Психокорекційна діяльність

Під психокорекційною діяльністю розуміється діяльність психолога по усуненню відхилень в психічному та особистісному розвитку людини і робота по розвитку її здібностей.

Психокорекційна діяльність тісно пов'язана з психодіагностикою і діями, спрямованими на розвиток особистості. Практичний психолог не лише ставить діагноз, на основі якого розробляє корекційну програму розвитку, але і сам здійснює значну частину корекційної роботи.

Психокорекційна дія проводиться за результатами обстеження і припускає співставлення отриманих даних з віковими особливостями і з тим, як ці особливості проявляються в життєвих ситуаціях.

Психокорекційна діяльність досить складна і багатопланова, її виконання включає послідовний ряд дій:

• вивчення практичного запиту;

• формулювання психологічної проблеми;

• висунення гіпотез про причини спостережуваних явищ;

• вибір методів дослідження;

• використання методу;

• формулювання психологічного діагнозу;

• розробку рекомендацій, програми психокорекційної роботи;

• здійснення цієї програми;

• контроль за її виконанням.

Зрозуміло, що в реальному житті психолог навряд чи постійно фіксуватиме послідовність виконання кожного етапу, але орієнтація на їх послідовність необхідна завжди. Рекомендації мають бути конкретними і зрозумілими тим, кому вони призначені. Психолог несе повну відповідальність за реалізацію рекомендацій і кінцевий результат.

Зміст психологічної корекції залежить не лише від вдало підібраних і валідних психодіагностичних методів, але і від успішної індивідуальної взаємодії психолога і людини, яка вимагає від психолога терпіння, винахідливості, уміння контролювати свою поведінку, вміння викликати до себе позитивне ставлення, почуття симпатії і довіри. Психолог повинен розвивати в собі особливий стан емпатичного співпереживання з установками, почуттями, досвідом і поведінкою іншої людини. Цим визначаються продуктивні результати взаємодії психолога і його клієнтів і успішність діяльності практичного психолога, в яких би сферах практичної діяльності вона не здійснювалась.

Психологічне консультування

Важливим напрямом діяльності практичного психолога, є психологічне консультування. Фактично у будь-якій сфері діяльності, в якій використовуються психологічні знання, в тій чи іншій мірі застосовується консультування. Змістом психологічного консультування є робота з конкретним запитом, що йде як від окремого клієнта, так і від групи або організації в цілому.

Найбільш широкою сферою застосування психологічного консультування є сімейне консультування, пов'язане з рішенням подружніх проблем, дитячо-батьківських стосунків, дошлюбних проблем, передрозлучних і післярозлучних станів.

Вікове консультування спрямоване на рішення проблем психічного розвитку дитини на різних вікових етапах, у тому числі в періоди вікових криз.

Значне місце займає консультування організацій, пов'язане з проблемами відбору персоналу, з управлінням персоналом, формуванням команди, плануванням кар'єри окремих працівників, прогнозом розвитку організації в цілому.

Психологічне консультування можна визначити як безпосередню роботу з людьми, спрямовану на рішення різного роду психологічних проблем, пов'язаних з подоланням труднощів в міжособистісних стосунках, де основним засобом дії є певним чином побудована бесіда.

Психологічний сенс консультування полягає в тому, щоб допомогти людині зрозуміти причини труднощів, проблем соціальних взаємодій в особистих, сімейних і професійних контактах. Основне завдання психолога-консультанта - допомогти клієнтові подивитися на свої проблеми і життєві складнощі з боку.

Психологічне консультування орієнтоване на вирішення конкретної проблеми і досягнення конкретної мети, служить своєрідною сходинкою до більш тривалої і глибокої психотерапевтичної роботи.