1.10.6. Меморіальні парки

Ця категорія парків призначена для увіковічнення памятних подій, бойових і трудових подвигів людей.

Меморіальний парк ім. Руху Опору (Модена, Італія). Закладений у 1970 р. Побудований на честь боротьби патріотів Італії з фашистами. Площа 24 га. Проектом передбачено будівництво Залу глядачів на 600 місць, бібліотеки з читальним залом, ресторану і т.д. Проект архітекторів Г.Монарді і Ф.Станці.

Парк Партизан у Мостарі (Югославія). Присвячений боротьбі народів Югославії з німецько-фашистськими загарбниками. Розташований у гористій місцевості, він надзвичайно емоційно впливає на відвідувачів. Камяні тераси із захороненнями розташовані амфітеатром на фоні оточуючого пейзажу. Камяні ліра і орган завмерли у скорботі. Лише тихо і сумно дзюркоче джерельна вода. Підносять урочистість і світлу радість переможних днів квітники.

Центральний парк у Хіросімі. На це місто 6 серпня 1945 р. американці скинули атомну бомбу. Загинуло 200 тис. мешканців міста. Тут, в центрі міста, створено меморіальний парк Миру “Хейва Коен”. Аналогічний парк Миру побудували в Нагасакі, де від бомбового удару також загинули тисячі мешканців.

Над територією парку здіймається 10-метрова статуя Миру. Відкинута ліва рука бронзового атлета закликає людей бути пильними, а права вказує в небо, звідки опустився на місто смертельний атомний смерч.

Трептов-парк у Берліні. Автори – архітектор Я.Б.Бєлопольський та скульптор Є.В.Вучетич. Меморіал присвячений воїнам Радянської Армії, які загинули в боях з фашизмом при штурмі Берліна (рис. 1.77).

Центром меморіалу є Мавзолей у вигляді стародавнього могильного кургана, на вершині якого велетенська фігура радянського солдата, що однією рукою разить мечем фашистську свастику, а іншою притискає до грудей врятовану дитину. До мавзолею веде 56 східців, а в ньому на постаменті лежить меморіальна книга з іменами похованих воїнів.

Піскарьовське кладовище у Санкт-Петербурзі. Меморіальний комплекс, де поховано 600 тис. жертв блокади Ленінграда. Композиція меморіалу строга і лаконічна. Центральний вхід відділений смугами квітів від бокових алей, уздовж яких лежать надмогильні плити з датами 1941, 1942, 1943. На плитах жодного імені, жодного звання. Всі тут рівні, всі вони – ленінградці.

Над комплексом здіймається фігура Матері-Батьківщини. Основна композиційна ідея ансамблю – створення “сумно-урочистого поля” (Горохов, Лунц, 1985). Цьому і підпорядковані виразні засоби архітектури, скульптури, музики. Цьому сприяють і старанно дібрані породи дерев: дуби, липи, берези, тополі, модрини, строгий газон на прямокутниках братських могил, партер головної алеї, правильні квадрати квітників перед статуєю.

Парк “Вічної слави воїнам Вітчизняної війни” у Києві. Присвячений воїнам, які загинули за незалежність Батьківщини в 1941-1945 рр. На невеликій ділянці горбистого рельєфу, покритого зеленню, творцям меморіального парку вдалося створити чудовий ансамбль.

Від центрального входу до строгого силуету обеліску, обрамленого стінами зелених насаджень, веде алея, яка і є головною композиційною віссю парку. Алея, яка звужується в бік обеліску з 8 до 6 м, завдяки особливостям лінійної перспективи здається безкінечною і урочистою.

Гранітні сходи ведуть на Алею Загиблих Героїв (довжина 60 м), до місць захоронення воїнів. Стрижена двоярусна стіна граба візуально розширює простір.

Алею Загиблих Героїв замикає піднесений напівкруглий майданчик із гранітним покриттям, на якому здіймається 27-метровий обеліск із темно-сірого полірованого граніту. В стилобаті (верхня поверхня ступінчастого цоколя), біля основи обеліску, – Могила Невідомого Солдата із бронзовим Вінком Слави та Вічний Вогонь.

Пагорб Слави у Львові. Меморіальний комплекс, який бере свій початок від захоронення загиблих у Першій світовій війні воїнів російської армії. На меморіальному кладовищі тоді було встановлено великий хрест, який в 20-х роках зруйновано. Розташований на невеликому плато на західному краю Львівсько-Подільського горбогіря ансамбль Пагорбу Слави немов підноситься над Львівською котловиною, де знаходиться центральна частина міста. Тут захоронені воїни, що звільняли Львів і область від німецько-фашистських загарбників (рис. 1.78).

Меморіальний комплекс споруджено у 1952 р. за проектом А.Натальченка, Г.Швецько-Вінецького, І.Персикова (Трегубова, Мих, 1989).

Камяна огорожа, яка оточує меморіал, має вигляд лаврових гірлянд з геральдичним щитом із зображенням родів військ. Вхід оформлений двома пілонами з червоного пісковику, які мають вигляд нахилених в скорботі знамен. На осі входу розташована чаша з Вічним Вогнем.

На центральній алеї знаходяться могили 26 Героїв Радянського Союзу, оформлені у вигляді двох гранітних напівкругів з бронзовим вінком. На осях поперечних алей над братськими могилами здіймаються бронзові скульптурні композиції “Присяга” та “Батьківщина-мати” (скульптор М.Лисенко), “Воїн із знаменем” (скульптор В.Форостецький) і обеліск російським воїнам, які полягли в боях у серпні-вересні 1914 р. (понад тисячу чоловік).

Праворуч від входу знаходиться могила легендарного розвідника, Героя Радянського Союзу Миколи Кузнєцова. На могилі є надгробок з червоного граніту з бронзовим барельєфом Героя (архітектор М.Федик, скульптор В.Подольський).

Перед входом у меморіал розбито в строгому регулярному стилі невеликий партер з доріжками, обсадженими стриженими рядами бірючини. З протилежного боку планування саду має пейзажний характер. Звідси відкривається вид на місто та на своєрідне Марсове поле, де знаходяться надгробки індивідуальних поховань (архітектор М.Федик).

До меморіальних парків належать і місця, повязані з життям і діяльністю видатних діячів науки і культури. Серед найвідоміших з них “Пушкінський заповідник” у Псковській області (площа 700 га), “Ясна поляна”, де народився і більшу частину життя творив Л.М.Толстой (площа 384 га), “Ленінські гірки” під Москвою. Недалеко від Гавани розташована меморіальна садиба Е.Хемінгуея. Викликає хвилювання невелика садиба-музей Т.Г.Шевченка у колишній Кирилівці.