- •Розділ 1. Поняття, ознаки та види складів злочину, його значення
- •Поняття та значення складу злочину
- •Види складів злочину
- •2. Елементи складу злочину та їх ознаки
- •2.1 Об᾿єкт злочину
- •2.2 Об᾿єктивна сторона злочину
- •2.3 Суб᾿єкт злочину
- •2.4 Суб’єктивна сторона злочину
- •Розділ 3. Співвідношення злочину і складу злочину
- •Висновок
2.2 Об᾿єктивна сторона злочину
Ю. В. Александров визначив, що об'єктивна сторона складу злочину - це сукупність передбачених законом про кримінальну відповідальність ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння, що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання. Значення об᾿єктивної сторони полягає в тому, що вона визначає: у чому полягає злочин, яким чином він скоюється, в яких умовах місця, часу,обстановки він протікає, за допомогою яких засобів вчиняється. Об'єктивна сторона є важливим показником ступеня суспільної небезпеки злочинного діяння, визначає характер заподіяної шкоди об'єкту кримінально-правової охорони. Об᾿єктивна сторона також дозволяє відмежовувати один злочин від іншого. Адже, деякі злочини можуть бути схожими між собою за об᾿єктом, суб'єктивною стороною, суб'єктом і відрізняються лише за об'єктивною стороною. Наприклад, об'єктивна сторона крадіжки полягає у таємному викраденні чужого майна (ст. 185 КК), грабежу - у відкритому викраденні чужого майна (ст. 186 КК), тоді як об'єкт названих злочинів, суб'єкт і суб'єктивна сторона їх збігається. Всі українські науковці вважають, що об'єктивна сторона повинна розглядатись у взаємозв᾿язку з іншими елементами складу злочину, особливо із суб᾿єктивною стороною, тому що злочин є завжди усвідомленим актом діяння суб᾿єкта злочину. Об'єктивні ознаки суспільно небезпечного діяння, характер поведінки особи дозволяють судити і про суб'єктивні моменти злочину - про форму й вид вини, мотив і мету.
До характерних ознак об'єктивної сторони М.А.Харін відносить: 1) суспільно небезпечне діяння особи; 2) таке діяння, вчинене певним способом, у певний час, у певному місці із застосуванням певних предметів, знарядь або засобів; 3) таке діяння заподіює або створює загрозу заподіяти суспільно небезпечні наслідки; 4) між суспільно небезпечним діянням і наслідками має бути причинний зв'язок. При чому зазначає, що вони характерні майже для всіх складів злочину. Але слід врахувати, що не всі зазначені ознаки об'єктивної сторони входять до кожного складу злочину, а тому й не всі мають значення для кваліфікації.
Вчені зазначені вище ознаки поділяють на обов'язкові та факультативні. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу злочину вважаються: суспільно небезпечне діяння, його наслідки (загроза їх настання). Ці ознаки визначені в законі або випливають з його змісту і мають бути встановлені при кваліфікації злочину.
Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину (час, місце, спосіб вчинення злочину, використані знаряддя та засоби вчинення злочину) мають подвійне значення. Для одних складів злочину вони є обов'язковими, якщо зазначені у диспозиції конкретної статті або її частині, для інших - необов'язковими, оскільки вони не вказані у диспозиції статті і не впливають на кваліфікацію злочину. Наприклад, особливість способу дій у багатьох випадках є обов'язковою рисою об'єктивної сторони відповідного злочину. Так, у законі виписано різні способи розкрадання чужого майна: крадіжка - таємне викрадення чужого майна (ч. 1 ст. 185), грабіж - відкрите викрадення майна (ч. 1 ст. 186), шахрайство - це заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довір'ям (ч. 1 ст. 190). В іншому випадку обов'язковою ознакою, скажімо, однієї з форм такого злочину, як державна зрада, є перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (ч. 1 ст. 111).
При викладенні в законі ознак об'єктивної сторони складу злочину використовуються різні форми. Найчастіше у диспозиції вказуються певні ознаки діяння. Наприклад, погроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо судді, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з діяльністю судді (ч. 1 ст. 377 КК). Іноді в законі названо лише діяння, зокрема, "ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 КК), а у диспозиціях так званих матеріальних складів злочину визначається не лише діяння, а й його наслідки. Так, відповідно до ст. 272 КК злочином вважається порушення працівником правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров᾿ю.
Багатьом складам злочину властиве посягання на той самий об'єкт, та сама форма вини, ті самі ознаки суб'єкта злочину. Об'єктивна сторона кожного складу конкретного злочину майже завжди різна, і тому є головним критерієм розмежування окремих конкретних злочинів. Виявлення усіх ознак об'єктивної сторони складу злочину сприяє встановленню вини особи у вчиненому нею злочині.
