«Виробництво майбутнього буде мати лише двох робітників – людину і собаку. Людина для того, щоб годувати собаку. Собака для того, щоб не дозволяти людині торкатись обладнання». Уорен Бенніс

Змістовний модуль 7. Облік необоротних активів

Після вивчення модулю

Ви будете знати

класифікацію основних засобів та нематеріальних активів;

сутність термінів «інвестиційна нерухомість», «операційна нерухомість»;

порядок визнання та оцінки основних засобів та нематеріальних активів;

порядок визнання та оцінки інвестиційної нерухомості;

порядок нарахування та обліку амортизації основних засобів та нематеріальних активів;

порядок списання основних засобів та нематеріальних активів

Ви зможете

визначати первісну вартість основних засобів, інвестиційної нерухомості та нематеріальних активів;

визначати фінансовий результат від вибуття необоротних активів;

складати кореспонденції рахунків з обліку матеріальних і нематеріальних необоротних активів

Ключові терміни: основні засоби; інвестиційна нерухомість; нематеріальні активи; амортизація основних засобів та нематеріальних активів

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 966-ХІУ, зі змінами та доповненнями.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

4. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 «Баланс», 7 «Основні засоби», 8 «Нематеріальні активи», 27 «Необоротні активи, що утримуються для продажу та діяльність, яка припинена», 28 «Зменшення корисності активів», 32 «Інвестиційна нерухомість».

5. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Г. Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – 370 с.

6. Бухгалтерський облік для економістів і правознавців: Навч. посіб. / За заг. ред. Ю.А. Кузьмінського. – К.: КНЕУ, 2007. – 648 с.

Всього годин 8	у тому числі
	лекції	практичні	срс
	2	2	4

План лекції

1. Загальні методологічні засади обліку основних засобів.

   1. 1.1. Поняття, визнання та способи оцінки.

   2. 1.2. Синтетичний облік операцій з основними засобами.

   3. 1.3. Нарахування та облік амортизації основних засобів.

Питання на самостійне опрацювання навчального матеріалу

2. Методологічні засади обліку нематеріальних активів.

2.1. Поняття, класифікація визнання та способи оцінки.

2. Синтетичний та аналітичний облік операцій з нематеріальними активами.

3. Нарахування та облік амортизації.

1. Загальні методологічні засади обліку основних засобів

1. 1.1. Поняття, визнання та способи оцінки основних засобів

Основні засоби – матеріальні, необоротні малоліквідні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за трьома групами:

1. група - Основні засоби

   1. Інвестиційна нерухомість.

   2. Земельні ділянки.

   3. Капітальні витрати на поліпшення земель.

   4. Будинки та споруди.

   5. Машини та обладнання.

   6. Транспортні засоби.

   7. Інструменти, прилади та інвентар.

   8. Тварини.

   9. Багаторічні насадження.

   10. Інші основні засоби.

Перша група основних засобів поділяється на такі підгрупи:

• інвестиційна нерухомість;

• операційна нерухомість.

Згідно з П(с)БО 32:

інвестиційна нерухомість - це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної метою або продажу в процесі звичайної діяльності;

операційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою використання для виробництва, або постачання товарів чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях.

Друга група основних засобів «Інші необоротні матеріальні активи» містить основні засоби, які мають специфічні особливості і не підпадають під жоден з об’єктів першої групи.

2 група - Інші необоротні матеріальні активи

1. Бібліотечні фонди.

2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

4. Природні ресурси.

5. Інвентарна тара.

6. Предмети прокату.

7. Інші необоротні матеріальні активи.

3 група - Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи.

Це капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Відповідно до наведеної класифікації основних засобів у Плані рахунків передбачені для обліку їх наявності і руху рахунки класу 1 «Необоротні активи».

К лас 1. Необоротні активи 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції».

Якщо у складі необоротних матеріальних активів є активи, що плануються для продажу або відчуження в інший спосіб, то вони припиняють визнаватися у складі необоротних активів, і обліковуються окремо як необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу на рахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Одиницею обліку основних засобів є саме об’єкт основних засобів.

Види оцінки основних засобів: первісна вартість, переоцінена вартість, залишкова вартість, справедлива вартість, ліквідаційна вартість (рис. 1.).

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства саме за первісною вартістю.

Переоцінена вартість – це первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів, що визначається їх множенням на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Залишкова вартість – вартість основних засобів, не перенесена на вартість готової продукції, за станом на дату оцінювання основних засобів.

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операцій з обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Л

Оцінка основних засобів в обліку

Первісна вартість

Ліквідаційна вартість

Переоцінена (відновлювана) вартість

Залишкова вартість

іквідаційна вартість – вартість матеріальних цінностей, отримана після ліквідації об’єктів основних засобів, за вирахуванням витрат, пов’язаних із їх ліквідацією.

Справедлива вартість

Рис. 1. Види оцінки основних засобів