3. Мовленнєва ситуація. Вербальні і невербальні засоби спілкування

Мовленнєва ситуація – обставини, за яких відбувається спілкування: місце, час, особистість партнера (партнерів), соціальні ролі учасників.

Учасники спілкування залежно від мети, намірів можуть виконувати безліч ролей: порадник (готовий допомогти), «супермен», господар становища, жертва, контролер ( усіх навчає і контролює), бунтівник, ловелас, «правильний», діловий, турботливий, терплячий, свідомий, простак тощо.

Комунікативний намір - це рух до комунікативної мети: констатувати факт, запитати, звернутися з проханням тощо.

Мовленнєва тактика зумовлена намірами. У різних ситуаціях спілкування використовують різні тактики.

У діловому спілкуванні виокремлюють такі мовленнєві тактики:

- раптовість ( використання невідомої слухачам інформації);

- провокація ( на короткий час викликається реакція незгоди з інформацією);

- посилання на авторитети ( учених ,діячів культури тощо);

Залучення елемента неформальності ( розповідь про власні помилки і їх наслідки);

- гумор (парадокси, жарт для створення невимушеної атмосфери);

- «чорне» опанування (партнеру по спілкуванню ставляться декілька запитань, щоб на жодне з них він н відповів).

4.Набір відповідних тактичних та мовних засобів у межах конкретного виду усного вербального спілкування.

Тактика дозволяє:

1. проводити свої аргументи максимально ефективно;

2. досягати зниження ефективності аргументації опонента;

3. активно контролювати хід обміну думками;

4. виражати загальні стратегічні цілі.

Прийоми тактики

Прийом	Основний принцип, суть	Мета	Результат
1.Концентрація аргументів	« В єднанні сила!» Суть: накопичення таких доводів, кожен з яких незалежно підтримує тезис або спростовує супротивника	1)Змістова – необхідність всебічного розгляду предмета 2) Тактична – якщо суперник спростує один аргумент, залишаються ще інші.	Цей прийом дозволяє безболісно для інших аргументів і для теи довести надійність самої тези.
2.Деконцентрація аргументів	«Розділяй і володарюй!»	Засіб нейтралізації прийому «концентрації аргументів» супротивника	Цей прийом дозволяє знайти слабку ланку в аргументації суперника і цілеспрямованими атаками на цю ланку зруйнувати весь ланцюг доказів.
3.«Тягар доказування»	«Істина у мовчанні»	Перекласти на плечі супротивника тягар аргументації	Опонент: швидше витратить аргументи, не залишить сильних наостанок; позиція стає слабкою, можливість використання прийому деконцентрації аргументів
4.«Прийом пунктуації»	«Перемагає той, чиє слово останнє!»	Найбільш сильні аргументи залишити на кінець.	Перемагає той, хто виступає останнім і має в запасі сильний аргумент.
5. Прийом об’єднання і роз’єднання аргументів.	«Перегрупуй, об перемогти»	1. Заради сильного аргументу треба відмовитися від усіх слабких, які можуть кинути сумнів на головну ланку доказів; 2. Сильний аргумент краще вводити не як готовий факт, а як висновок. 3. Слабкі аргументи для їх посилення треба об’єднати	Посилюється дія головного аргументу, унеможливлюється спростування.

Позитивні фактори на лагодження комунікації з аудиторією

Вербальні (мовні) засоби - слова, словосполучення, речення, тексти, за допомогою яких передається інформація.

Додержання нормативності мови:

• правильне наголошування слів;

• правильна вимова звуків, звукосполучень;

• правильне творення і вживання слів та їх форм, правильна побудова словосполучень і речень;

• вживання слів у властивому їм значенні, поєднання слів за змістом у словосполученні і реченні;

• відбір мовних засобів відповідно до стилю мовлення та ситуації спілкування;

Чистота мовлення:

• уникнення суржику, діалектних слів, жаргонних слів;

• помірне та доречне використання слів іншомовного походження;

Майстерність висловлювання думки:

- змістовність : - логічність;

- точність; - доступність;

- ясність; - доречність;

- багатство і різноманітність; - виразність, естетичність

Успішність чи неуспішність комунікації, її результат залежить від багатьох умов, насамперед, від комунікативної і мовної компетенції учасників спілкування.

Є різні причини комунікативних невдач:

- порушення підготовчих умов спілкування (неготовність, небажання почати спілкування);

- недоречність і несвоєчасність спілкування;

- створення адресатом незбалансованого спілкування: неправильно ідентифікував адресата;

- розбіжність поглядів;

- неврахування фізичного стану, ментальності, ерудиції, рівня обізнаності з конкретною ситуацією.

Дайте відповіді на запитання:

1. Що означає знати мову своєї професії?

2. Назвіть головну ознаку мови професійного спілкування?

3. Яке головне завдання мови професійного спілкування?

4. У чому виявляється чистота професійної мови?

5. Що означає поняття «публічне мовлення»?

6. Назвіть види і жанри публічних виступів.

7. У чому виявляється своєрідність публічного мовлення серед інших видів мовлення?

8. Яка структура доповіді?

9. Яке завдання вступу під час доповіді? основної частини? висновків?

10. Користуючись рисунком 1. «Структура професійної публічної промови» розкажіть, як ви будете будувати публічний виступ?

11. Які тактичні прийоми ви використаєте під час публічного виступу?

■ Завдання і вправи

1.Прочитайте поданий текст. Визначте особливості мови Вашої професії.

Особливістю професії працівника галузі культури є те, що більшу

частину часу він знаходиться перед аудиторією. Тому його мовлення повинне бути природним, чітким, звучним. Безумовним є дотримання норм літературної мови . Не потрібно говорити надто голосно. Під час роботи з мікрофоном слід враховувати його технічні можливості.

Гарне звучання є результатом не тільки сили звуку, а чіткості мовлення, вмілого користування засобами логічної виразності (логічний наголос, логічні паузи).

Найважливішим моментом у діяльності є вміння спілкуватися – як неодмінна умова живого зв’язку з глядачем, слухачем.

Для представників професій галузі культури необхідно уміти діяти словом. Треба мати живе бачення того, про що говориться, щоб донести свої переживання до глядача. Це повинен бути фахівець, що володіє культурою мовлення. Для цього він повинен працювати над своїм мовним апаратом. Слабка техніка мовлення, недостатність культури мови призводить до недбалої вимови тексту, невдалої побудови речень, непрофесійної дикції.

2. Визначте мету і складіть тезовий план публічної промови за наведеним афоризмом.

Характеризувати людей треба не тільки за тим, чого вони не знають, а й по тому, що і як знають.

3.Визначте концепцію публічної промови «Рідна мова – найдосконаліше знаряддя професіонала».

4. Складіть текст своєї промови «Як ефективно переконати?» для однокурсників за наведеним нижче тезовим планом. Проілюструйте достатніми яскравими прикладами кожен пункт плану.

• Справити приємне враження на слухачів своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, манерами, встановити з ними контакт.

• Бути натхненним.

• Знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати.

• Спрогнозувати можливі контраргументи.

• Обрати форму дискусії, а не лекції.

• Уточнити зміст невідомих слів, термінів, абстрактних понять.

• Якнайшвидше визначити головні проблеми і зосередити зусилля на їх розв’язанні.

• Вилучити питання, які не мають істотного значення для доведення тези.

• Поступитися опонентові всім, чим можна поступитися, і не стверджувати нічого, що неспроможні довести.

Завдання 5. Що є особливо важливим для Вас як майбутніх працівників галузі культури:

• любов (до чого? до кого?)

• заняття (чим?)

• інтерес (до чого?)

• захоплення (ким? чим?)

• знання (кого? чого?)

• навички (які?)

Завдання 6. Підготуйте презентацію професії, яку ви освоюєте, навчаючись у коледжі?

• Чим приваблює професія?

• Що вам відомо про цю професію? (історичний екскурс)

• Наскільки вона важлива, актуальна на сьогодні, на перспективу?

• Які ділові, моральні якості допоможуть Вам у професійній діяльності?

• Ким ви бачите себе у майбутньому?

Завдання 7. Підготуйтесь до бесіди про вашу професію, використавши поданий матеріал

Поговоримо:

• про професію;

• про вибір професії;

• про професійний рівень;

• про професійну майстерність;

• про професійну підготовленість;

• про професійну придатність;

• про професійну лексику;

• про професійну грамотність;

• про професійну культуру;

• про професійні якості;

• про професійну діяльність;

• про професійне визнання;

• про професійне мовлення;

• про професійне спілкування

Подискутуємо про те:

• як знайти свою професію;

• що впливає на вибір професії;

• хто впливає на вибір професії;

• які на сьогоднішній день більш престижні професії;

• яка суспільна значущість вашої майбутньої професії

• чи потрібні навички роботи з людьми в майбутні професійній діяльності.

Який критерій вибору професії ставити на передній план:

• творити, створювати нове;

• постійно вдосконалювати набуті уміння й навички;

• бути корисним людям;

• мати повагу, авторитет;

• уміти спілкуватися з людьми;

• реалізувати свій розумовий, творчий потенціал.

Які позитивні якості в собі розвивати:

• вихованість, тактовність, стриманість;

• доброзичливість, благородство;

• наполегливість, працелюбність, рішучість;

• витримку;

• розвиток творчості.

Які негативні якості в собі викорінювати:

• неорганізованість, поверховість знань;

• безвідповідальність;

• невпевненість, сором’язливість;

• нетактовність, нескромність;

• байдужість.

Ви за спеціальністю:

• організатор культурно-дозвіллєвої діяльності;

• керівник аматорського хорового колективу;

• керівник оркестру народних інструментів;

• керівник хореографічного колективу;

• керівник гуртка, студії декоративно-прикладного мистецтва;

• бібліотекар;

• секретар-референт.

Завдання 8. Визначте особливості мови Вашої професії.

5