6. Функції економічної теорії. Економічні закони і категорії.

З одного боку, економічна теорія на основі збору фактів встановлює економічні принципи, тобто робить узагальнення, висновки про реальний поведінці економічних суб'єктів (пізнавальна функція). З іншого боку, теоретичне осмислення реальної дійсності дозволяє розробити рекомендації для формування відповідної економічної політики, коригувати практику відповідно до вироблених економічними принципами і прогнозами (практична функція). Отримати правильну відповідь дозволяє знайомство з повним переліком функцій політичної економії, а саме політична економія виконує такі функції.

Пізнавальна функція полягає у всебічному вивченні форми економічних явищ та їх внутрішньої сутності, яка дозволяє розкрити закони, за якими розвивається національна економіка. Досліджуючи економічні процеси, вдається визначити спонукальні причини та напрямки поведінки економічних агентів.

Теоретико-пізнавальну функцію має доповнювати практична функція. Одним з принципів реалізації практичної функції економічної теорії полягає в цілісному баченні економічних процесів. Так, неможливо вирішити проблему, наприклад, реформи цін, не визначившись у питаннях створення банківської системи, організації бюджету, податкової політики тощо. Ця функція пояснює закономірності, процеси і явища економічного життя суспільства. Однак знання не цінне саме по собі, а служить практичним цілям суспільства. Тому економіческпая теорія не може обмежуватися простою констатацією фактів чи описувати певні економічні закономірності.

З теоретико-пізнавальною функцією пов'язана не тільки практична, а й виховна функція економічної теорії. Змістом виховної функції економічної теорії є вироблення економічної психології кожної людини.

Методологічна функція. Політична економія є теоретичною базою конкретних наук, які здійснюють економічний аналіз з позиції того чи іншого чинника. Вона розробляє загально методологічні принципи, створює понятійний, категоріальний апарат економічної науки в цілому. Методологічна функція економічної теорії полягає в тому, що вона є методологічною основою для інших наук, зокрема, галузевих економік, є базою таких наук, як економічна географія, економічна статистика, економічне моделювання і т.ін. Наприклад, економічна теорія формулює загальні принципи маркетингової діяльності підприємств, які можуть бути використані в багатьох галузях, наприклад, при організації маркетингу туризму тощо.

Прогностична функція полягає у розробці наукових основ прогнозування перспектив науково-технічного та соціально-економічного розвитку на найближче майбутнє. Прогнозні розробки дозволяють врахувати тенденції, які складаються, і знайти адекватні методи і засоби для їх реалізації.

Практична функція призначена для наукового обгрунтування цілей і заходів економічної політики держави, виявлення принципів і методів раціонального ведення національного господарства. Ця політика покликана задовольняти інтереси і насущні потреби членів суспільства. Практична функція має важливе значення при розробці принципів і методів раціонального господарювання, наукового обгрунтування політики держави.

Економічна теорія обгрунтовує шляхи переходу до ринку, зокрема, такі процеси, як роздержавлення, приватизація, створення ринкової інфраструктури: бірж, банків, страхових фірм, інших фінансових та юридичних інститутів, які регулюють взаємовідносини господарських об'єктів; попит і пропозиція, ціноутворення в ринковій економіці, закони грошового обігу, функціонування кредитно-фінансової системи. Економічна теорія є також головним інструментом здійснення наукових досліджень у різних галузях знань. У сучасних умовах посилюється роль економічної теорії в підвищенні результативності суспільного виробництва. Не випадково у всіх країнах світу її вивченню в навчальних закладах приділяється значна увага. Широка економічну освіту - важливий компонент загальнолюдських цінностей, без яких не можна досягти подальшого прогресу цивілізації. 

Крім того, вивчення курсу "Основи економічної теорії" допомагає майбутнім фахівцям краще й ефективніше реалізувати свою спеціальність.

Ідеологічна функція. Економічна освіта формує не тільки професійний світогляд людини, але й залучає його до системи загальнолюдських цінностей, без прийняття яких неможливо досягти подальшого прогресу цивілізації. Ідеологія - це деяка система переваг і цінностей, якими керуються люди. Економічна ідеологія формує соціальні пріоритети у сфері господарської діяльності людини.

Важлива функція економічної теорії – екологічна. Вона пов'язана з природоохоронними проблемами і ресурсозбереженням. На основі теоретичних обгрунтувань розробляється і вдосконалюється економічний механізм охорони навколишнього середовища, виплат за користування природними ресурсами, за порушення екологічних нормативів; створення системи економічного регулювання захисту населення від наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. 

Щоб отримати об'єктивні дані, необхідно проаналізувати величезну кількість статистичних даних, які всебічно характеризували б те чи інше економічне явище і дали б можливість зробити справді об'єктивні узагальнення і висновки, а отже, і сформулювати окремі економічні категорії та економічні закони. Вивчення економічної теорії головним чином і зводиться до пізнання економічних законів і категорій, які виражають глибинну суть конкретної, завжди визначеної економічної системи.

Таким чином, в процесі виконання свох функцій економічна теорія використовує певний інструментарій у вигляді економічних категорій і економічних законів.

Економічні категорії – це вираз в узагальненій абстракції суспільно-виробничих відносин, продуктивних сил і їх взаємозв'язків. Це найбільш суттєві, причинно-наслідкові якісні ознаки і риси явищ і процесів. Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому. Наприклад, щоб розкрити суть ринкової економіки, необхідно глибоко оволодіти цілою системою економічних категорій, починаючи з товару, грошей, вартості, ціни, і закінчуючи маркетингом і менеджментом.

Категорії відображають не об'єкт, а відносини між людьми упредметнені в матеріальному об'єкті. Характерні риси будь-якої економічної категорії:

• Відображають реальні відносини між людьми;

• Історичність, тобто модифікування категорій;

• Однобічно відображають дійсність.

Отже, необхідно використовувати систему категорій. Серед основних категорій ринкової економіки наступні: товар, гроші, економічні блага, корисність, попит, пропозиція, ціна, фінанси, кредит та ін.. Виведення і пізнання економічних категорій – це важливий, але не останній крок на шляху проникнення в суть економічних явищ. Як відомо, економічні відносини розвиваються за певними економічними законами. З'ясування іманентних кожній системі економічних законів і є головним завданням курсу "Економічна теорія". Вища ступінь пізнання економіки - це вираз її розвитку в економічних законах.

Економічні закони – сутнісні, стійкі, постійно повторювані, причинно-наслідкові зв'язки між різними економічними явищами і процесами, а також між внутрішніми суперечностями цих явищ, які є рушійною силою їх розвитку. Якщо економічна категорія виражає який-небудь один момент або одну сторону економічних відносин, суть одного явища, то економічні закони розкривають взаємозв'язок, внутрішню залежність кількох або багатьох однопорядкових явищ.

Крім того, в категоріях фіксується статичний стан, а в законах – динаміка, процеси руху і розвитку економічного життя. Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного розвитку суспільства, передбачити його перспективу.

Завданням будь-якої науки є виявлення повторюваних, стійких зв'язків усередині досліджуваного об'єкта. Ці повторювані, стійкі зв'язки отримали назву об'єктивних законів. Не стала винятком і економічна теорія: її мета – відкрити і сформулювати ці зв'язки між економічними явищами, тобто відкрити і сформулювати об'єктивні економічні закони. Усвідомити об'єктивний характер економічних законів складніше, ніж законів природи, оскільки перші, на відміну від других, діють у процесі життєдіяльності людей, економічних суб'єктів. Але об'єктивність економічних законів означає лише те, що вони діють, незалежно від того, відкриті вони вченими, чи ні.

Економічні закони характеризуються такими особливостями: вони мають сутнісний характер; виявляються через практичну діяльність людей, що нерідко опосередковується політичними, ідеологічними та іншими відносинами, які часто протидіють "природно-історічному" розвитку суспільного виробництва. Тому економічні закони діють не так безумовно, як закони природи; вони проявляються як основні пануючі тенденції економічного розвитку суспільства.

Характерні риси будь-якого економічного закону:

• Носять об'єктивний, незалежний від волі і бажання людей характер;

• Носять історичний характер, тобто механізм дії закону постійно модифікується;

• Відбивають причинно-наслідкові зв'язки між виробничими відносинами.

Отже, його елементами є економічні суб'єкти і спосіб їх взаємозв'язку, їх інтереси і протиріччя, форми регулювання цих протиріч. Економічні закони тісно між собою пов'язані. Тому, щоб зрозуміти суть того чи іншого закону, необхідно розглянути його місце і роль в системі законів. Сукупність економічних законів – це субординована система, в якій виділяються, з одного боку, основні (первинні, вихідні) і, з іншого, похідні (вторинні, третинні і так далі) відносини: у зв'язку з цим і економічні закони розрізняються за сферою охоплення виробничих відносин і за роллю у розвитку суспільного виробництва.

Система економічних законів представлена ​​наступними групами законів:

1. Група структуроутворюючих законів. Вони регулюють стійкість і стабільність. Лежать в основі ринкової економіки. Закони: економічного зростання, накопичення, вартості, попиту і пропозиції.

2. Закони, які регулюють окремі фази виробничих відносин.

Фазу виробництва: закон зростання продуктивності праці, поділу праці, концентрації виробництва, конкуренції.

Фазу розподілу: закон розподілу за капіталом, закон розподілу по праці.

Фазу обміну: закон вартості, попиту та пропозиції, грошового обігу.

Фазу споживання: закон зростання потреб, закон зростання добробуту нації.

У процесі еволюційного розвитку суспільства розрізняють:

Загальні закони (притаманні всім економічним системам – закон зростання продуктивності праці, або притаманні кільком системам – закон вартості, попиту та пропозиції),

Специфічні закони (властиві окремим системам - основний економічний закон),

Стадійні закони (діють на одній із стадій існування системи – закон монополізації економіки при капіталізмі).

Основний економічний закон виражає саму характерну рису і найглибшу суть, природу економічного ладу, найглибші імпульси економічного розвитку. Це – ядро ​​економічних законів. Основний закон виражає мету суспільного виробництва і засоби її досягнення. Загальні економічні закони – це закони, які охоплюють усі сторони і сфери економічних відносин, тобто їх сукупність як єдине ціле (закон попиту і пропозиції, спадної граничної корисності благ, закон пропорційності). Закони окремих сфер охоплюють певні сторони економічних відносин: виробництво, розподіл, обмін, споживання (закон підвищення продуктивності праці, закон оплати праці та ін.) 

Системний підхід до вивчення економічних законів має надзвичайно велике значення. Лише на його основі можна виробити правильні рекомендації щодо їх використання, встановити науково обгрунтовані принципи і методи суспільної регуляції економіки. Пізнання економічних законів сприяє правильному їх використанню в господарській діяльності. Адже економічний розвиток відбувається відповідно до вимог економічних законів. Вони фактично означають економічну необхідність. Суспільство отримає найбільший економічний ефект тоді, коли свою діяльність будуватиме таким чином, щоб створити широкий простір для дії об'єктивних економічних законів. У цьому саме і полягає зміст використання останніх. І навпаки, коли свідомо організована господарська діяльність суперечить вимогам об'єктивних законів, то це призводить до великих збитків. У використанні економічних законів не можна допускати ні фетишизм, ні волюнтаризм. Необхідно здійснювати науково виважену економічну політику, яка грунтується на глибокому пізнанні економічних законів.

Особливість економічних законів полягає ще і в тому, що це соціальні закони, тобто вони регулюють ту сферу відносин, де взаємодіють люди: окремі особистості, соціальні групи, суспільства. Ці економічні суб'єкти володіють свідомістю, волею, керуються у своїй поведінці певними мотивами, які утворюють економічні інтереси. Тому економічна закономірність реалізується через людську поведінку. Переслідуючи свої інтереси, люди здійснюють свою діяльність певним чином, приймають ті чи інші рішення і через ці дії здійснюється економічна закономірність.