Такі аргументи роблять доцільним запровадження певної політики метою якої є стимулювання крупного виробника сільськогосподарської продукції з одночасними аграрними перетвореннями на селі.

Представимо перспективні, на наш погляд, напрями розвитку крупнотоварного виробництва і дрібних господарств, а також виявимо їх мету і особливості спеціалізації (таблиця 9.4).

Таблиця 9. 4

Особливості спеціалізації основних виробників сільськогосподарської продукції на сучасному етапі розвитку

Вид підприємств	Основна ціль	Основні види продукції (спеціалізація)
Крупнотоварні підприємства	Збільшення обсягів експорту при підвищенні якісних показників у національному виробництві з урахуванням вимог світового ринку	Переважною більшістю орієнтовані на експорт а також галузі харчової та переробної промисловості
Фермерські господарства та господарства населення	Задоволення потреб внутрішнього ринку	Усі види продукції, за бажанням господаря

Таким чином, основною метою фермерських господарств має стати задоволення потреб українського споживача, в той час як виробництво продукції сільськогосподарських підприємств буде здебільшого зорієнтовано на зовнішній ринок а також виробництво окремих видів продукції на внутрішній ринок.

2. Аграрна сфера виробництва та її особливості

Слово "аграрний" походить від латинського і в перекладі на українську мову дослівно означає "земельний".

Критерієм виділення аграрних відносин в особливу групу не є галузевий підхід сам по собі. Адже економічні відносини в кожній галузі народного господарства також мають свою специфіку. Однак це не дає підстав для виділення в економічній системі особливих галузевих виробничих відносин. У сільському ж господарстві виробничим відносинам властиві особливості якісного, принципового характеру, які дозволяють виділити їх в окрему сферу аграрних відносин.

Аграрні відносини - це складова економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння і використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Найважливішою особливістю аграрних відносин є те, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля.

Земля - перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місцерозташуванням щодо ринків збуту, баз постачання потрібної техніки, мінеральних добрив тощо.

Особливість аграрних відносин зумовлена й тим, що земля є предметом праці й одночасно засобом виробництва.

Однією з найважливіших сфер суспільного виробництва є сільськогосподарське виробництво. Саме воно забезпечує населення продуктами харчування або сировиною для їх виробництва. Розвиток сільського господарства є неодмінною передумовою поліпшення добробуту населення і прогресу всього суспільного виробництва.

На відміну від багатьох інших галузей, сільське господарство має певні особливості, які суттєво впливають на виробничі відносини та економічні показники діяльності працівників, зайнятих у цій галузі. До найважливіших з них слід віднести:

- Сільське господарство дуже відчутно залежить від кліматичних та погодних умов.

- В якості найважливішого засобу виробництва тут виступає земля. Процес створення нових земель практично неможливий, тому сільськогосподарське виробництво завжди обмежене в можливостях екстенсивного розширення цього фактору.

- Ефективність виробництва в сільському господарстві окрім кліматичних та погодних умов залежить від якості самої землі.

- Важливою особливістю сільськогосподарського виробництва є і те, що тут виробництво пов'язане з біологічними процесами. Це суттєво обмежує виробничий процес межами певного періоду.

- Сільськогосподарське виробництво характеризує і такий чинник, як сезонний характер, що призводить до суттєвого коливання цін на сільськогосподарську продукцію, а також до нерівномірності процесів формування доходів.

- Особливістю сільського господарства є й те, що його продукція, як правило, не може довго зберігатись без втрати своєї якості, а це суттєво впливає на ціноутворення продукції товаровиробника.

- Сільське господарство більшою мірою ніж будь-яка інша галузь суспільного виробництва, пов'язано з навколишнім середовищем. За певних умов організації виробництва в сільському господарстві воно може завдати навколишньому середовищу значної шкоди.

- У сільському господарстві виробництво ведеться на значних площах, а це призводить до підвищених транспортних витрат.

- Слід також підкреслити, що як і будь-який засіб виробництва, земля виснажується в процесі її використання, але за певних умов вона може свою родючість не тільки не зменшувати, а навпаки, підвищувати.

- Земля завжди є об'єктом власності. У сучасних умовах у більшості розвинених країн власність на землю існує в приватній, колективній і державній формах. Їх співвідношення є різним у різних країнах, але історичний досвід підтверджує необхідність рівноправного існування кожної з них.

- У сільському господарстві досить поширеною формою виробничих відносин виступає оренда. Ці відносини грунтуються на передачі землі її власником іншій фізичній чи юридичній особі в користування. Як правило, ці відносини оформлюються орендною угодою. Умови передачі землі і користування нею можуть бути найрізноманітнішими. Вони розрізняються, як правило, термінами оренди, орендною платою, цільовим використанням об'єктів, що розташовані на землі тощо. Але глибинною основою виникнення та існування цих відносин є розмежування між правом володіння на землю і правом на розпорядження та користування нею.

За користування землею орендатор сплачує орендну плату. Її основою є земельна рента, яка може сплачуватись у вигляді натуральних платежів або у вигляді грошей. Щоправда, у минулі століття мала місце ще й відробна орендна плата, але на сьогодні вона зустрічається дуже рідко. До складу орендної плати, окрім ренти, може входити і плата за користування тими спорудами, будівлями тощо, які розташовані на ділянці, що здається в оренду.

У будь-якому суспільстві земля є найважливішою складовою багатства нації. Але оскільки вона не може бути вільно відтворена, то постає питання про її раціональне використання. У зв'язку з цим виникає питання про організацію ефективного господарювання на землі. У сучасних умовах вирішення цього питання перебуває в площині пошуку оптимального сполучення різних форм власності на землю з урахуванням історичних і національних особливостей тієї чи іншої країни.