
- •(Стислий виклад курсу та методичні поради до його вивчення) тема 1. Поняття «фондовий ринок»
- •Перші кроки становлення фондового ринку України
- •Акціонерні товариства
- •Емісія цінних паперів
- •Реєстраторська діяльність
- •Депозитарна діяльність
- •Спільне інвестування
- •Торгівля цінними паперами
- •Торговці цінними паперами
- •Організатори торгівлі в україні
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Акції
- •Р екомендована література
- •Тема 3. Облігації
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Деривативи
- •Р екомендована література
- •Тема 5. Учасники фондового ринку
- •Р екомендована література
- •Тема 6. Процес обігу цінних паперів
- •Р екомендована література
- •Тема 7. Регулювання фондового ринку
- •Р екомендована література
- •Тема 8. Аналіз фондового ринку
- •Р екомендована література
- •Плани семінарських занять
Торгівля цінними паперами
Обсяг торгів на фондовому ринку в 1999 р. зріс порівняно з попереднім роком у 1,61 раза і становив 16 789,074 млн грн. Змінилося і співвідношення фінансових інструментів, що були об’єктами торгів. Якщо в 1998 р. найбільшу частку в обсязі торгів складали ОВДП, то в 1999 р. переважала торгівля векселями. На другому місці були акції підприємств, на третьому — ОВДП.
Торговці цінними паперами
Обіг цінних паперів в Україні забезпечують торговці цінними паперами, представлені:
суб’єктами підприємницької діяльності, для яких цей вид діяльності є виключним (65,4%);
комерційними банками (17,1%);
інвестиційними компаніями (17,5%).
На 1 січня 2000 року чинні дозволи мали 836 торговців цінними паперами. Протягом 1999 року було видано 72 дозволи та анульовано 118 дозволів.
Найбільший обсяг угод з цінними паперами у 1999 р. здійснювали комерційні банки (61,3%). Частка торговців з виключним видом діяльності становила 30,29%, а інвестиційних компаній — 8,38%.
Протягом 1999 року зберігається тенденція щодо диференціації торговців цінними паперами, а саме: поступово з’являється група торговців, які щоквартально здійснюють обсяги операцій, що перевищують 10 млн грн., з одночасним зменшенням числа тих торговців, які взагалі не здійснювали діяльності. Крім того, поступово зменшується група «дрібних» торговців, тобто тих, котрі виконують щоквартально угод на суму, що не перевищує 100 тис. грн. Більше половини торговців, які здійснювали діяльність протягом 1999 року, належать до «середньої групи» — обсяг укладених ними угод становить від 100 тис. до 1 млн грн.
Організатори торгівлі
Організований ринок цінних паперів в Україні репрезентований фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами.
Сьогодні в Україні діють шість фондових бірж та дві торговельно-інформаційні системи:
Таблиця 2
Організатори торгівлі в україні
Назва |
Обсяг торгів (млн грн.) |
|||
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
|
Перша фондова торговельна система (ПФТС) |
3,124 |
350,543 |
338,541 |
988,439 |
Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ) |
13,189 |
381,441 |
76,807 |
432,581 |
Українська фондова біржа (УФБ) |
31,610 |
23,109 |
50,135 |
313,422 |
Закінчення табл. 2
Назва |
Обсяг торгів (млн грн.) |
|||
1996 р. |
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
|
Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ) |
0,090 |
4,709 |
27,785 |
84,612 |
Донецька фондова біржа (ДФБ) |
0,172 |
2,150 |
22,782 |
40,689 |
Південноукраїнська торговельно-інформаційна система (ПТІС) |
– |
– |
– |
1,087 |
Український центр сертифікатних аукціонів (УЦСА) |
– |
– |
6,873 |
11,123 |
Кримська фондова біржа (КФБ)* |
– |
– |
– |
– |
Разом |
48,185 |
761,952 |
522,92 |
1896,093 |
* Біржа отримала Свідоцтво про реєстрацію в листопаді 1999 р.
Первинний ринок цінних паперів в Україні в основному зосереджений на фондових біржах та являє собою торги пакетами акцій підприємств, що належать державі, запропонованих Фондом державного майна України до продажу в процесі приватизації. У 1999 р. лідерами за обсягами первинного розміщення акцій були УМВБ — 41,33% та УФБ — 25,06%.
У 1999 р. значно зросли обсяги торгів на організованому вторинному ринку цінних паперів. Протягом цього року було укладено 11 025 угод на суму 1 463,332 млн грн, що у 4,12 раза більше, ніж у 1998 році.
Майже 65,2% обсягу торгів на вторинному ринку цінних паперів припадає на ПФТС, частка якої дещо зменшилась порівняно з 87% у 1998 р. Значно зросли частки УФБ (від 1% до 14,76%) та УМВБ (від 10% до 15,07).
На даний час в Україні все ще величезна кількість угод з цінними паперами укладається на неорганізованому позабіржовому ринку.
Зосередження вторинної торгівлі цінними паперами на фондових біржах та в торговельно-інформаційних системах сприятиме підвищенню прозорості та інвестиційної привабливості вітчизняного ринку цінних паперів.
Саморегулювальні організації
На 31 грудня 1999 р. в Україні зареєстровано дев’ять саморегулювальних організацій ринку цінних паперів (СРО):
Асоціація учасників фондового ринку України |
— 117 членів |
Донецька фондова біржа |
— 31 член |
Київська міжнародна фондова біржа |
— 157 членів |
Південноукраїнська торговельно-інформаційна система |
— 167 членів |
Перша фондова торговельна система |
— 261 член |
Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв |
— 277 членів |
Придніпровська фондова біржа |
— 39 членів |
Українська асоціація інвестиційного бізнесу |
— 74 члени |
Українська фондова біржа |
— 155 членів |
Українська міжбанківська валютна біржа (біржі видано Свідоцтво про реєстрацію як СРО 30.12.99 р.) |
***
Коротка розповідь про фондовий ринок України в комплексі з наведеними конкретними цифровими даними мала за мету допомогти читачеві скласти загальне уявлення щодо цінних паперів та учасників їх обігу. Наступні теми курсу покликані послідовно ознайомити читачів з основними складовими фондового ринку, передусім з цінними паперами.
Слід звернути увагу на те, що цінний папір як такий, тобто безвідносно до його виду, характеризується трьома ознаками. По-перше, це є засвідчення емітента (особи, що випускає цінний папір) про те, що він взяв на себе певні зобов’язання перед інвестором (покупцем цінного папера). По-друге, інвестор не повинен надавати якихось інших документів при здійсненні своїх прав, що випливають зі змісту цінного папера як єдиного документа. По-третє, для передачі права власності на цінний папір досить його простого вручення.
Однак ці загальні ознаки не вичерпують характеристики кожного конкретного виду цінних паперів, які можуть мати ті або інші привілеї, обмеження, умови угоди та інші окремі ознаки. Вивчаючи сутність та природу цінних паперів, студент повинен взяти до уваги, що за кожною ознакою цінні папери класифікуються, утворюючи види та різновиди. Найбільш поширене групування цінних паперів на часткові, боргові та похідні. Боргові папери опосередковують кредитні відносини. Часткові папери засвідчують відносини співволодіння або часткової участі у формуванні статутного фонду та розподілу доходу. Похідні цінні папери фіксують проміжні права учасників угоди, тобто засвідчують право на купівлю або на продаж цінних паперів у заздалегідь встановлений час.
Характерними представниками названих видів цінних паперів є акції, облігації та деривативи.