Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Preventivna_pedagogika_Pidruchnik_Orzhekh.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.7 Mб
Скачать

Діагностика середовища

Відомо, що впливова роль соціального середовища на учнів пов'язана з активною діяльністю референтної групи ровесників або лідерів підліткових груп, які нерідко мають широкий діапазон негативної поведінки. Як показали наші дослідження, 90% підлітків, які прийняли досвід наркотичної поведінки, мають до 7 осіб знайомих або друзів, що позитивно ставляться до наркотичних речовин або мають досвід протиправних дій.

Залежність від мікросередовища помітна в умовах криміногенності того соціального середовища, в якому активно проявляються традиції підліткової субкультури.

Діагностика передбачає застосування діагностичного інструментарію та мультидисциплінарної команди фахівців.

На основі аналізу матеріалів установ системи служб соціальної роботи, зокрема служб у справах неповнолітніх, соціальних служби для молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, районних наркологічних відділень, недержавних організації можна з'ясувати, які негативні явища та моделі типової поведінки діяльності характерні для територіальних меж мікрорайону. У відповідності до цього доцільно виділити об'єкти, що відповідають територіальному поділу того чи іншого району (мікрорайону). У цьому плані зайвим є знання соціального паспорта мікрорайону. Сюди входять:

  1. Дані про населення мікрорайону: його загальна кількість і, зокрема, кількість учнів, дітей дошкільного віку (окремо - хто відвідує дитячий садок, а хто - виховується вдома), пенсіонерів, багатодітних сімей, непрацюючого дорослого населення, 15-річної молоді, яка не вчиться і не працює, неповнолітніх, які перебувають на обліку в органах у справах неповнолітніх та звільнених з місць перевиховання.

  2. Наявність соціальної інфраструктури: кількість шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів та учнів у них; учнів ПТУ, середніх спеціальних навчальних закладів та учнів у них; вищих навчальних закладів та студентів у них; позашкільних установ (будинків дитячої творчості, установ юних техніків, туристів, натуралістів, музичних, художніх, спортивних шкіл та ін., в них учнів різних вікових категорій, зокрема, наявність кімнат і клубів за місцем проживання, спортивних майданчиків, кортів, кінотеатрів, дискотек та інших місць дозвілля дітей і молоді); наявність медичних, юридичних, правоохоронних, психологічних та інших служб допомоги неповнолітнім; наявність платних і безплатних форм позашкільної діяльності учнівської молоді, їх кількісний склад; місця продажу алкогольних і тютюнових виробів.

3. Відомості про суб'єкти асоціального впливу на дітей і молодь: неблагополучні (аморальні) сім'ї; неформальні об'єднання молоді асоціального змісту; особи, які повернулися з місць позбавлення волі; молодь, яка перебувала в школах та училищах соціальної реабілітації; наявність батьків - алкоголіків, наркоманів, 0С16, які перебувають на обліку у правоохоронних органах; неповнолітніх, які перебувають на обліку кримінальної міліції та

служб у справах неповнолітніх як лідери асоціальних та кримінальних груп.

4. Наявність суб'єктів виховного впливу на неповнолітніх; учителів І - XII класів у школах; вихователів дошкільних установ; класних керівників, вчителів молодших класів; педагогів у середніх та вищих навчальних закладах; керівників гуртків і методистів у позашкільних установах; громадських вихователів; спеціалістів по роботі з важковиховуваними підлітками.

5. Участь владних структур у вирішенні проблеми превенції правопорушень неповнолітніх: розгляд питань превенції протиправних дій на засіданні Рад народних депутатів, державних адміністрацій; участь закладів освіти, охорони здоров'я, правопорядку, культури, спорту в управлінні процесом попередження і подолання правопорушень у мікрорайоні; створення громадської думки щодо порушників порядку, наявність гласності, оперативність реагування на протиправні дії, роль прокуратури, служб у справах неповнолітніх у захисті їх прав і допомозі дітям та підліткам.

Наявність такого аналізу дає можливість керівникам шкіл, інших навчальних закладів, владним структурам прогнозувати ситуацію, науково і методично обґрунтовано будувати корекційну діяльність у системі школа (навчальний заклад) - учні - батьки -соціальне середовище. При всьому розмаїтті сучасних форм діяльності центром профілактичної роботи в мікрорайоні має бути школа. Тому якраз через школу слід проводити корекцію соціально-педагогічних ситуацій життєдіяльності підлітків, організації системи превенції правопорушень у цілеспрямованому циклі: "школа-позашкільна сфера - школа".

Під позашкільною сферою маються на увазі різноманітні види позашкільної діяльності учнів у трудових об'єднаннях, клубах, гуртках, секціях.

Вивчення виховної ролі позашкільних установ у роботі з важковиховуваними учнями свідчить, що ці учні, як правило, не є учасниками музичних, дитячих і юнацьких спортивних шкіл, гуртків, Будинків дитячої творчості, установ юних техніків, натуралістів і туристів. Дослідження показало, що важковиховувані учні мають бажання займатися в гуртках і секціях, але їх не беруть: через погану успішність і поведінку - 35,2%; тому, що перебувають на обліку в правоохоронних органах - 21,4%, через необхідність оплачувати участь у роботі позашкільних установ - 57%.

Виховна робота за місцем проживання малоефективна не лише через слабку матеріально-технічну базу, відомчі бар'єри, неузгодженість в діяльності шкіл і позашкільних установ, а й через низьку професійно-педагогічну кваліфікацію вихователів, відсутність профілактичної роботи в мікрорайоні.

Соціальна діагностика поведінки неповнолітніх

Витоки соціальної діагностики пов'язані з іменами відомих вчених XIX ст. А.Кетле та Е.Дюркгейма. Досліджуючи різноманітні фактори впливу на соціальну організацію, вони визначали їх системний характер впливу на поведінку людини. При цьому, відзначали залежність соціоекологічних чинників від відхилень у поведінці. Впливовий фон мікросередовища проявляється у вигляді сприятливих умов, що позитивно впливають на емоційні і поведінкові реакції учнів. Формування сприятливих умов здійснюється через вивчення і розвиток інтересів та соціально схвалюваних нахилів учнів. Особливу роль відіграє діагностика потенційно негативних чинників. На основі її даних і розробляються напрями та методи превентивної діяльності. Тому, діагностуючи мікрорайон, дуже важливим є виявлення часових періодів скоєння протиправних дій. Для цього слід аналізувати дні, години, тижні і місяці, протягом яких фіксувати протиправні дії. Вони розрізняються за видами (правопорушення і злочини) і за характером скоєння дій (індивідуальні і групові).

Практика засвідчує, що на першому етапі в добовому аналізі скоєння правопорушень виділяються, як правило, три періоди, протягом яких учнями шкіл скоюється найбільша кількість правопорушень. Ними виявились проміжки між 14-16 годинами, 16-21 і 24- 1 год. ночі.

Статистика органів внутрішніх справ свідчить про постійну проблему підлітків, затриманих у стані сп'яніння. Вживання наркотичних речовин неповнолітніми теж є правопорушенням, активним криміногенним фактором, що сприяє зростанню правопорушень і злочинів. Аналіз підтверджує, що часові періоди кивання алкоголю співпадають з періодами скоєння правопорушень. Наприклад, під час вживання алкоголю, пік якого припадає на 15 годину, підлітками скоюється більшість індивідуальних правопорушень. Вживання алкоголю о 19 годині збігається із скоєнням комплексу всіх видів протиправних дій.

В останні роки в середовищі неповнолітніх широко розповсюдилось вживання наркотичних речовин (тютюн, алкоголь наркотики, токсичні речовини). Однак, обмежена технічна база правоохоронних органів не дає можливості уточнити вид наркотичної речовини. Тому підлітки, які перебувають у стані сп'яніння, сприймаються лише як такі, що вживають алкоголь, а це обмежує превентивну роботу як правоохоронних органів, так і педагогічних колективів шкіл. Проведений аналіз часу скоєння протиправних дій дає можливість згрупувати часові періоди протягом доби, відповідно 15-16, 19-20 і 1 год. ночі.

Правопорушення і злочини, скоєні підлітками у нічний час, свідчать про поганий сімейний контроль. Тому необхідна роз'яснювальна робота з батьками.

Динаміка скоєння протиправних дій, розподіл періодичності скоєння правопорушень учнями шкіл за тижневий цикл навчальної життєдіяльності дає можливість виділити часовий період ризику скоєння протиправних дій - понеділок. Цим днем відмічена найбільша кількість правопорушень, скоєних під впливом алкогольних напоїв (75%). В результаті аналізу часу скоєння протиправних дій протягом навчального року, можна виділити сплески зростання кількості правопорушень в діапазонах: вересень, листопад, січень, березень, травень. Найбільш активно протиправні дії проявляються у вересні і травні.

Характерне в цьому аналізі те, що часові періоди ризику скоєння правопорушень утворюються при переході учнів з одного середовища життєдіяльності в інше. До них відносяться: навчально-виховний період - вільний час; канікулярний час - час занять; вільний час - час сімейного спілкування.

Часові періоди скоєння протиправних дій учнями можуть бути необхідним матеріалом для пошуку оптимальних шляхів педагогічної превенції правопорушень. Наприклад, наявність сплеску правопорушень учнями у вересні примушує прискорити процес формування мережі позашкільної зайнятості різноманітних гуртків, клубів, секцій. Класним керівникам слід використати) індивідуальні підходи до підлітків, щоб "розрядити" їхні негативні емоції після уроків. У період 19 - 21 год. необхідно об'єднати зусилля правоохоронних органів, різних громадських організацій за місцем проживання, батьківської громадськості для посилення контролю за місцями групового спілкування підлітків.

Для зняття психічного навантаження після напружених уроків доцільно організувати хвилини розвантажувального ауотренінгу, педагогічної психотерапії. Особливо позитивний вплив у періоди фізичної перевтоми в кінці навчальних чвертей коли навчальний процес є особливо інтенсивний, має фітотерапія.

На шкалі часу виявляється, що інформація про скоєння правопорушень формується нерівномірно. Для одних днів тижня характерна масовість проявів криміногенності, для інших -відносний спад активних проявів. Ці та інші дані спостережень дають можливість сформулювати кілька висновків.

Криміногенні прояви поведінки характерні для першої половини тижня:

  • найбільша кількість правопорушень припадає на понеділок;

  • прояви криміногенності з'являються в період переходу учнів з одного виду життєдіяльності (вихідні дні, вільний час) - в іншу навчальну.

Як свідчать результати опитування учнів про їхні відчуття в цей день, відповіді розподіляються так: неусвідомлений неспокій-67%, неспокій, пов'язаний з відсутністю бажання навчатися - 60%, очікуваний неуспіх у цей день - 10%, очікуваний конфлікт з учителями - 40%.

На запитання "За допомогою яких заходів ти вважаєш можливим знизити напруження?", 50% учнів відповіли, що викурили б сигарету, 10% - випили б будь-якого алкогольного напою. Отже, головний висновок: при зміні середовища життєдіяльності учні відчувають психічне напруження. При цьому яскраво проявляються дві профілактичні групи з ризиковою поведінкою. Для однієї з них характерні незначні конфлікти з педагогами та соціально орієнтованими учнями. При цьому конфліктність поведінки і характер міжособистісного спілкування знаходяться в рамках правових норм. Для учнів цієї групи характерна наявність виправданих мотивів поведінки.

Для другої групи підлітків характерна висока конфліктність з педагогами та соціально орієнтованими учнями, а також демонстративність пристрасті до тютюну й алкоголю. Для зміни свого стану майже 70% підлітків вважають можливим скористатися тютюном і алкоголем. Аналіз часових періодів ризику показує, що кількість правопорушень і відхилень у поведінці групується в діапазонах, близьких до зміни основних видів життєдіяльності учнів.

Перехід від одного стилю життя до іншого (наприклад, із стилю життя вільного часу до стилю життя навчального часу), в деяких школярів пов'язаний з емоційним дискомфортом і проявляється у неадекватному реагуванні на вимоги, що ставляться до них у школі. Це нерідко призводить до конфліктів, які в певної групи учнів проявляються в таких агресивних формах протиправної поведінки, як образа вчителя, псування шкільного інвентарю, жорстокість до малюків, або у формах пасивного протесту - куріння, вживання алкогольних, наркотичних, токсичних засобів.

Дослідження і практика переконують, що збільшення кількості негативних явищ, відхилень у поведінці безпосередньо пов'язані з недостатнім умінням учнів адаптуватись до зміни середовища життєдіяльності.

Знання часових періодів правопорушень дає можливість прогнозувати періоди ризику. Ігнорування цих даних обов'язково негативно позначиться на стані правопорушень. Ми в цьому неодноразово переконалися, коли, попереджаючи школи про наступний криміногенний сплеск, не знаходили розуміння в педагогічних колективах і вони не вживали пропонованих їм заходів. У всіх таких випадках прогнозовані негативні дії з боку учнів обов'язково відбувалися. І, навпаки, 90% очікуваних протиправних дій вдавалося уникнути при своєчасному врахуванні даних прогнозу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]