Українська мова (за професійним спрямуавнням) пакет пізнавальної діяльності для самостійної роботи студентів
Тема 1.2.
Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
Пакет пізнавальної діяльності № 2
Тема 1.2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії
Ключові поняття: літературна мова , мовна норма , культура , культура мови , культура мовлення , дискусія , полеміка
ПЛАН
Поняття літературної мови
2 .Мовні норми.
3.Ознаки та аспекти культури мовлення.
4. Мовленнєва культура – критерій професійної майстерності фахівця. Причини недостатнього рівня культури мовлення та способи підвищення мовленнєвої культури.
5.Культура мовлення під час дискусії.
Студенти повинні
знати:
зміст понять «літературна мова» (у порівнянні з національною мовою), «мовна норма», «культура мови», «культура мовлення»
головні ознаки літературної мови ;
що регулюють мовні норми;
аспекти культури мовлення ;
способи підвищення мовленнєвої культури;
особливості дискусії (порівняно з полемікою);
правила ведення дискусії
уміти:
користуватись літературною мовою з дотриманням мовних норм; визначати порушення мовних норм;
спілкуватись з дотриманням критеріїв культури мовлення;
підвищувати мовленнєву культуру;
визначити відмінність між дискусією і полемікою
взяти участь у дискусії.
■ Вивчення теоретичного матеріалу
1. Поняття літературної мови
Упродовж віків відпрацьовувалися певні нормативні правила та засади, які стали визначальними й обов’язковими для сучасних носіїв літературної мови.
Українська національна мова існує
у вищій формі загальнонародної мови у нижчих формах
сучасній
літературній мові
територіальні діалекти
Літературна мова - це упорядкована цілою системою норм вища форма загальнонародної національної мови.
Сформувалася сучасна українська літературна мова на основі південно-східного наріччя . Зачинателем нової української літературної мови був І.П.Котляревський ( «Наталка Полтавка», «Енеїда»). Він першим використав народно розмовні багатства полтавських говорів і фольклору.
Основоположником нової української мови є Т.Г.Шевченко
Найважливішою ознакою літературної мови є наявність норм.
Норми літературної мови - сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації.
Ці правила оберігають літературну мову від проникнення в неї суржика , діалектизмів: всього, що може спотворити її структуру.
2. Мовні норми
Мовні норми |
Регулюють правильність |
Приклади |
Орфоепічні й
акцентні |
Належної вимови звуків і звукосполучень,
наголошування та інтонації |
[Ведец´: а], [шчи пити], [но шу] позаочі, добродій
|
Графічні |
передачі звуків на письмі |
Робочі, а не робочи |
Орфографічні |
написання слів згідно з чинним правописом |
пів’яблука , пів-Європи |
Лексичні |
вживання слів у властивих їм значеннях |
Будь-яке питання (а не любе); наступна ( а не слідуюча) зупинка |
Морфологічні |
уживання морфем |
Протягом, а не на протязі року |
Синтаксичні |
керування, узгодження, поєднання і розміщення слів, речень |
|
Стилістичні |
вибору мовних елементів відповідно до умов спілкування |
Він кваліфікований працівник, а не він добрий роботяга. |
Пунктуаційні |
вживання розділових знаків |
Це, може, й так. |
Норми словотворення, морфологічні й синтаксичні іноді об’єднують в
одну групу – граматичні норми.