- •Від авторів
- •1.1. Основні поняття та категорії
- •Превентивна педагогіка
- •1.2. Структура і динаміка превентивної педагогіки
- •1.3. Превентивна педагогіка в системі педагогічних наук
- •1.4. Превентивна педагогіка як наукова дисципліна
- •Питання для самоконтролю:
- •2.2. Проблеми соціалізації дітей і молоді
- •Питання для самоконтролю:
- •2.3. Сім'я - важлива інституція соціалізації
- •2.4. Проблеми освіти
- •2.5. Основні проблеми дітей, які потребують допомоги
- •3.2. Кримінальна динаміка правопорушень
- •4.2. Психологічний напрям
- •Питання для самоконтролю:
- •4.3. Методологія превентивної педагогіки
- •Питання для самоконтролю:
- •5.2 Педагогічні технології в особистісно орієнтованому підході
- •Питання для самоконтролю:
- •5.3. Превентивно орієнтована освіта
- •5.4. Організаційні форми просвітницької роботи з однолітками в навчальному закладі
- •Питання для самоконтролю:
- •5.5. Роль підлітків у превентивному процесі
- •1. Педагогічний або освітній підхід.
- •2. Просвітницький підхід.
- •4. Підхід мобілізації ресурсів.
- •Питання для самоконтролю:
- •5.6. Превентивні технології в концепції саморозвитку неповнолітніх
- •Поради із самовиховання:
- •Питання для самоконтролю:
- •5.7. Роль учителя в становленні превентивної діяльності школи
- •Питання для самоконтролю:
- •Педагогічна діагностика
- •Діагностика вчинку
- •Діагностика сім'ї
- •Діагностика школи
- •Діагностика класу
- •Діагностика середовища
- •Питання для самоконтролю:
- •6.2. Вторинна превенція в діяльності навчального закладу
- •6.3. Третинна педагогічна превенція
- •Розділ 7. Пріоритетні напрями превентивної діяльності
- •7.1. Морально-духовний розвиток неповнолітніх у контексті завдань превентивної педагогіки
- •7.2. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх
- •7.3. Превентивна педагогіка сім'ї
- •Питання для самоконтролю:
- •7.4. Сучасна превентивна парадигма навчального закладу -педагогіка здорового способу життя
- •Мотиви в розвитку культури здоров'я та здорового способу життя
- •7.5. Превентивна робота у видах позашкільної діяльності
- •7.6. Соціально-правовий захист неповнолітніх
- •Висновки
- •Література
- •Додатки
- •Концепція превентивного виховання дітей і молоді
- •1. Обгрунтування актуальності проблеми
- •2. Сутність, мета і завдання превентивного виховання
- •3. Суб'єкти - об'єкти превентивного виховання
- •4. Функції превентивного виховання
- •5. Превентивне виховання дітей і молоді
- •6. Принципи побудови системи превентивного виховання:
- •7. Очікувані результати
- •8. Організаційно-науково-методична структура впровадження Концепції превентивного виховання складається із таких ланок:
- •Концепція освіти "рівний-рівному" щодо здорового способу життя серед молоді україни
- •Набутий досвід
- •Основні поняття
- •Підходи освіти "рівний-рівному"
- •Принципи реалізації методу
- •Завдання Концепції
- •Напрями впровадження методу:
- •Етапи впровадження освіти "рівний-рівному"
- •II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •IV. Мета, стратегії та завдання Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •V. Зміст, форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта
- •VI. Управління та функції навчально-виховної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
- •VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •Наказую:
- •Положення про навчально-виховний Центр духовної культури
- •1. Загальні положення
- •2. Організація і основи діяльності
- •3. Напрями діяльності Центру:
- •4. Управління Центром
- •5. Матеріально-технічна база
- •6. Заключні положення
- •68600, М. Ізмаїл, вул. Советська, 28, тел. (04841) 2-43-37
- •65012, М. Одеса, вул. Пантелеймошвська, 15-а
Напрями впровадження методу:
під час викладання предметів гуманітарного та природничого циклів;
у процесі позакласної і позашкільної виховної роботи та в роботі з батьками;
через навчальні та позашкільні заклади, соціальні служби, спеціальні заклади;
через організацію превентивної роботи в навчальних і позашкільних закладах, вищих навчальних закладах, передусім педагогічного профілю, соціальних службах, молодіжних і громадських об'єднаннях;
через діяльність учнівського самоврядування;
через законодавчу політику в галузі освіти, охорони здоров'я, соціальної діяльності щодо превентивної роботи з молоддю.
Впровадження методу забезпечується зворотнім зв'язком (суб'єкт-суб'єктні стосунки учасників програм); трансформацією-коригуванням (постійним оновленням) методу новими прийомами роботи відповідно до особливостей залучених до програми груп ризику: безпритульні, засуджені, споживачі наркотиків, ВІЛ-інфіковані тощо; спрямованістю освіти "рівний-рівному" на високу соціальну ефективність.
Етапи впровадження освіти "рівний-рівному"
Перший етап. Формування громадської і педагогічної думки щодо мети освіти "рівний-рівному". Виступи перед педагогічною громадськістю, керівниками навчальних закладів, поширення ідей методу через засоби масової інформації.
Другий етап. Підготовка освітніх модулів. Видання методичних посібників. Відбір і навчання тренерів (національних і регіональних).
Третій етап. Відбір і навчання педагогами-тренерами підлітків-лідерів.
Четвертий етап. Сприяння роботі підлітків-лідерів серед ровесників. Розробка й надання інформаційних, консультативних, освітніх та оздоровчих послугу ході реалізації проекту, у тому числі самими підлітками.
П'ятий етап. Впровадження методу освіти "рівний-рівному на уроках, у системі позакласної та позашкільної роботи та в роботі з батьками.
Шостий етап. Оцінка результату проекту за допомогою соціолого-педагогічного моніторингу.
Сьомий етап. Створення умов, розробка нормативно-правової методичної бази, для збереження й розвитку методу в системі національної освіти і превентивного виховання. Сприяння розвитку молодіжного руху, громадських організацій, що реалізують підходи "рівний-рівному".
Критерії ефективності реалізації Концепції:
позитивні тенденції в молодіжному середовищі та підвищення показників знань, умінь і навичок щодо здорового способу життя й запобігання негативній поведінці;
підвищення рівня знань з превентивної освіти, удосконалення комунікативних якостей і характеристик особистісного розвитку учасників;
стабільна динаміка зміцнення здоров'я залученої до програми молоді;
кількість підлітків залучених до підготовки інформаційних матеріалів, буклетів, листівок тощо;
якість забезпечення учасників програми освіти "рівний-рівному" методичними матеріалами;
передача учасниками програми традицій позитивної поведінки;
введення методу освіти "рівний-рівному" до системи превентивної роботи й навчально-виховного процесу в школах, позашкільних закладах, службах соціальної роботи, дозвіллєво-оздоровчої діяльності тощо;
використання методу в практиці роботи органів учнівського самоврядування та молодіжних громадських об'єднань;
визнання вітчизняними й закордонними фахівцями кількісних і якісних здобутків методу освіти "рівний-рівному";
розробка нормативно-правової бази методу в системі національної освіти;
налагодження контактів з міжнародними організаціями у процесі проведення спільних міжнародних заходів та проектів з проблем просвітницької діяльності щодо здорового способу життя за Методом освіти "рівний-рівному".
Умови реалізації Концепції
• психолого-педаголчні: забезпечення високого рівня підготовки методичних матеріалів, навчання тренерів-педагогів, підлітків-лідерів, мотивації до реалізації програми освіта "рівний-рівному";
соціально-організаційт: забезпечення організації відбору й навчання підлітків-лідерів і педагогів-тренерів, виконання програми на місцевому, регіональному й національному рівнях;
управлінсько-ресурсні: залучення до виконання програми висококваліфікованих спеціалістів, ефективний розподіл матеріальних і фінансових ресурсів.
Розробники Концепції освіти "рівний-рівному" щодо здорового способу життя серед молоді України:
Оржеховська В.М. - доктор педагогічних наук, професор;
Пилипенко О.І. - кандидат педагогічних наук, професор;
Андрущак Л.І.
Додаток З
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ "21" 07 2004 р. №605
Про затвердження Концепції формування
позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
у дітей та молоді
На виконання п. 9 спільного наказу Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.03 № 491/236 "Про підсумки проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу - Школи сприяння здоров'ю у 2002 - 2003 навчальному році" була створена робоча група з розробки проекту Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (розпорядження МОН від 17.11.03 р. № 168-р).
Проект Концепції публікувався у газеті "Шкільний світ". Робочою групою проведено "Круглі столи" за участю науково-педагогічних працівників Донецької, Житомирської, Одеської, Тернопільської областей та м. Києва.
Рішенням Вченої ради Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України, відповідно до результатів наукової експертизи, рекомендовано затвердити Концепцію (витяг із протоколу № 3 від 24 березня 2004 року додається).
Наказую:
1. Затвердити Концепцію формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (додається).
2. Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на серпневих конференціях педагогічних працівників у 2004 році провести обговорення та розробити заходи щодо впровадження Концепції в Діяльність навчальних закладів.
Керівникам навчальних закладів системи освіти України запроваджувати науково-методологічні засади Концепції під час організації навчально-виховного процесу.
Академії педагогічних наук України (Мадзігон В.М.), директорам Науково-методичного центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.), Науково-методичного центру професійно-технічної освіти (Паржницький В.В.), Науково-методичного центру вищої освіти (Левківський К.М.) до 01.12.04 р. розробити плани науково-методичного забезпечення впровадження Концепції на 2005-2010 роки.
Щорічно до 1 січня, починаючи з 2005 року, інформувати міністерство про стан провадження Концепції.
Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Міністра Огнев'юка В.О., Десятова Т.М., Степка М.Ф.
Міністр В.Г.Кремень
Затверджена наказом
Міністерства освіти і науки України
від 21 липня 2004 року № 605
КОНЦЕПЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ
НА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ У ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
І. Стан здоров'я дітей та молоді в Україні
Конституція України визнає життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Закону, держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність і зобов'язана ефективно вирішувати завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток суспільства і країни в цілому.
1991 року в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання її умов, а також положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей вимагає від української держави, всього суспільства цілеспрямованих дій щодо створення сприятливих умов для життя дітей та молоді, оскільки стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, дієвим чинником впливу на економічний, культурний, оборонний потенціал країни.
З метою поліпшення здоров'я населення в Україні здійснено відповідні практичні кроки: прийнято ряд законів і підзаконних актів щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб, порядку правового регулювання питань, пов'язаних із поширенням СНІДу; організовано Центр планування сім'ї при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, 45 обласних, міських центрів планування сім'ї, що забезпечують доступність медичних послуг, спрямованих на збереження репродуктивного здоров'я, в першу чергу, дітей та молоді. Особливою увагою оточено потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи; розвивається мережа соціальних служб для молоді, збільшується обсяг та різноманітність соціальних послуг для них, створюються нові типи спеціалізованих соціальних служб: консультативні пункти, кризові стаціонари, школи батьківської підтримки тощо.
Незважаючи на це, серед молоді продовжують поширюватися такі негативні явища як наркоманія, зловживання алкоголем, куріння, що відбуваються на фоні надмірного психоемоційного навантаження, безладних статевих стосунків, раціонального харчування, гіподинамії та інших складових нездорового способу життя.
Так, за даними Міністерства охорони здоров'я України в останні десять років зареєстровано підвищення рівня захворюваності й поширення серед молоді хвороб крові та кровотворних органів, новоутворення, сечостатевої та кістково-м'язової систем та кровообігу; почастішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, вроджені вади розвитку. Залишається високим рівень захворювань, що передаються статевим шляхом.
Соціальне небезпечною проблемою став СНІД (ВІЛ-інфекція): за темпами розвитку цієї епідемії Україна посідає одне з перших місць у світі. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих наркоманів-особи віком від 15 до ЗО років; спостерігається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів-підлітків і дітей.
В Україні відзначається щорічне погіршення психічного здоров'я підлітків, насамперед, внаслідок вживання алкогольних напоїв, наркотичних та інших психотропних речовин.
Низький рівень здоров'я молодих людей, що призиваються на службу до Збройних Сил України, є свідченням негативних тенденцій у ставленні молоді до власного здоров'я: придатними до військової служби визнається 74 - 76% юнаків, а кількість тих, хто отримує відстрочку за станом здоров'я, постійно збільшується.
Окрім того, низький стан здоров'я молоді спричиняється падінням суспільної моралі, значним соціальним розшаруванням населення, складною криміногенною ситуацією, комерціалізацією статевих стосунків, раннім початком статевого життя, на що також негативно впливають засоби масової інформації.
Школа, трудові колективи, сім'я - найефективніші інституті формування здорового способу життя та культури здоров'я дітей та молоді - недостатньо використовують свої можливості через брак практичного досвіду та нерозробленість відповідних виховних технологій.
