Тема 4. Теорія товару і грошей

ПЛАН

1.Основні форми організації суспільного виробництва. Причини виникнення і форми товарного виробництва.

2. Товар і його властивості.

3. Історичні передумови виникнення грошей. ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМ ВАРТОСТІ.

4. Сутність і функції грошей.

5. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва.

1. Основні форми організації суспільного виробництва. Причини виникнення і форми товарного виробництва.

Кожен спосіб виробництва, кожна економічна система має свої специфічні особливості. Однак шлях, пройдений людством, показує, що протягом тривалих відрізків історії, якы які охоплюють ряд якісно відмінних один від одного способів виробництва, зберігаються деякі загальні форми економічного життя. Через них виявляється структура суспільних потреб, яка розподіляє наявні в суспільстві ресурси. До таких загальних форм економічної організації виробництва відноситься натуральне і товарне виробництво. Натуральне господарство – це історично перший тип господарської діяльності людей. Воно виникло в глибокій старовині, в період становлення первіснообщинного ладу, коли почалася виробнича діяльність людини і з'явилися перші галузі господарства – землеробство і скотарство.

Натуральне господарство – одна з головних рис феодальної економіки. Натуральну форму тут мав додатковий продукт у вигляді різноманітних натуральних повинностей і платежів, який присвоювався феодалом. З розвитком товарно-грошових відносин і зростанням товарного виробництва в надрах феодалізму відбувалося перетворення натуральної ренти в грошову. Панування натурального господарства в докапіталістичних економічних системах не виключало наявності певних елементів товарно-грошового господарства.

Натуральне господарство переважає в багатьох країнах, що розвиваються. У натуральному і напівнатуральному господарстві слаборозвинених країн зайнято більше половини населення. За прогнозами спеціалістів, натуральне господарство ще довгий час буде займати значне місце в їхній економіці. У багатьох народів Африки, племен Латинської Америки, Південно-Східної Азії збереглися різноманітні форми натурального господарства, зокрема мисливство, рибальство, іноді в поєднанні з примітивними формами обробки землі, нерідко у формі кочового скотарства.

Головний недолік натурального господарства в тому, що воно не дозволяє добитися високої продуктивності праці та забезпечує лише мінімальні умови для виживання. Тому по мірі розвитку продуктивних сил натуральне господарство витісняється товарним виробництвом, заснованим на розподілі праці і швидкому технічному прогресі. По мірі перетворення товарного виробництва в капіталістичне воно руйнувалося, але його пережитки збереглися і при капіталізмі. Елементи натурального господарства мають місце і в сучасних розвинених країнах, де панують товарно-грошові відносини.

Товарне виробництво – це виробництво продуктів для обміну шляхом купівлі-продажу. Умовою його існування є суспільний поділ праці. У товарному господарстві продукти створюються самостійними відокремленними виробниками. Воно виникло в період розкладання первіснообщинного ладу і становлення рабовласницьких відносин і існує при різних соціально-економічних формаціях – рабстві, феодалізмі, капіталізмі, а також зберігається в перехідний період від капіталізму до соціалізму. Соціальний зміст, роль товарного виробництва і межі його дії в тій чи іншій формації визначаються пануючим способом з'єднання працівника із засобами виробництва.

Товарне виробництво визначають тип організації суспільного виробництва, при якому економічні відносини між людьми проявляються через ринок, тобто купівлю-продаж продуктів їхньої праці. Основними ознаками товарного виробництва є:

1) суспільний поділ праці;

2) економічне відокремлення господарюючих суб'єктів;

3) виробництво продукту на продаж, а не для власного споживання;

4) обмін товарами;

5) еквівалентність обміну.

Основною умовою виникнення та існування товарного виробництва є суспільний поділ праці. Суспільний поділ праці – це відокремлення різних видів трудової діяльності, які сприяли підвищенню продуктивності праці та створили матеріальні передумови для регулярного обміну. З розвитком суспільства з'являються нові галузі виробництва, завдяки чому поглиблюється суспільний поділ праці. Останній призводить до того, що господарства, які спеціалізуються на виробництві якоїсь продукції, не можуть повністю задовольнити його потреби. Це обумовлює необхідність обміну, а разом з ним і товарного виробництва. Однак для виникнення товарного виробництва суспільного поділу праці недостатньо. Причиною виникнення товарного виробництва є економічне відокремлення виробників, яке передбачає наявність сильно вираженого економічного інтересу господарюючого суб'єкта, свободу вибору господарської діяльності, власності на вироблений продукт, певні зобов'язання перед суспільством, державою та партнерами.

Економічне відокремлення виробників є такий їх стан, який дозволяє їм відносно вільно розпоряджатися виробленою продукцією, відчужувати, володіти нею і використовувати на свій розсуд, тобто бути її власником. Таким чином економічне відокремлення невіддільне від власності на засоби виробництва і вироблену продукцію. Оскільки форми власності різноманітні, різна за своєю соціально-економічною природою і економічна відособленість.

Товарне виробництво має деякі спільні риси, які притаманні різним історичним епохам. У той же час у кожній суспільно-економічній формації воно набуває особливих, специфічно історичних особливостей і залежить від панівного способу виробництва, форми власності та всієї системи виробничих відносин данного суспільства.

Історії суспільства відомі два основних типи товарного виробництва: просте і велике капіталістичне.

Просте товарне виробництво – це господарство селян і ремісників, засноване на приватній власності та на власній праці. У простому товарному господарстві товарами є продукти людської праці, при капіталізмі товаром стає і робоча сила людини, тому тут товарне виробництво набуває загального, панівного характеру. Просте товарне виробництво є індивідуальним дрібним виробництвом, оскільки засоби виробництва, розпорошені між індивідуальними власниками, створений продукт належить виробнику, а саме виробництво ведеться в інтересах задоволення особистих потреб працівника. Просте товарне виробництво в якості економічного укладу існує в досоціалістичних формаціях, а також у перехідний період від капіталізму до соціалізму.

Капіталістичне товарне виробництво базується на найманій праці, являє собою велике виробництво, оскільки засоби виробництва зосереджені в руках капіталістів і базується на машинній техніці.  Продукти, створювані найманими робітниками належать капіталісту, а саме виробництво здійснюється заради збагачення капіталіста, заради отримання додаткової вартості. Капіталістичне товарне виробництво і просте товарне господарство у своїй основі грунтуються на приватній власності на засоби виробництва і суспільному розподілі праці, економічні зв'язки між людьми в них здійснюються через ринок, за допомогою купівлі та продажу продуктів праці (товарів). Вони мають певні загальні риси і відмінності, а саме (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1