1.9.6. Угорщина

В Будапешті в цей період побудовано два парки – Маргіт-Міігет і міський.

1.9.6.1. Острів Маргіт-Міігет. Знаходиться на острові серед Дунаю в центрі міста. Має довжину 2,5 км і займає площу 95 га. У парку зберігаються памятки історії, є руїни костелу францисканів (ХІІІ ст.) і костел домініканів (1252 р.), а також костел норбертанів (ХІІ ст.), який був законсервований у 1913 р. Спочатку на острові була резиденція архієпископа, який тут створив на початку ХІХ ст. сад. Відкриття парку для масового відвідування відбулося у 1869 р. Доплисти до острова можна було лише на човнах. У 1872-1876 рр. збудовано міст, що дало можливість поліпшити звязок острова з містом. У 1889 р. на острові відкривається веслярський клуб, закладається купальня на термальних водах, а також Гранд-готель. З 1908 р. острів стає власністю міста і перетворюється в публічний парк. В 20-х роках ХХ ст. тут створено японський сад, спортивні майданчики, будується театр, купальні, ресторан. Встановлюються фонтани, скульптура.

1.9.7. Австрія

Столицю Австрії ще у XVIII ст. оточувало кільце палацових парків, які згодом увійшли до складу міста.

1.9.7.1. Рінгштрассе. Перший широкий (60 м) чотирикілометровий зелений пояс (Рінгштрассе) створено у Відні на місці знесеної кріпосної стіни впродовж 1857-1865 рр. Цей чотири- або пятирядний бульвар кільцем обгортає старовинний Відень. З обох боків бульвару і річки Віденьки виростали все нові й нові сади, часто разом з громадськими спорудами, які в ті роки будувалися: новою ратушею (1872-1883), парламентом (1873-1883), оперою (1869), Академією мистецтв (1876), університетом, міністерствами і т.д. Всі ці невеликі за площею зелені насадження служили дезурбанізаційними елементами щільної міської забудови.

1.9.7.2. Народний парк. Першим публічним парком був Народний парк, оздоблений багатьма памятниками, закладений у 1819-1823 рр. і розширений у 1862 р. до площі 4,7 га. У 1862 р. відкритий Міський парк площею 6,9 га, через який протікає потік Віденька. В парку влаштовано стави, Сад забав для дітей, кураційний павільйон і памятник Й.Штраусу.

У 1885 р. створюється Ратушовий парк площею 4 га, розташований між спорудами ратуші, університету і парламенту. У 1896 р. відкривається Замковий парк з памятниками Моцарту та Францішку І.

1.9.7.3. Пратер. У цей період інтенсивно для відпочинку використовують Пратер, розташований між Дунаєм і Дунайським каналом, який, як уже згадувалося, був доступним для городян ще у 1766 р. Загальна площа цієї рекреаційної території з лісами, озерами, стадіоном для гри в гольф, майданчиками становить 536 га. Основна частина Пратера розташована вздовж Головної алеї, яка веде від вхідної брами при площі Пратерстерн територією парку до Люстгаузе (Будинок Забав). Довжина цього прогулянкового маршруту сягає 5 км.

Усього в межі міської забудови Відня є 1095 га парків і садів загального користування, за межами міста – 2500 га.

1.9.8. Польща

У першій половині ХІХ ст. з’являються сади прогулянково-відпочинкового характеру, які закладають в основному на околицях міста, при головних вїздних дорогах. Невеликі внутріміські сади, які влаштовують на вільних територіях, як правило, композиційно не повязані з оточуючою архітектурою забудови і їх композиційні рішення мають індивідуальний характер.

1.9.8.1. Краківські планти. Значно потужніший, ніж Рінгштрассе у Відні, зелений пояс, створений у 1820-1830 рр. на місці колишніх міських фортифікацій, який огортає середньовічний Краків. Довжина понад 3 км. Уздовж паркових алей встановлено багато памятників, альтанок, влаштовані куточки відпочинку. В паркову зону включені фрагменти старих оборонних мурів.

Подібно до Краківських плант, повстав “зелений перстень” довкола історичної частини Познані (1903-1905), завширшки 20-40 м і завдовжки 3,7 км.

1.9.8.2. Міські парки. В другій половині ХІХ ст. в міських парках переважає пейзажне планування. Типовим прикладом такого парку є міський парк у Тарнові, закладений в 1866 р. на площі 6 га. Окрасою парку є невеликий став з островом, на якому встановлено памятник.

Водночас досить часто в міських парках для акцентування вхідних зон влаштовують регулярні партери (Вїздний парк у Варшаві (1893 р.), площа 5 га; парк Йордана у Кракові (1896 р.), площа 9 га).

1.9.9. Чехія

У Брно ще у 1786 р., за панування Йосифа ІІ, відкривається парк Лужанка. В наступний період публічні сади зявляються в Празі та інших містах.

1.9.9.1. Парки Брно. На початку ХІХ ст. популярними стають бульвари і алеї, які відіграють важливу роль в урізноманітненні урбанізованого ландшафту. Оригінальне композиційне вирішення міського парку на Петрові в Брно, в якому крім прогулянкових алей, місць відпочинку та альтанок встановлюють величавий обеліск, який став домінантою не лише парку, але і прилеглих кварталів міста.

1.9.9.2. Парки Праги. У Празі за проектами Ф.Томайра влаштовується ряд міських садів. Наприклад, упродовж 1863-1876 рр. влаштовується сад на Карлово-Наместі.

Особливого розвитку набувають парки при здравницях. Наприклад, у 1817 р. за проектом В.Скальника побудовано парк у Маріанських Лазнях. Розвивається система зелених насаджень довкола історичної частини Карлових Вар.