С. 1

Донецький базовий медичний коледж

Методична комісія професійної і практичної підготовки

основ сестринської справи

Лекція

з теми:

„Спостереження за пацієнтами.

Оцінювання функціонального стану пацієнта.”

Навчальний предмет:	Основи медсестринства
Спеціальність:	5.12010102 „ Сестринська справа”
Курс: Кількіст навчальних годин:	1 2

Донецьк

Ценить человека не по его способностям,

а по тому, как умеет пользоваться.

Франсуа де Ларошфуко.

Тема: «Найпростіші методи фізіотерапії. Гірудотерапія.»

ПЛАН:

1. Поняття про найпростішу фізіотерапію; застосування грілки, міхура з льодом.

2. Застосування гірчичників, банок, компресів

3. Водолікування.

4. Гірудотерапія.

5. Світлолікування.

1. Поняття про найпростішу фізіотерапію; застосування грілки, міхура з льодом.

Фізіотерапія (гр. physis – природа і therapeia - лікування) – це цілеспрямована дія на організм різноманітних природних фізичних чинників (вода, тепло, холод, світло тощо) з лікувальною і профілактичною метою.

Шкіра – широке рефлекторне поле. У разі впливу на шкірні покриви, виникають певні функціональні зміни в органах і тканинах – подразнення некрвових рецепторів шкіри, зміна судинного тонусу, метаболізму клітин тощо – за принципом рефлекторних реакцій зі шкіри на внутрішні органи і тканини.

Простіші фізіопроцедури діють на нервову систему, м'язовий і судинний тонус, дихання, обмін речовин, посилюють дію біоактивних речовин (гумопральний вплив) – гістаміну, ацетилхоліну, адреналіну.

Вплив тепла та холоду на організм.

Процедури тепла та холоду діють як на весь організм, так і локально.

Теплова дія:

- підвищує температуру тканин в місці дії;

- присилює притік крові до ураженого місця, крово-лімфотік, зменшує застій крові у внутрішніх органах;

- стимулює інтенсивність обмінних процесів.

Теплові процедури можуть визвати і небажану дію:

- опіки, набряки;

- непритомність (відтік крові від голови, внутрішніх органів - до периферії).

Використання холоду:

- зменшує інтенсивність кровообігу і викликає уповільнення метаболізму;

- звужує кровоносні судини;

- зменшує бактеріальну активність при загрозі інфікування;

- послаблює застійні явища;

- знижує температуру тіла;

- надає на деякий час анестезуючу дію.

Але довге використання холоду приводить до дефіцути кисню в тканинах та їх порушення.

Чутливі категорії пацієнтів

при термінічній дії на шкіру.

1. Старі люди і пацієнти з сахарним діабетом, тому що у них спостерігається зниження больової і температурної чутливості.

2. Маленькі діти тому, що мають ніжну шкіру.

3. Пацієнти з ранами, стомами, порушенням цілістності шкіри мають знижену кількість больових рецепторів, підвищену чутливість підшкірних тканин до перепадів зовнішніх температур.

4. Пацієнти з порушенням спинного мозку, непритомні не можуть чути больові та температурні чинники.

1.1. Застосування грілки.

Грілки бувають водяні та електричні.

Ціль застосування:

- зігрівання;

- зменшення болі;

- стимуляція розсмоктуючої дії при запальних процесах.

Механізм дії:

- рефлекторне розслаблення гладкої мускулатури;

- стимуляція кровонаповнення внутрішніх органів (локальне розширення судин).

Рекомендаціїї медсестри:

- зупинити процедуру при появі дискомфорту (печії);

- робити перерву кожні 20 хв з інтервалом 15-20 хв.

Демонстрація відеофільму «Постановка грілки».

Грілку (сухе тепло) застосовують для розсмоктування запальних інфільтратів, зменшення болю спастичного характеру, при хронічних захворюваннях органів черевної порожнини (хронічний холецистит, гастрит, коліт та ін.), зігрівання окремих ділянок тіла.

Протипоказаннями до застосування грілки є гострі запальні процеси в черевній порожнині (гострий апендицит, гострий холецистит, перитоніт та ін.), забиття в перші години після травми, кровотечі, пухлини. З обережністю прикладають грілку хворим з порушеною чутливістю шкіри, ослабленим та важкохворим у непритомному стані, оскільки вони дуже чутливі до теплового подразнення.

Водяна грілка — це наповнений гарячою водою плоский гумовий резервуар з корком. Грілку на 2\3 об'єму заповнюють гарячою водою (до 60 °С), потім, стиснувши її біля горловини, витискують повітря, старанно загвинчують корок і перевіряють грілку на герметичність, опустивши корком донизу. Потім грілку витирають насухо, загортають у рушник і прикладають до тіла отвором догори. Через деякий час після прикладання грілки її потрібно зняти і перевірити, чи немає різкого почервоніння шкіри. Щоб при тривалому застосуванні грілки не розвивалась пігментація шкіри, її змащують вазеліном. Можна користуватися електричною грілкою, яка нагадує собою подушечку. В цій грілці можна регулювати ступінь нагріву. Крім того, в ній забезпечується постійна температура протягом тривалого часу.