1.9.12. Україна

Найбільше виділяється своїми зеленими насадженнями, створеними у ХІХ ст., Київ, Одеса, Харків, Львів.

1.9.12.1. Сади і парки Києва. Київ здавна славився своїми просторими садами, парками і лісами. Вже в ХІ ст. були відомими сади в Києво-Печерському і Кирилівському монастирях. У 1631 р. закладено парк у Митрополичому дворі, що в Голосієво. Ще й сьогодні там трапляються старезні дуби віком понад 400 р.

У 1710 р., під час приїзду до Києва Петра І, було закладено Царський сад. На цій же території у 1748 р. за проектом Растреллі розпочинається будівництво парку.

В середині ХІХ ст. на схилах Дніпра, на двох терасах, створюється парк “Володимирська гірка” (площа 10 га). У 1891 р. закладається Пушкінський парк з характерними для пейзажних парків біогрупами. Виділяється своїми пейзажними картинами та видовим різноманіттям Ботанічний сад університету, який створювався впродовж 1839-1848 рр. (площа 22,5 га). Цікаві пейзажні композиції є в Зоологічному саду, створеному у 1914 р. на площі 23 га.

1.9.12.2. Сади і парки Харкова. На початку ХІХ ст. у звязку з відкриттям у Харкові університету (1803) був закладений сад. Дещо згодом зявляються перші бульвари.

1.9.12.3. Сади і парки Львова. Після знесення оборонних мурів наприкінці XVIII ст. на вирівняних валах довкола середньовічного “міста за мурами” створюють бульвари – Гетьманські вали (нині пр. Свободи) і Губернаторські вали (вздовж вул. Підвальної). Таким чином Львів повторив досвід озеленення багатьох міст західної Європи.

Гетьманські вали. До цього бульвару з парку ім. І.Франка веде вулиця Січових Стрільців, яка немов продовжує центральну алею.

Колись, аби потрапити з єзуїтського саду (нині парк ім. І.Франка) на правий берег Полтви, потрібно було перейти дуже ненадійний деревяний місток, котрий вів до майбутніх Гетьманських валів (рис. 1.69).

Коли у 1887 р. Полтву було взято до бетонних колекторів, розпочалися роботи з будівництва центрального бульвару. Навезли родючої землі, розпланували площу. Дерева – каштани, явори, клени, акації – висадили чотирма рядами. Посередині утвореної алеї проклали широку доріжку для прогулянок. На гравюрі К.Ауера, яка зберігається у фондах Наукової бібліотеки НАН України ім. В.Стефаника, зображено цей перший бульвар уздовж правого берега Полтви. Молоде насадження вже зімкнуло крони і має дуже привабливий вигляд.

Сьогоднішній бульвар – це цілісний архітектурний комплекс, перспективу якого із заходу замикає велична будова Львівського театру опери і балету ім. С.Крушельницької, а зі сходу – площа Міцкевича з памятником великому польському поету. Майже посередині бульвару у 1991 р. встановлено величний памятник українському кобзареві Т.Шевченкові.

Гетьманські вали – зелена артерія головної вулиці міста – красива у всі пори року. Її красу творять клени, каштани, липи, ясени, смереки та група декоративних чагарників: дейція, діервілла, спірея, жасмин, кілька видів бузку. Широко використовується бірючина. Привабливості бульвару надають квіткові клумби і рабатки. У літню спеку розсіваються свіжі бризки води від відновленої у 90-х роках скульптури-фонтану Богородиці, що побудований на початку ХХ ст. за проектом архітектора Т.Обмінського. Біля фонтану – квітник, за яким доглядають мешканці Львова.

Суцільну і єдину в архітектурно-художньому плані зелену смугу утворив сквер “Губернаторські вали”, який простягнувся вздовж північної сторони колишнього міста “за мурами”.

Сквер “Губернаторські вали” закладений у 1816 р. на місці розритих оборонних насипів. Уже в середині минулого століття, коли крони дерев почали змикатися, він став найжвавішим місцем відпочинку (рис. 1.70). Доріжки звивалися на схилах, перетиналися і розходилися поміж дерев і кущів. По периметру сквер був обсаджений пірамідальними тополями та стриженим чагарником. Основу деревостану становили каштани, клени, липи, осокори, ясені, акації, берези, вишні та смереки. Із чагарників були широко представлені кілька видів спіреї, жимолості, бірючина, калина, бузина, жовта акація, барбарис, бузок, золотиста і чорна смородина, жостір слабкий, свидина, бересклет європейський, дереза (до цього часу росте на схилі, що опускається до вул. Підвальної). Як бачимо, видовий склад насадження був досить багатий.

У 1890 р. буря сильно пошкодила деревостан. Витримали штормовий вітер лише дерева з міцною кореневою системою. Збереглося з тих часів кілька каштанів, лип і кленів.

Сквер розриває подвіря школи, колишньої австрійської гімназії. Будівля зовсім не вписується в зелене пасмо насаджень, порушує його композиційну цілісність. Це стосується також спортивного майданчика, влаштованого за Пороховою вежею.

Сквер “Губернаторські вали”, що утворює частинку першого зеленого кільця, зберігається як памятник природи і як джерело свіжого повітря, яке так необхідне густозаселеному центру міста. Останнім часом тут укріплено схили, побудовано із місцевого матеріалу опорну стінку, яка вписалася в ландшафт середньовічного центру. Проводиться ремонт насадження.

Стрийський парк. Це найбільший львівський парк площею близько 60 га із багатою, добре розвинутою флорою, пересіченим рельєфом і мальовничими краєвидами (рис. 1.71, а). Він є одним з найкращих зразків ландшафтних парків Європи. Закладений у 1887 р. досвідченим міським садівником А.Рерінгом. Парк славиться багатою колекцією цінних і рідкісних дерев і чагарників.

За головну вісь парку А.Рерінг взяв довгу долину потоку Сороки, що впадав колись в Полтву (зараз запущено в міський колектор). Схилами до неї спускаються лісові масиви, створені з місцевих деревних порід.

Головний вхід прикрашає арка, споруджена в 1952 р. (рис. 1.71, б).

Партер біля центрального входу вражає зеленим руном газону, яке підкреслює живописність штучного ставка, що вдало вписався у паркову тишу. Вигини його берегів, круті схили, що спускаються до самої води, справляють враження озера, посеред якого гордо плавають білі лебеді. У воді полощуть віти плакучі верби, схилилися над дзеркалом ставка вільха, червонолиста ліщина, черемха та тополя. На передньому плані перед ставком росте Шевченкова верба, привезена сюди маленькою гілочкою з казахської землі і урочисто висаджена 22 травня 1961 р. Праворуч здіймається густа крона велетенського червонолистого бука. Неподалік ростуть кущоподібна магнолія, штамбова горобина, японська керія, гінкго, японський бузок та махровий глід, тюльпанове дерево, японська айва. На пологих схилах куртини граба з домішкою бука, клена та берези настільки тінисті, що нагадують лісове насадження.

Поблизу центральної доріжки стоїть памятник соратнику Костюшки – Яну Кілінському. Рамку для нього творять туї колоноподібні.

Оригінальністю парку є чудова триметрова стіна стриженої грабової алеї, що веде до дитячого сектору парку, в якому в недалекому минулому функціонувала дитяча залізниця.

Личаківський парк. У середині минулого століття за рогаткою, що визначала межу міста, був пустир. На ньому в 1894 р. за участю А Рерінга було закладено парк площею 6 га.

Засипано піщані та глиняні карєри, розбито доріжки, які йдуть по периметру парку – біля вулиць Личаківської та Пасічної, а також звиваються на схилах розлогих ярів.

Посаджено тоді в основному сосну чорну, смереку, клен, березу та липу. Вздовж Пасічної простяглася каштанова алея.

Згодом, у 1905 р., над крутосхилом з боку Личаківської вулиці було споруджено памятник польському національному героєві Б.Гловацькому, який добре зберігся і донині.

Пізніше парк було розширено завдяки залісненню пустирів поблизу Пагорба Слави, і його площу доведено до 10 га. Зараз площа парку становить 12,36 га.

Сьогоднішні насадження представлені в основному деревостанами з перевагою сосни чорної, клена гостролистого та клена-явора, гіркокаштана звичайного, поодиноко трапляються ялина звичайна, акація біла, липа дрібнолиста, граб звичайний, береза повисла. Береза створює світлі, радісні тони; ажурна форма її крони легко пропускає світло та сонячне проміння. Це дуже важливо для насадження, в якому головні деревні породи – каштан, клен, липа і смерека – мають темні стовбури та густі крони. Підлісок формують широко розповсюджені чагарникові види, такі, як сніжноягідник білий, глід однотичинковий, спіреї, чубушник, ліщина, бузина чорна, форзиція, бузок, бірючина та ін.

У парку є декілька оглядових точок. Особливо зручними є майданчики, звідки відкривається вид на вулицю Личаківську, лісопарк Погулянка та зелені горби Шевченківського гаю. Парк є дуже затишним і нагадує лісопарк.

У південній частині парку – на місці російських поховань Першої світової війни – меморіальний комплекс Пагорб Слави, який був закладений у повоєнні роки.