- •Еволюція образу жінки у творчості т.Г. Шевченка
- •Розділ і. Трагедія жіночого образу в творчості т.Г. Шевченка
- •1.1. Катерина – початок еволюції образу жінки
- •1.2. Незламність жіночого духу в поемі «Слепая»
- •1.3. «Наймичка» - образ нескінченної материнської турботи та любові
- •Розділ іі. Високоморальні образи жінок у поемах Кобзаря
- •2.1 Втілення ідеї всепрощення в образі Відьми
- •2.2. Марія – вершина еволюції образу жінки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ
Українській мовно-літературний факультет
імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка
Кафедра української та світової літератури
Еволюція образу жінки у творчості т.Г. Шевченка
Курсова робота
студентки II курсу 22 у/п.з групи
Москаленко Ксенії Едуардівни
Науковий керівник:
старший викладач Варенікова О.В.
Харків 2014
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ І. Трагедія жіночого образу в творчості Т.Г. Шевченка………5
1.1. Катерина – початок еволюції образу жінки……………………………..5
1.2. Незламність жіночого духу в поемі «Слепая»…………………………..9
1.3. «Наймичка» - образ нескінченної материнської турботи та любові 11
РОЗДІЛ ІІ. Високоморальні образи жінок у поемах Кобзаря 16
2.1. Втілення ідеї всепрощення в образі Відьми 16
2.2. Марія – вершина еволюції образу жінки 19
ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25
ВСТУП
Актуальність дослідження еволюції жіночого образу в творчості Т.Г. Шевченка зумовлена необхідністю подати наукове обґрунтування не лише на одному конкретному прикладі, а провести дослідження від першого значущого образу Катерини і до уславленого образу Марії. Важливість комплексного вивчення цієї теми викликана особливостями творчості Кобзаря в цілому. У кожному творі автор все більше розвиває образ жінки-покритки, її поведінку та вчинки, оцінку їх суспільством та своєю власною оцінкою.
Т.Г. Шевченко весь час своєю творчістю підносив могутній свій могутній голос проти зневаги простої людини, проти страждань народних мас. Однією з проблемних тем у творчості поета – є проблема жіночої долі українських жінок, яких скривдили пани, москалі. І це не просто одна з провідних тем творчості, а це особистий біль поета. Ми чітко відчуваємо, що у такому частому звертанні до цього образу, в шанобливому ставленні до жінки Шевченко відтворив і національні особливості душі українського народу, його ментальність.
Зворушливий образ жінки, що страждає від жорстокого панства, злого люду, проходить червоною ниткою крізь усю творчість великого Кобзаря. Поет яскраво змальовує і перше дівоче кохання, його радощі та трагедію, гірку долю покритки й зворушливу картину материнства.
Особливості образу жінок у творах Т.Г. Шевченка досліджувала ціла низка вчених, зокрема І.Франко [18], М. Рильський [15], І.Огієнко[14], А. Скоць [16] та інші.
Мета дослідження – проаналізувати особливості образу жінки та його розвитку в поемах Т.Г. Шевченка «Катерина», «Слепая», «Наймичка», «Відьма», «Марія».
Мета передбачає розв’язання таких завдань:
провести бібліографічну роботу щодо виявлення критичних відгуків про обрані для дослідження творів;
дослідити образи жінок на різних етапах творчості Т. Шевченка;
зіставити та порівняти особливості кожного образу;
простежити зв’язок цих образів;
визначити особливості творення образів на кожному етапі творчості Шевченка.
Об’єкт дослідження – творчий спадок Т.Г. Шевченка, його особливості на певному етапі.
Предмет дослідження – еволюція жіночого образу в творчості Т.Г.Шевченка.
Джерельною базою роботи слугували твори Т.Г. Шевченка, а саме: «Катерина», «Слепая», «Наймичка», «Відьма», «Марія».
Наукова новизна – комплексне та систематичне дослідження образу жінки у поемах Т.Г. Шевченка.
Теоретичне значення. Висновки та узагальнення курсової роботи можна застосувати для дослідження творчості Шевченка в інших аспектах.
Практичне значення полягає в можливості використання матеріалу при вивчені курсу «Історія української літератури».
Для реалізації основних завдань курсової роботи було обрано такі методи дослідження: психологічний, порівняльно-зіставний, а також методи аналізу і синтезу.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.
