1.10.14. Зоологічні парки

На початку ХХ ст. у розвитку зоологічних садів, як зазначає Л.Майдецький (1978), зявилися нові тенденції (рис. 1.87). Якщо, починаючи з Версаля, тварин виставляли для показу у вольєрах чи спеціальних будиночках, то у Раю звірят (Tierparadies) у Стеллінгені (передмістя Гамбурга), відкритому Карлом Гакенбеком, вони живуть на волі, в їх натуральному природному середовищі. Весь зоопарк площею 20 га спланований у пейзажному стилі і поділений на характерні географічні зони з штучно сформованими узгірями, скелями, водоймами, рослинами, які служили панорамами для експонування тварин. Передусім були усунені із зоопарку грати огорож і мури шляхом відповідного їх маскування. Організатори намагалися експонувати тварин групами на великих просторах парку. Зоопарк у Стеллінгені став взірцем для інших парків, багато з яких перевершили його не лише за площею, кількістю експонованих тварин, але й проведенням акліматизаційної та селекційної робіт.

У другій половині ХХ ст. зявляються спеціалізовані зоопарки (орнітологічні, акваріуми, дельфінаріуми тощо).

Зоопарк у Берліні. Після реконструкції територія старовинного Берлінського зоосаду збільшилася з 10 до 160 га і в ній виділені функціональні зони. В зоопарку експонується близько 5 тис. тварин, понад 800 видів. Всі вони представлені в експозиційній зоні, яка займає 58% усієї території. Для кращого огляду тварин і птахів прокладені спеціалізовані маршрути – зоогеографічні й екологічні. Утримуються тварини у вольєрах, де створені умови, наближені до природних.

Основою для зоопарку став старовинний парк Фрідріхсфельд, тому у ньому вдало поєднується регулярне і пейзажне планування. Водні перепони – канали, протоки, струмки, якими відокремлені експозиційні ділянки, вдало вписані у ландшафт місцевості і відіграють декоративну роль. Взагалі зоопарк славиться своїми водоймами, птахами (гусині стави), гіпопотамами, а у вольєрі білих ведмедів – грандіозний водоспад, який спадає з гуркотом із 13-метрової висоти. Тут є також багато декоративних фонтанів і штучних водойм з екзотичними рослинами.

В архітектурно-планувальному рішенні важлива роль відводиться зеленим насадженням, які не лише формують середовище проживання тварин, але й організовують, обєднують усі ландшафти території зоопарку. Спеціальними живоплотами відокремлюються одні експозиції від інших.

Багато уваги приділено формуванню дитячої зони з її відкритими просторами, стійкими до витоптування газонами, малими архітектурними формами, майданчиками для ігор тощо.

Зона тихого відпочинку – це немовби продовження експозиційної зони. На прогулянкових алеях і галявинах можна зустріти приручених тварин. У кронах дерев багато співочих птахів.

Зоопарк Бренкс-парк (США). Площа 102 га. Експозиція, на яку виділено 47 га, налічує 13 тис. екземплярів тварин, представників більш ніж тисячі видів. Друга частина зоопарку – зона відпочинку, де берегом озера прокладені звивисті доріжки, влаштовані майданчики для відпочинку. Відвідувачі можуть покататися на човнах, неподалік розміщена молочна ферма, де можна попити парного молока.

В експозиційній зоні привертає увагу крупний павільйон у вигляді кільця – “Нічний світ”, який складається із трьох експозицій: “Ліс із настанням темноти”, “Перельоти у темноті” та “Нічна схованка”. Тут, завдяки системі освітлення, змінюються цикли сну і неспання тварин. Демонстрація тварин супроводжується спеціальними звуками та світловими ефектами (шум дощу, блискавка, квакання жаб).

Московський зоопарк. Територія, розділена навпіл вулицею, займає площу 16 га. На початку 80-х років його колекція налічувала більше 2600 представників фауни з усіх кінців світу. В центрі зоопарку здіймається споруда, яка має назву “Острів звірів”, побудована у 20-х роках ХХ ст. Вона є дуже зручною для експонування хижаків. У понижених вольєрах, оточених глибокими ровами, утримуються тигри, бурі і чорні (гімалайські) ведмеді, австралійські дінго, гієнові собаки та інші звірі. Відвідувачі “Острова тварин” можуть зверху спостерігати за повадками тварин.

Другий і третій поверхи “Острова” відведені під терраріум (від лат. терра – земля), де експонуються дрібні наземні тварини, переважно земноводні та плазуни.

Зоопарк у Києві. Закладений у 1914 р. Площа 41 га. В основному територія має пейзажне планування, де максимально враховані властивості місцевого ландшафту, передусім складний рельєф з горбами та балками, які стали доброю основою для ставів, де експонується велика кількість пернатих. Водночас стави, легкі місточки, прибережно-водна рослинність і зелені горбогіря творять надзвичайно мальовничий пейзаж.

Особливою популярністю у відвідувачів користується високий (5,5 м) павільйон з мавпами, а також скляний павільйон для птахів – 13-метрова споруда у вигляді скляного купола на залізних опорах.