IV. Опрацювання вірша м. Вінграновського «Грім»

1. Читання вірша вчителем (діти слухають, заплющивши очі).

— Які картини постали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

— Який настрій він викликав?

2. Словникова робота.

3. Повторне читання вірша напівголосно. Аналіз його змісту.

— Що любив робити грім? Де він жив?

— Які рядки доводять, що грім сильний? Що любив робити грім? Де він жив?

— Які рядки доводять, що грім сильний? Що свідчить про те, що він добрий і спостережливий?

— Що грім робив у саду? Чим він допоміг сливі?

— З яким проханням до грому звернулася груша?

— Знайдіть у вірші рядки, в яких про грім говориться як про живу істоту.

— Що у вірші схоже на казку?

— Яка пора року зображена у вірші? Доведіть свою думку словами вірша.

— Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.

— Що можна почути і побачити за словами вірша?

4. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Хто швидше?»

— Прочитайте усі рядочки вірша, в яких є слово грім.

— Зачитайте той рядок, який починається з голосного.

2) Гра «Знайди риму, добери свою».

5. Виразне читання вірша.

V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»

1. Підготовка до самостійного читання вірша. Вправа щодо миттєвого сприймання слів.

Слова на «картках-блискавках»: вітер, стільки, вітрила, скільки, ве­ликих, маленьких.

Учні читають і запам’ятовують слова.

— Назвіть спільнокореневі слова. Що означає слово вітрила? (Вели­кий шматок полотна трикутної чи прямокутної форми, що прикріплюєть­ся на щоглі, за допомогою якого вітер рухає вітрильне судно.)

— Які слова є антонімами?

2. Читання вірша учнями мовчки.

— Що зробив собі вітер? Хто насміхався з нього?

3. Повторне читання вірша «ланцюжком».

— Чому вітер грав тихо-тихо?

4. Аналіз змісту вірша.

— Знайдіть у вірші опис кобзи. Чим вона була незвичною?

— Чому вона була такою великою?

— Чому грім сміявся з вітру?

— Як ви розумієте вислів шумів тихенько?

— Кому вітер грав свою пісню? Прочитайте.

— Які почуття викликає у вас вітер? Чому?

5. Різновиди читання.

1) Читання «буксиром» напівголосно із сусідом по парті.

2) Гра «Прочитайте початок».

Учитель називає слово рядка, а учні знаходять і читають його початок.

3) Гра «Незнайко» (проводять учні).

4) Виразне читання вірша.

— Як потрібно читати слова вітру? А грому?

6. Робота з малюнком до вірша.

— Хто зображений на малюнку? Доведіть, що це вітер, а не грім.

— Як би ви зобразили грім?

Vі. Підсумок уроку

— Вірші яких поетів ми сьогодні читали? Чим вони подібні? Який твір вам сподобався більше? Чим саме?

83 Тема: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»

Мета: вчити складати план тексту, давати характеристику дійових осіб, виділяти опис пейзажів, зовнішності дійових осіб; викликати у чи­тачів інтерес до читання твору; вчити складати міркування щодо став­лення до природи; виховувати турботливе ставлення до природи, від­повідальність за свої вчинки.

ХІД УРОКУ

І. Вправи для вдосконалення читацьких навичок

1. Вправа для формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.

Гра «Запитайте — відповідайте!»

Вчитель промовляє речення, учні ставлять запитання за його зміс­том і відповідають на них.

Хлопці любили відпочивати на берегах синьоокої Десни.

— Хто любив відпочивати на берегах синьоокої Десни? (Хлопці)

— Що роблять хлопці на берегах синьоокої Десни? (Вони люблять відпочивати.)

— На берегах якої ріки люблять відпочивати хлопці? (На берегахДесни)

— Чи люблять хлопці відпочивати на берегах Десни? (Люблять)

— Хто ходить до берегів Десни? (Хлопці).

2. Робота над скоромовкою.

— Прочитайте скоромовку мовчки.

Весна дивилась на Десну,

Десна не дивувалася.

Чому Весна та на Десну

Дивилась й дивувалася?

Учні читають скоромовку виразно, напівголосно в помірному тем­пі; швидко; дуже швидко. Кілька учнів декламують скоромовку в різно­му темпі.

3. Хвилинка-цікавинка.

— Річка Десна впадає у Південний Буг. Вона завдовжки всього 81 км. Долина річки широка й заболочена, малий похил і повільна течія спри­яють накопиченню в річці намулу. Береги річки заросли болотною рос­линністю.