
- •Тема: «Найпростіші методи фізіотерапії. Гірудотерапія.»
- •1.1. Застосування грілки.
- •1.2. Міхур з льодом.
- •2. Застосування гірчичників, банок, компресів.
- •2.1. Застосування гірчичників.
- •2.2. Застосування банок.
- •Показання та протипоказання до використання простіших фізіотерапевтичних поцедур
- •2.3. Компреси,
- •3. Водолікування.
- •4. Гірудотерапія.
- •5. Світлолікування.
- •Матеріали для самопідготовки студентів
Показання та протипоказання до використання простіших фізіотерапевтичних поцедур
№ з/п |
Процедура |
Показання |
Протипоказання |
1 |
Постановка грілки. |
- Озноб; - місцевий зігрів ділянки тіла; - больовий синдром (ниркова і печінкова колька, неврит, міозит); - спастичні процеси органів абдомінальної порожнини; - постін'єкційний інфільтрат. |
- Гіпертермія; - забиття в перший день; - пухлина; - крововилив; - гострі запьні процеси в абдомінальній порожнині (аппендицит, холецистит). |
2 |
Надання міхура з льодом. |
- Забиття в перший день; - внутрішня кровотеча; - гіперемія; - післяопераційний період; - укуси комах. |
- Гостра судинна недостатність; - спастичні болі; - захворювання шкіри.
|
3 |
Використання гірчичників. |
- Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, трахеїт); - гіпертензія, стенокардія; - неврит і невралгія. |
- Загрузка крововиливу; - туберкульоз; - пухлини; - гіпертермія; - захворювання і порушення цілосності шкіри. |
4 |
Використання банок. |
- Запальні процеси нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія); - радикуліт; - міозит; - неврит і невралгія; - ожиріння; - целлюліт. |
- Загроза легеневої кровотечі; - пухлини; - туберкульоз легенів; - кахексія; - гіпертермія; - захворювання і порушення цілосності шкіри; - захворювання крові; - вагітність. |
5 |
Гірудотерапія. |
- Інфаркт міокарда, стенокардія; - тромбофлебіти; - геморрой; - гіпертензія; - глаукома. |
- Захворювання крові (анемія, зниження згортання крові); - підвищена чутливість шкіри; - гіпотензія; - терапія антикоагулянтами. |
2.3. Компреси,
Компрес — це лікувальна багатошарова пов'язка. Компреси бувають сухі й вологі. Вологі компреси можуть бути холодними, зігрівальними та гарячими.
Холодний компрес спричиняє місцеве охолодження тканин, звуження кровоносних судин, зменшує кровопостачання і біль. Холодні компреси(примочки) рекомендуються на місця забиття, травм у перші години, укусів комах, на перенісся при носовій кровотечі тощо. Для цього марлю або шматок чистого полотна складають у кілька разів, змочують холодною водою, відтискають і накладають на хвору ділянку. Оскільки накладений компрес швидко нагрівається, його треба міняти через кілька хвилин. Частіше користуються двома компресами: один накладають хворому, а другий охолоджують у воді. Для підтримання низької температури у воду кладуть лід. Після накладання компресу на шкіру зверху можна покласти міхур з льодом або снігом. Тривалість процедури 50 - 60 хв.
Зігрівпальний компрес.
Ціль застосування:
- розсмоктувальна, зменшує біль та м'язовий спази;
Механізм дії:
- на довгий час розширює кровоносні судини, підсилює наповнення кров'ю шкіри, глибоко прилеглих тканин органів;
- зменшує венозний застій, набряки, таким чином – запальний процес.
Функціональні шари компресу:
- лікувальний (вологий) – серветка;
- ізолюючий – компресна бумага, клейонка;
- зігрівальний (вата);
- фіксуючий (бинт).
При цьому кожний послідуючий шар – більший від наступного по периметру на 1-2 см, що забезпечує герметичність шарів.
Експозиція напівспиртового ( етиловий спирт 40-45°С) компресу протягом 4-6 год, водного 20-24°С – 8-10 годин.
Примочка – волога процедура короткого часу охолодженої дії (30-40 хв).
Викликає охолодження та звуження судин у місці дії, зменшення наповнення кров'ю, болі, набряки тканин. Використовують в домашніх умовах водою (12-14°С), змінюють серветку кожні 2-3 хв.