- •Курс лекцій з навчальної дисципліни
- •Тема 1. Типи переговорів, способи та стилі їх ведення
- •Сутність та особливості ділових переговорів
- •2. Способи та стилі ведення ділових переговорів
- •Фактори, які впливають на успіх переговорів
- •Тема 2. Стратегічні підходи до проведення переговорів
- •Підготовка
- •Тема 3. Тактика і принципи переговорів
- •3. Порядок та способи укладання контракту
- •3. Способи укладання контракту
- •Тема 4. Характеристика переговорного процесу у міжнародних відносинах
Тема 3. Тактика і принципи переговорів
1. Організація та практика проведення переговорів.
2. Тактика і принципи ведення переговорів.
3. Порядок та способи укладання контракту
1. Організація та практика проведення переговорів.
На міжнародному ринку склалися певні правила, звичаї та традиції проведення комерційних переговорів. Більшість контрактів укладаються завдяки особистим зустрічам, тому практика такого ведення переговорів заслуговує особливої уваги.
Звичайно переговори проходять у службовому приміщенні менш зацікавленої фірми. Приймаюча сторона складає план проведення переговорів, в якому бажано передбачити наступне:
Дата, місце, час, регламент переговорів.
Склад учасників зі сторони фірми, що приймає.
Обговорення тих питань, щодо яких згода може бути досягнута без ускладнень (це сприяє створенню конструктивної обстановки).
Альтернативи на випадок контрпропозицій партнера (щодо цін, строків поставки, умов сплати і т.д.). По можливості у портфелі учасників має бути три варіанти: оптимальний; менш оптимальний, але прийнятний; прийнятний, але малоцікавий. Дуже ефективно проаналізувати в ході ділової гри усі три варіанти переговорів і виробити тактику їх проведення.
Визначення осіб, які зустрічають, проводжають учасників переговорів, виконують протокольні функції.
Визначення осіб, які готують довідково-інформаційний матеріал, копії контрактів і т.д.
Частування під час переговорів, а також організація коктейлю, прийомів.
Культурна програма. При її складанні треба бути уважним до інтересів гостей.
Ініціатива у веденні переговорів у того, хто приймає гостей. Відразу починати вести переговори по суті не прийнято. Спочатку представляють кожного учасника (бажаний обмін візитними картками). Не можна забувати, що у країнах Заходу в офіційних випадках звертаються один до одного за прізвищем. А в народів Сходу взагалі немає прізвищ. Люди звертаються один до одного по іменах. Переговори від початку до кінця веде одна і та ж особа. Її не перебивають, не виправляють. Інші члени делегації висловлюються після надання їм слова.
Згідно з тактикою ведення переговорів необхідно:
з’ясувати ступінь зацікавленості партнера;
уникати зайвої поспішності;
бути уважним і спостережливим;
бути ввічливим, передбачливим;
невимушену атмосферу не зводити до панібратства;
бути небагатослівним;
старатися подавати аргументи у формі запитання;
не згадувати про невдалі угоди;
добиватися згоди щодо окремих елементів, якщо цього не можна зробити у цілому;
ініціативу переговорів брати на себе, а кінцеву відповідь залишати за партнером.
Не бажано:
висловлювати категоричне “ні”, якщо умови є неприйнятними, для заперечення краще вживати словосполучення – „так, але...”;
переносити укладання контракту на завтра, якщо це можна зробити сьогодні;
концентрувати увагу на незгоді, якщо вона є;
ображатися на партнера, якщо умови угоди неприйнятні;
після підписання контракту емоційно висловлювати своє задоволення.
