Діагностика вчинку

Педагогічний аналіз вчинків передбачає врахування того, що може усвідомити дитина, підліток, можливу глибину цього усвідомлення. Жан-Жак Руссо вважав, що поганих вчинків через неправильний вибір засобів більше, ніж через злих людей. Якщо в кожному вчинку не зважати на засоби і розглядати лише мету, то з'ясується набагато більше хороших вчинків, ніж поганих щодо тих, хто їх скоїв, якби вони досягались не злочинними засобами. Відомо, що нерідко, встановлюючи цілком виправдану справедливість, учні вдаються до насильницьких методів.

Вивчення порушень шкільної дисципліни, які межують з правопорушеннями, показало, що важковиховуваність не стримує підлітка від негативних вчинків, а, навпаки, сприяє накопиченню досвіду негативної поведінки і може призвести до злочину. В усіх негативних вчинках перш за все проявляється порушення морального ставлення підлітка до праці, людей, до себе, зниження, а то й відсутність відповідальності за свої вчинки. Серед неповнолітніх злочинців найбільш поширені майнові злочини. Приблизно третину крадіжок підлітки скоюють без попередньої підготовки, використовуючи зручний випадок: відкриті вікна чи двері, залишені без нагляду речі на вулиці, в автомобілі тощо. Предмети скоєних крадіжок - найчастіше продукти харчування, спиртні напої, гроші, модний імпортний одяг, музичні інструменти, радіоапаратура, мобільні телефони, дорогоцінності, засоби пересування, спортивний інвентар та ін. В основному це речі, як легко реалізуються, або ж задовольняють власні потреби підлітків.

Скажімо, наші дані другої половини 80-х років минулого століття набагато різняться від показників 2004 р. Кількість негативних вчинків що характеризують крадіжку, збільшилась на 32%, куріння - в 3,5 рази вживання алкоголю - в 7 разів, прояви розпусти - в 10 разів бродяжництво - в 9 разів, приниження гідності - в 1,5 рази. При цьому аналіз згаданих даних за останні 5 років вказує сталу тенденцію на невпинне щорічне зростання порушень поведінки і кількості важковиховуваних учнів та скоєння ними проступків, правопорушень злочинів. Міські підлітки найбільш схильні до територіального розподілу сфер життєдіяльності. Нею може бути двір, вулиця, мікрорайон, район. Для підлітків із сільської місцевості, особливо тих місце проживання яких знаходиться біля великих міст, основні місця скоєння правопорушень виявляються в процесі міграції.

Діагностика сім'ї

Роботі з батьками передує глибока аналітична робота з вивчення особливостей сім'ї. Вона також має кілька спрямувань: з одного боку, з'ясування в учнів стану емоційної атмосфери в сім'ї, з другого - з'ясування цього ракурсу через сприймання батьків. І вони виявляються зовсім не ідентичними. Якщо батьки розуміють свої обов'язки крізь призму: "нагодували - одягли - відправили в школу" - значить все в порядку, то гама сприйняття своєї сім'ї учнями набагато тонша і складніша. І не дивно, що 23% їх відмічають свої стосунки з батьками, як байдужі, 11% - напружені, а 6% -конфліктні. Це є однією з головних причин залишення учнями рідної домівки. Батьки досить байдуже ставляться до шкільних справ своїх дітей, лише 10 - 12% їх учнів 7-11 класів систематично відвідують школу. Якщо зважити на те, що 80% з них відчувають серйозні труднощі у визначені форм і методів своєї батьківської педагогіки, то стане очевидною необхідність пошуків активних форм у роботі з батьками. Такими стали ділові, рольові ігри, вирішення проблемних виховних ситуацій тощо.

До речі, слід відзначити, своєрідність діагностування батьків-Воно проводиться динамічно, у процесі їхнього приходу на збори - діалог після одержання матеріалів анкетування "Ми і наші батьки". Батьки заповнюють анкети, прийшовши на збори, і вже до їх початку асистенти класного керівника (колеги - вчителі, старшокласники -члени шкільного соціологічного агентства) встигають опрацювати анкети і отримати потрібний для бесіди матеріал. Розмова будується на співставленні результатів анкетування учнів і їхніх батьків. Особлива умова - анкетування анонімне і аналіз проводиться без адресних посилень. Цього і так достатньо, щоб батьки "пізнали себе" у відповідях учнів.

Вирішити проблему попередження корисливих злочинів неповнолітніх було б значно простіше, якби їх скоювали лише діти з неблагополучних сімей. 20% засуджених за крадіжки підлітків виховувалися і в формально благополучних сім'ях, де матеріальний рівень достатній для задоволення нормальних потреб неповнолітніх, розвитку їхніх інтересів. Але, як уже зазначалося, забезпечений цей рівень за рахунок легкої наживи, грубої спекуляції. У таких сім'ях моральна атмосфера, соціальна позиція і ціннісні орієнтації носять криміногенний характер.