
- •V. Опрацювання вірша м. Хоросницької«Звідки в міста назва — Львів»
- •1. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Мовна розминка
- •III. Активізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Опрацювання оповідання і. Бондарчука «На новій землі»
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Вправи для розвитку читацьких навичок
- •III. Актуалізація знань учнів про символи держави
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Робота над темою уроку
- •1) Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •Iіі. Перевірка засвоєних знань
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •II. II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Iіi. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •65 Тема: Cтан природи і настрій людини в поезіях Леся Українка «Давня весна»,
- •V. Домашнє завдання
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •Вступне слово вчителя
- •II. Розповідь про Павла Тичину
- •IV. Робота над віршем «Хор Лісових Дзвіночків»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •I. Вправи для розвитку навичок читання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •2) Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •III. Робота над темою уроку
- •V. Домашнє завдання.
- •72 Тема: Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»
- •3. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
- •73Леонід Глібов «Зозуля і Півень», Іван Крилов «Зозуля і Півень» (напам’ять)
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •74 Тема: Олена Пчілка «Котова наука» Підсумок теми.
- •2) Словникова робота.
- •1. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •78 Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», в. Ткаченко «Квітень». Репродукція картини в.Яценка “ Рання весна”
- •I. Розчитування за складовими таблицями
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання д. Чередниченка«Рідні краєвиди»
- •2) Читання «пірамідок» слів
- •IV. Опрацювання вірша в. Ткаченко «Квітень»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку.
- •III. Опрацювання вірша с. Жупанина «Мелодії природи»
- •2. Словникова робота.
- •IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «в небі жайворонки в’ються»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання оповідання ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •II. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання вірша м. Вінграновського «Грім»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»
- •Vі. Підсумок уроку
- •83 Тема: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання в. Чухліба «Деснячки»
- •IV. Підсумок уроку
- •II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •IV. Опрацювання твору м. Гоголя «Чудовий Дніпро»
- •3. Словникова робота.
- •V. Опрацювання вірша м. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •V. Опрацювання «Казки про царя Салтана...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом письменника
- •V. Опрацювання першої частини казки «Гидке каченя» (до слів «Воно бігло...»)
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із життям і творчістю письменниці
- •Vі. Домашнє завдання
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання казки «Сіль, дорожча за золото» (с. 106–111, до слів «На Марушці була...»)
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання продовження казки б. Немцової «Сіль, дорожча за золото»
- •2. Словникова робота.
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційна частина
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •99 Тема Введення до теми. В. Сухомлинський «Усмішка»
23.01 ТЕМА: З історії Києва Н. Забіла «Старовинне місто» М. Хоросницька «Звідки в міста назва – Львів»
Мета: ознайомити учнів з історичним минулим нашого народу, походженням назви міст Києва і Львова; сприяти свідомому розумінню тексту; вдосконалювати навички виразного, усвідомленого читання; розвивати вміння самостійно аналізувати твори; виховувати інтерес до вивчення історії своєї країни.
Обладнання: таблиці для читання, картини, картки.
ПЛАН УРОКУ
I. Організація класу
II. Мовна розминка
1. Читання «пірамідок» слів.
III. Повідомлення теми та мети уроку
— Сьогодні на уроці ми дізнаємось про історію походження двох славних міст нашої України — Києва і Львова. Україна — славна й чудова земля з широкими ріками, зеленими лісами, чудовими нивами. Є в ній гори — Карпатські та Кримські. Чорне море грає своїми лагідними хвилями, запрошуючи відпочивати на свої береги. Тече по Україні найбільша річка — Дніпро. А над Дніпром височіє гордий, гарний Київ. Київ — дуже давнє місто. Ви всі читали легенду про створення Києва, вміщену Нестором-літописцем у «Повість врем’яних літ». Він був першим, хто спробував записати історію про походження золотоверхого Києва.
А чи знаєте ви щось про походження міста Львова? Львів — це великий культурний, політичний, історичний центр Західної України.
Ось і сьогодні ми прочитаємо два твори про історію походження найкрасивіших міст нашої країни — Києва і Львова: твір Наталії Забіли «Старовинне місто», в якому вона доповнила легенду про Київ новими історичними фактами, та вірш Марії Хоросницької «Звідки в міста назва — Львів».
Отже, читаючи ці твори, ми попростуємо стежками історичного минулого та вивчимо ще декілька цікавих сторінок історії свого народу.
ІV. Опрацювання твору Н. Забіли «Старовинне місто»
1. Словникова робота.
1) Читання колонок слів вголос за вчителем. 2) Тлумачення незрозумілих слів.
Крам, ущент, гавань, терем, собор, ремісник, узвіз, фунікулер, розкопки.
2. Первинне ознайомлення з твором.
— Про кого розповідається у творі?
— Хто був засновником Києва за цією легендою?
3. Читання тексту учнями мовчки.
4. Читання тексту «ланцюжком».
5. Вибіркове читання.
— Які князі згадуються у творі?
— Скільки років тому виник Київ?
— Прочитайте, як у тексті сказано про заснування Києва.
— Що згадується у творі про Старокиївську частину міста?
— Чим займалися люди в той час?
— Хто нападав на киян?
— Чим прославилися князі?
Гра «Хто читає швидше?»
1) Знайти речення, яке починається зі слів:
Маленька річка, що протікає в Києві...
Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів...
Найбільшої могутності набув Київ...
2) — Скільки вулиць згадується у тексті? (4)
— Скільки річок названо? (3)
8. Підсумкова бесіда.
— Чому Київ називають «матір’ю міст руських»?
— Хто був засновником Києва?
9. Фізкультхвилинка.
V. Опрацювання вірша м. Хоросницької«Звідки в міста назва — Львів»
1. Словникова робота.
Вік днина
княжа дзвеніла
перекотило Галицький
2. Читання твору вчителем.
— Що ви дізналися про місто Львів?
3. Читання вірша учнями мовчки.
4. Читання вірша учнями вголос.
5. Робота над змістом.
— Хто розмовляє у вірші?
— Хто такий Данило Галицький? Чому він сумував?
— На чию честь назвав князь місто?
— Чого бажав він синові?
6. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Читання парами (два учні читають разом).
2) Читання за методикою «Небо і земля».
На слово «небо» — не читають, піднімають голову від книжки, на слово «земля» — продовжують читати.
7. Робота над виразністю читання.
— Пригадайте, як читаються речення залежно від знаків, що у них зустрічаються (знаки питання чи оклику, кома, тире, двокрапка).
— Яким повинен бути темп читання? Від чого він залежить?
— На які слова слід поставити логічні наголоси?
(Діти мовчки читають.)
8. Виразне читання вірша.
9. Читання вірша за особами (1–2 рази).
VI. Підсумок уроку
— Про походження яких міст ви сьогодні дізналися?
— Що нового було для вас на уроці? А що ви вже знали?
— Хто був засновником міста Києва? А чому місто Львів має таку назву?
VII. Домашнє завдання
Читати й переказувати оповідання. Виразно читати вірша.
ТЕМА: Cторінки життя наших співвітчизників за океаном. І. Бондарчук «На новій землі»
Мета: удосконалювати навички виразного читання; розширювати знання учнів про життя українців за кордоном; розвивати вміння знаходити в тексті міркування; дослідити, як вони допомагають передати душевний настрій героїв; виховувати патріотичні почуття, любов до рідного краю.
Обладнання: таблиці для читання.
ПЛАН УРОКУ
І. Організація класу
II. Мовна розминка
1. Прочитайте речення.
(Ми — українці.) 2. Розгадування кросворда.
1) Що будували колись давно навколо міст?
2) Столиця України.
3) Державний символ.
4) Як називався козацький командир?
5) Народ України.
6) Бог блискавки і грому.
7) Найрідніша людина. Отже, ми — українці, бо ми народ, який живе в Україні.
— А як називається народ, який живе:
у Росії... (росіяни), у Польщі... (поляки), у Німеччині... (німці), в Америці... (американці)?
III. Активізація опорних знань
1. Читання оповідання Н. Забіли «Старовинне місто».
2. Переказ оповідання за складеним планом.
3. Виразне читання вірша М. Хоросницької «Звідки в міста назва — Львів».
4. Підсумок перевірки. Поради щодо читання.
IV. Повідомлення теми та мети уроку
— Вчені-історики стверджують, що понад сто років тому багато українських селян (особливо із західних областей України) поїхали у далекі чужі країни шукати роботу і кращого життя. Виїжджали вони здебільшого до Канади, Америки, Бразилії. І там наполегливо і сумлінно працювали, облаштовувались на нових, неосвоєних землях. Минали роки, десятиліття... У них виростали діти, онуки. Але українці не забували своєї мови, історії, звичаїв, тобто того, що пов’язувало їх з батьківщиною.
І зараз в тих країнах, де живуть українці, їхні нащадки вивчають рідну мову Ось і сьогодні на уроці ми будемо читати оповідання Івана Бондарчука з «Читанки» для дітей-українців, які живуть у Канаді і вивчають українську мову.