- •Тема 1. Наближені обчислення.
- •Наближені обчислення. Типи похибок.
- •Абсолютна та відносна похибки.
- •Дії з наближеними числами.
- •Обчислення значень виразів за допомогою обчислювальних засобів. Обробка результатів вимірювання.
- •Тема 2. Функції.
- •Тема 3. Вектори та їх застосування. Векторний добуток.
- •Д ії з векторами.
- •Властивості операції додавання векторів
- •Властивості операції множення вектора на число
- •Векторний добуток.
- •Алгебраїчні властивості векторного добутку
- •Геометричні властивості векторного добутку
- •Вираз векторного добутку через координати
- •Тема 4. Прямокутні координати та їх застосування.
- •Прямокутні координати та їх застосування.
- •Поділ відрізка у даному відношенні. Центр мас.
- •Полярна та циліндрична системи координат
- •Тема 5. Лінії на площині
- •Пряма лінія на площині.
- •1.1. Різні види рівнянь прямої на площині
- •1.2. Загальне рівняння прямої та його дослідження Нормальне рівняння прямої
- •1.3. Взаємне розташування прямих на площині
- •9.2.4. Відстань від точки до прямої на площині. Рівняння бісектрис кута між прямими
- •Лінії другого порядку.
- •2.1.1. Канонічне рівняння еліпса
- •2.1.2. Дослідження форми еліпса
- •2.1.3. Інші види та побудова еліпса
- •2.2.1. Канонічне рівняння гіперболи
- •2.2.2. Дослідження форми гіперболи
- •2.2.3. Асимптоти гіперболи. Інші види гіперболи
- •2.2.5. Ексцентриситет і директриси еліпса та гіперболи
- •Парабола
- •2.3.1. Канонічне рівняння параболи
- •2.3.2. Дослідження форми та побудова параболи
- •Тема 6. Похідна
- •Геометричний та фізичний зміст похідної.
- •Властивості похідной
- •Д иференціал функції, його геометричний зміст та застосування до наближених обчислень.
- •Тема 7. Інтеграл
- •Інтеграл
- •Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Методи обчислення інтегралів
- •2.1. Безпосереднє інтегрування
- •2.2. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •2.3. Інтегрування частинами
- •2.4. Інтегрування деяких функцій, що містять квадратний тричлен
- •Тема 8. Диференціальні рівняння
- •Диференціальні рівняння та їх класифікація. Типи розв’язків диференціальних рівнянь.
- •Диференціальні рівняння з подільними змінними, їх застосування в економіці.
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку. Однорідні диференціальні рівняння.
Властивості операції множення вектора на число
1.
Дистрибутивність числового множника
відносно суми векторів
.
2
Дистрибутивність
векторного множника відносно суми чисел
.
3.
Асоціативність
.
Лінійною
комбінацією
п
векторів
називається сума добутків цих векторів
на довільні дійсні числа
,
тобто вираз, що має вигляд
.
(3.2)
Теорема
3.1.
Якщо
вектор
колінеарний вектору
і
,
то існує дійсне число
таке, що
.
П
риклад
1.
Вектори
і
є діагоналями паралелограма
.
Виразити вектори
,
,
і
через вектори
і
.
Нехай О – точка перетину діагоналей (рис. 3.5).
Оскільки
і вектори
і
мають протилежні напрями, то
.
Аналогічно
.
Оскільки
і вектори
і
мають однакові напрями, то
.
Аналогічно
.
Із рівності
випливає, що
.
Аналогічно
Векторний добуток.
Векторним
добутком
вектора
на вектор
називається вектор
,
що позначається символами
або
і визначається такими трьома умовами:
довжина вектора дорівнює
,
де
;вектор перпендикулярний до кожного з векторів і ;
якщо
,
то вектори
,
і
утворюють праву трійку векторів.
Алгебраїчні властивості векторного добутку
1
.
Антикомутативність
множення:
,
тобто
від перестановки множників векторний
добуток змінює знак. Це випливає з того,
що вектори
і
мають однакові модулі, колінеарні і
трійка векторів
і
протилежної орієнтації (рис. 3.6).
2. Асоціативність відносно скалярного множника :
.
3. Дистрибутивність відносно додавання векторів:
.
Алгебраїчні властивості векторного добутку дають змогу при множенні лінійних векторів виконувати дії так само, як з алгебраїчними многочленами. Проте при виконанні векторного множення слід пам’ятати, що воно некомутативне: при переставлянні співмножників знак векторного добутку змінюється на протилежний.
Геометричні властивості векторного добутку
1. Векторний добуток двох векторів дорівнює нулю тоді і лише тоді, коли ці вектори колінеарні.
2.
Модуль
векторного добутку неколінеарних
векторів дорівнює площі S
паралелограма,
побудованого на векторах
і
,
віднесених до спільного початку, тобто
.
(3.3)
3. Векторні добутки ортів задовольняють такі рівності:
Приклад
2.
Обчислити
,
якщо
,
,
.
Вираз векторного добутку через координати
Нехай
в прямокутній системі координат задано
вектори
і
.
Покажемо, що векторний добуток вектора
на вектор
визначається за формулою
.
(3.4)
Використовуючи теорему 8.1 про розклад визначника, маємо
(3.5)
Приклад
3.
Знайти площу трикутника, заданого
вершинами
,
,
.
Площа
трикутника АВС
дорівнює половині площі паралелограма,
побудованого на векторах
і
.
Оскільки
,
і за формулою (3.4)
,
то
за формулою (3.5) площа
.
Тема 4. Прямокутні координати та їх застосування.
Прямокутні координати та їх застосування.
Поділ відрізка у даному відношенні.
Центр мас.
Полярна та циліндрична системи координат.
Полярна система координат
Циліндрична система координат
