Модуль і. Наукове пізнання та методологічні образи науки

ВИМОГИ ЩОДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СЛУХАЧІВ (МАГІСТРАНТІВ, АСПІРАНТІВ ТА ПОШУКАЧІВ)

Вивчення модулю „Наукове пізнання та методологічні образи науки” магістрантами, аспірантами та пошукачами має на меті сприяти поглибленню самостійної світоглядної позиції, на основі якої мають вирішуватися теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з підготовкою праць наукового характеру. Він також має сприяти формуванню загальнотеоретичної та професійної підготовки за фахом оволодіння методологією та методикою наукових досліджень, вміти пов’язувати знання з історії розвитку науки та сучасного її стану з перспективними й актуальними лініями її розвитку. Слухач, що оволодів змістом модуля курсу „Наукове пізнання та методологічні образи науки” повинен знати:

- визначення науки, її місце серед інших форм теоретичного освоєння світу та серед основних форм духовності;

- виникнення та основні етапи історичного розвитку науки;

- основні історичні і сучасні підходи до класифікації наукового знання;

- специфіку наукової раціональності як історичного явища;

- основні форми взаємодії науки і практики;

- причини виникнення і форми прояву таких позанаукових феноменів, як паранаука, псевдонаука, девіантна наука;

- специфіку наукового дослідження природи та соціальних об’єктів;

- сутність проблеми пізнаваності світу, основні форми та методи наукового пізнання;

- специфіку методології, методів, методики наукового пізнання;

- сутність і філософсько-методологічне знання механіцизму (метафізики), діалектики та системного підходу як історичних форм філософського узагальнення процесу пізнання світу;

- історію становлення теорії пізнання (гносеології) та наукового пізнання (епістемології) у європейській філософії;

- виникнення науково орієнтованої філософії (різновиди позитивізму, гносеологічного феноменалізму, методологічного емпіризму, діалектичного матеріалізму) у ХІХ сторіччі;

- головні напрямки і тенденції розвитку філософії науки у ХХ сторіччі (індуктивізм, конвенціоналізм, фальсифікаціонізм, еволюціонізм);

- тенденції розвитку сучасної (постнекласичної) науки та особливості її філософсько-методологічного осмислення.

Слухач, що засвоїв модуль, повинен вміти:

- володіти сучасними методологіями наукових досліджень;

- окреслювати актуальні наукові проблеми, володіти дослідницьким інструментарієм, вміти застосовувати його у конкретних галузях науки;

- розв’язувати наукові проблеми і застосовувати отримане знання для вирішення конкретних практичних завдань;

- визначати місце галузі знань, що ними займається молодий науковець, в системі історично еволюціонуючого наукового знання в цілому.

Тема 1. Наука, наукове знання і пізнання: їх змістовне наповнення та місце серед інших форм духовно-теоретичного освоєння світу

План викладу

1.1. Наука як сукупність знань, процес пізнання, соціальний інститут та власність.

1.2. Виникнення науки, періодизація історії науки.

1.3. Різновиди класифікації наук.

1.4. Наука, практика, раціональність.

1.5. Наука, паранаука, девіантна наука.

1.6. Специфіка дослідження соціальних об’єктів.

Ключові поняття й терміни: гносеологія; епістемологія; наука: класична, некласична, постнекласична; диференціація та інтеграція наук; наука і практика; наукова раціональність; паранаука, девіантна наука; наукове знання, парадигма, наукова революція