Порівняльна характеристика сільського господарства і промисловості (погляд м. Туган – Барановського )

Критерії класифікації	Особливості
	Сільського господарства	Промисловості
Безперервність процесу	У сільському господарстві не існує безперервності праці. Виробничий процес залежить від пори року	Можливість здійснювати декілька виробничих процесів одночасно
Закони	Діють закони природи, на які людина не може належним чином впливати	Діють економічні закони
Засоби виробництва	В землеробстві людина обмежено може впливати на основний засіб виробництва - землю з її природними умовами	У промисловості людина може безмежно удосконалювати свої засоби виробництва
Механізація виробничого процесу	Частіше не призводить до підвищення продуктивності праці у зв’язку з тим, що у сільському господарстві результат виробництва визначається більшою мірою природою, яку неможливо замінити машиною	Призводить до підвищення продуктивності праці
Спеціалізація праці	У зв’язку із сезонністю виробництва, яка потребує змін характеру праці в залежності від пори року, спеціалізація поставлена в досить вузькі межі і тому не має вираженого характеру	Один із найважливіших важелів підвищення продуктивності праці
Наукові дослідження та винаходи	Застосовуються знання спеціалістів з агрономії, однак вирішального впливу наукові винаходи не мають на сільське господарство у зв’язку з тим, що землеробство по суті має демонстративний характер, на відміну від промисловості.	Значною мірою впливають на обсяги виробництва
Відстань	Чим більшу відстань приходиться долати селянину з метою обробки земельної ділянки, тим меншою стає земельна рента.	Не впливає на рентабельність виробництва

Зазначимо, що М. Туган - Барановський достатньо уваги приділяв аграрному питанню, і насамперед, - дрібному землекористуванню. Так у своїй роботі “Основи політичної економії” він не тільки розкрив особливості розвитку аграрного сектора та основні його відмінності від промисловості, але й досить ретельно дослідив переваги дрібного сільськогосподарського виробництва перед крупним.

На його думку дрібне сільськогосподарське виробництво, за багатьма показниками, випереджає крупне капіталістичне. Досить вагомі аргументи він приводить на користь дрібного господарства. За його словами “главной основой устойчивости мелкого сельского хозяйства являются не его экономические преимущества перед крупным, а то существенное обстоятельство, что крупное хозяйство ведется в форме капиталистического предприятия ради прибыли и ренты, а мелкое для обеспечения существования самого производителя». [11] Він стверджує що “крестьянин продолжает вести хозяйство и в том случае, когда хозяйство не дает ему ничего, кроме средней заработной платы, в то время как капиталистическое хозяйство, доходы с которого покрывали бы только заработную плату должно было бы, при необходимости, прекратиться. Поэтому мелкое сельское хозяйство может существовать и развиваться при значительно меньшем валовом и чистом доходе, чем капиталистическое крупное». [11]

Він критично ставиться до поглядів Каутського, який у своїй роботі “Аграрный вопрос” хоча і визнає можливість стійкого розвитку дрібного землеробства, але все ж таки “не верит в возможность для крестьянского хозяйства достигнуть технического уровня капиталистического земледелия”.

Вчений схиляється до думки, що селянське господарство, як правило, не поступається крупному сільськогосподарському виробництву, а навпаки, - має тенденцію витісняти останнє. Аналіз поглядів вченого надає можливість виявити особливості та переваги дрібного сільськогосподарського виробництва у порівнянні з крупним (таблиця 9.3).

Таблиця 9.3