Варіанти контрольних робіт

Варіант 1

1. Предмет і завдання вивчення дисципліни, взаємозв’язок з іншими ди сциплінами (географія, історія, метрологія, геральдика, ономастика, рекреаційна географія, археологія тощо)..

2. Загальне поняття про природно-заповідний фонд (природні території та об'єкти; штучно створені об'єкти.

3. Стан картографії туризму в Україні.

Варіант 2

1. Об’єкт туристичного краєзнавства..

2. Класифікація природно-заповідного фонду (загальнодержавного та місцевого значення).

3. Спеціальні умовні позначення на місцевості та їх використання на карті.

Варіант 3

1. Функції та методи дослідження національного краєзнавства..

2. Особливості рекреаційно-туристичної діяльності на території природно-заповідного фонду України.

3. Класифікація туристичних карт..

Варіант 4

1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції.

2. Природні умови формування бальнеологічних ресурсів України.

3. Мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти.

Варіант 5

1. Періодизація національного краєзнавства..

2. Історія вивчення та використання мінеральних вод.

3. Зародження і розвиток спеціальної туристичної картографії.

Варіант 6

1. Відомі вчені, які зробили значний внесок у розвиток краєзнавства: Д. Яворницький, М. Аркас, М. Грушевський, П. Чубинський та ін..

2. Історія вивчення та використання і пелоїдів.

3. Класифікація музеїв України: історичні, краєзнавчі, художні, літературні, природничо-наукові..

Варіант 7

1. Історія розвитку краєзнавства в Україні у 20–40-х та повоєнних роках ХХ ст.

2. Перелік населених пунктів, зарахованих до курортних..

3. Роль музеїв у розвитку суспільства.

Варіант 8

1. Утворення Всеукраїнської спілки краєзнавців.

2. Класифікація курортів.

3. Музеї як своєрідні акумулятори й хранителі широкого кола пам’яток місцевої історії та культури, важливі науководослідні та культурно-освітні туристичні центри.

Варіант 9

1. Галицький рух як одна з маловивчених сторінок вітчизняного краєзнавства..

2. Загальна характеристика замків і фортець України..

3. Музеї — державні і громадські установи, що займаються краєзнавчоосвітньою діяльністю.

Варіант 10

1. Термін “краєзнавство” у вузькому і широкому розумінні..

2. Класифікація оборонних споруд.

3. Печери як пам’ятки природи..

Варіант 11

1. П’ять етапів розвитку краєзнавства на Галичині.

2. Використання замку Свірж для туризму.

3. Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей..

Варіант 12

1. Історія створення карпатської туристичної інфраструктури.

2. Використання замку у с. Підгірці для туризму.

3. Історія вивчення печер України..

Варіант 13

1. Соціальний аспект використання природних краєзнавчо-туристичних ресурсів.

2. Використання Одеського замку для туризму.

3. Печери як об’єкт краєзнавства..

Варіант 14

1. Класифікація природних туристично-краєзнавчих ресурсів.

2. Використання фортеці Тустань для туризму.

3. Визначення туристичної карти..

Варіант 15

1. Водні туристично-краєзнавчі ресурси України.

2. Використання Золочівського замку для туризму.

3. Оглядові карти..

Варіант 16

1. Ландшафтні туристично-краєзнавчі ресурси України.

2. Використання Центральної частини м. Львова для туризму.

3. Плани визначних центрів і об’єктів туризму.

Варіант 17

1. Гірські туристично-краєзнавчі ресурси України.

2. Використання Мукачівського замку для туризму.

3. Маршрутні карти-схеми..

Варіант 18

1. Лісові туристично-краєзнавчі ресурси України.

2. Використання Ужгородського замку для туризму.

3. Зміст легенди карти.

Варіант 19

1. Біотичні туристично-краєзнавчі ресурси України.

2. Використання Луцького замку для туризму.

3. Стан картографії туризму в світі.

Варіант 20

1. Особливості використання музею під відкритим небом «Шевченківський гай» (м. Львів) для туризму.

2. Особливості рекреаційно-туристичної діяльності на території природно-заповідного фонду України..

3. Використання замків і фортець для туризму.