінням країною - утримання зага­льнодержавних органів законодавчої, виконавчої і судової влади, апарату Президента України, фінансових, фіскальних, митних та ін­ших органів;

• оборона країни - утримання Збройних сил, закупівля озбро­єння та військової техніки, мобілізаційна підготовка галузей народно­ го господарства та ін.