- •Тема 1.1 Вступ. Предмет і зміст ґрунтознавства. Зв'язок його з іншими науками
- •Тема 1.2 Історія виникнення і розвитку ґрунтознавства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 1.3. Поняття про ґрунт, місце, роль та функції його в біосфері
- •Тема 1.4. Поняття фактори ґрунтоутворення, їх взаємозв’язок
- •Тема 1.5 Класифікація ґрунтоутворюючих порід та їх вплив на типологічний характер формування ґрунтів
- •Тема 1.6 Ґрунтоутворювальний процес, загальні та специфічні риси
- •Тема 1.7 Процеси ґрунтоутворення
- •Тема 1.8 Процеси формування ґрунтового профілю
- •Тема 1.9 Ґрунтовий профіль, ґрунтові горизонти та їх індексація
- •Тема 2.1 Морфологічні ознаки ґрунтів
- •Тема 2.2 Хімічний склад ґрунтів
- •Тема 2.3 Органічна речовина ґрунту. Гумус
- •Тема 2.5 Водні, теплові та повітряні властивості ґрунту
- •3. Водні властивості та водний режим ґрунту
- •3.1 Стан і форми води в ґрунті
- •3.2 Водні властивості ґрунту
- •3.3 Водний баланс і типи водного режимуґрунту
- •4. Повітряні властивості ґрунту
- •4.1 Склад ґрунтового повітря та його рольу ґрунтоутворенні
- •5. Теплові властивості та тепловий режимґрунту
- •Тема 2.6 Родючість ґрунтів
- •Тема 2.7 Поняття ерозії та дефляції ґрунтів, їх фактори.
- •1. Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •2. Чинники та умови виникнення і розвитку ерозійних процесів
- •3 Фактори дефляції ґрунтів
- •Тема 2.8 Види ерозії
- •Тема 2.9 Протиерозійні заходи та їх ефективність
- •1 Організаиійно-господарські заходи
- •2 Агромеліоративні заходи
- •3 Лісомеліоративні заходи
- •4 Гідромеліоративні заходи
- •5 Ефективність протиерозійних заходів
- •Тема 2.10 Діагностика ступеню еродованості ґрунту
- •Тема 3.1 Поняття про структуру ґрунтового покриву, мета і задачі його дослідження
- •1 Общие сведения
- •2 Причины неоднородности почвенного покрова
- •3 Элементарный почвенный ареал
- •Тема 3.2 Районування України
- •Тема 3.3 Характеристика земельних ресурсів України
- •Тема 3.4 Сільськогосподарське використання та підвищення родючості ґрунтів
- •Тема 3.5 Меліорація ґрунтів
- •1 Загальны поняття
- •2 Позитивні наслідки меліорації
- •3 Негативні наслідки меліорації
Тема 3.3 Характеристика земельних ресурсів України
Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, однак їх роль у різних сферах суспільного виробництва не однакова. Якщо в промисловості, крім добувної, земля є лише просторовим базисом, то в сільському господарстві вона — головний засіб виробництва. Роль землі в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість — родючість. Завдяки цій властивості земля активно впливає на процес сільськогосподарського виробництва. Розрізняють такі види родючості землі:
а) природна — характеризується здатністю ґрунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок ґрунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;
б) штучна — створюється в процесі виробництва матеріальних благ, коли людина, не задовольняючись потенційними можливостями землі, сформованими під впливом природних факторів, своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості ґрунту;
в) економічна (ефективна) — наслідок органічної єдності природної і штучної родючості;
г) абсолютна — визначається врожайністю культур з гектара посіву;
д) відносна — кількісне співвідношення врожаю з виробничими витратами на нього.
Останні два види родючості є кількісним виразом економічної родючості землі.
Хімічний і фізичний склад ґрунту, його інші важливі характеристики визначають родючість земельних ділянок, а відтак, і дохід землевласників та землекористувачів, оскільки вибір сільськогосподарських культур і їх урожайність залежать від цієї унікальної властивості головного засобу виробництва в сільському господарстві.
На дохідність аграрних підприємств також істотно впливає місцеположення земельних ділянок. Це пов’язано, по-перше, з тим, що із збільшенням віддалі між угіддями підприємств і ринком збуту сільськогосподарської продукції та ринком придбання матеріальних ресурсів транспортні витрати підприємств зростають, отже, збільшується собівартість вироблених ними товарів. Величина цих витрат залежить від стану шляхів сполучення і ступеня їх компенсації заготівельними й переробними підприємствами (організаціями), що інколи спостерігається нині, але це не змінює характеру впливу цієї закономірності. По-друге, в умовах розвиненого ринку ціни на сільськогосподарську продукцію мають тенденцію до зниження із збільшенням віддалі між центральним ринком збуту і місцерозташуванням аграрних підприємств. Адже на місцевих ринках попит на сільськогосподарські товари менший, ніж на центральних, а пропозиція тут відносно вища. Відповідно до дії законів ринку це неодмінно призводить до зниження ціни.
Слід також зазначити, що в умовах зрошення місцеположення угідь підприємств щодо водних джерел значно впливає на собівартість кубічного метра зрошувальної води, отже, і на витрати виробництва продукції та на прибуток від її реалізації.
Земля як головний засіб виробництва в сільському господарстві, крім уже розглянутих, має ще ряд особливостей, які потрібно враховувати в процесі її використання для виробництва продукції. Так, земля як продукт природи не має вартості, не переносить її, як звичайні засоби праці, на продукцію, в створенні якої вони брали участь. У процесі виробництва вона за правильного її використання підвищує свою родючість, а тому є вічним засобом виробництва. Однак вона обмежена в просторі і штучно не відновлюється. Як матеріальну основу розвитку сільськогосподарського виробництва землю не можна замінити жодними іншими засобами праці.
Крім того, в сільському господарстві земля водночас є і предметом праці. В процесі обробітку землю піддають різним формам впливу. Завдання полягає в тому, щоб цей вплив не руйнував структуру ґрунту, зберігав його властивості, створював умови для підвищення родючості земельних ділянок. Але оскільки її рівень на різних за якістю землях не однаковий, то це призводить і до неоднакової віддачі вкладених у землю коштів. Через це виникає необхідність у розробці та застосуванні ефективних заходів, спрямованих на державну підтримку доходів тих підприємств, що опинилися в гірших природних умовах.
Розглянуті особливості землі потрібно враховувати комплексно, у тісному взаємозв’язку, що дасть можливість підвищувати її продуктивну здатність відповідно до досягнутого рівня розвитку продуктивних сил.
Загальна земельна територія України становить 60,36 млн га. Серед усіх земельних угідь найбільшу господарську цінність мають сільськогосподарські угіддя, площа яких на початок 2001 р. становила 41,83 млн га, або 69,4 % усієї території країни. Сюди включено ріллю, багаторічні культурні насадження, , сінокоси і пасовища.
Процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їх загальної площі визначає структуру сільськогосподарських угідь. Найінтенсивніше використовуються рілля і багаторічні культурні насадження. Тут виробляють найбільший обсяг валової і товарної продукції сільського господарства. Незважаючи на це, підвищувати їх питому вагу можна лише до раціональної межі, перехід за яку може призвести до вітрової і водної ерозії, руйнування родючості ґрунту і, як наслідок, до істотного зниження врожайності.
З урахуванням даної обставини і з метою широкомасштабного впровадження природоохоронних заходів у найближчій перспективі необхідно вивести із сільськогосподарського обороту 10—12 млн га еродованих земель, що дасть змогу істотно знизити ступінь розораності угідь.
Перехід одних земельних угідь в інші називають трансформацією земельного фонду. Завдання підприємств — забезпечити переведення менш продуктивних угідь у більш продуктивні, наприклад, заліснення ярів і балок, залуження деградованих земель, переведення природних пасовищ у сіножаті тощо.
Важливим народногосподарським показником є землезабезпеченість. Його визначають як відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства).
Зі зростанням населення показник землезабезпечення знижується. Тому необхідно постійно поліпшувати земельні ресурси, бережливо використовувати їх, не допускаючи невиправданого вилучення сільськогосподарських угідь для потреб інших галузей народного господарства.
Крім землезабезпечення, не менш важливим народногосподарським показником є якість земельних угідь. Сільськогосподарські угіддя України представлені різноманітними ґрунтами, але більшість з них мають високу родючість.
