2.Основні поняття та визначення в туризмі

У Законі України „Про туризм" від 15 вересня 1995р. № 324/95-ВР, розділ 1, ст. 1 зазначено, що туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без зайняття оплачуваною діяльністю.

Туризм - різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Він відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається розвиткові динамічного відпочинку, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю.

З економічного погляду туризм - це особливий вид спо­живання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства.

Поняття –«турист» має два основні тлумачення:

1. особа, що проводить відпочинок як спеціально організовану подорож;

2. дикий турист, який проводить відпочинок самостійно (неорганізовано).

Отже, туристи – всі, хто подорожує. Але законодавством України визначено, турист – особа, що здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною, не забороненою законодавством країни перебування, метою на термін від 24 годин до 1 року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов’язанням залишити країну або місцеперебування у зазначений термін.

Туристична діяльність – діяльність з надання різноманітних туристичних послуг. Це поняття, що може трактуватися широко і з різних точок зору:

- широкі верстви населення найчастіше розуміють її як заняття туризмом, відпочинком, екскурсії, дозвілля;

- з точки зору господарських взаємовідносин туристичну діяльність визначають як виробничо-обслуговуючу діяльність з надання різноманітних туристичних послуг або діяльність з організації подорожей з туристичною метою;

- більш широко туристична діяльність може визначатися як прояв соціальної політики держави, профспілок, підприємств з метою реалізації прав громадян на відпочинок, свободу пересування та інших.

Конкретними формами прояву туристичної діяльності вважають:

Стратегічну туристичну діяльність, яка полягає в підготовці цільових документів; зборі інформації; поясненні процесів і ситуацій; формуванні щорічних планів дій; моніторингу результатів діяльності.

Турагенстську діяльність, яка здійснюється юридичними особами і індивідуальними підприємцями як діяльність з просування і реалізації туристичного продукту.

Туроператорську діяльність, яка передбачає діяльність, на основі ліцензії, юридичних або фізичних осіб з формування, просування і реалізації туристичного продукту

Експедиційну діяльність, яка охоплює будь-які експедиційні дослідження, що здійснюються (самостійно або паралельно з іншою діяльністю, в тому числі з туризмом) з метою вирішення фундаментальних або прикладних завдань.

Туристична інфраструктура – це сукупність штучно створених рекреаційних закладів (санаторії, бази відпочинку, готелі, ресторани та ін.) та супутніх об'єктів, побудованих для загального користування за рахунок державного інвестування (автомобільні та залізничні дороги (шляхи), пункти пропуску, аеропорти, лікарні, школи тощо). Послуги інфраструктури відіграють важливу роль, зв'язуючи різні сектори туристичної галузі, включаючи кінцевого споживача та становлення сучасного суспільства, яке не може обходитись без них.

В широкому значенні це основні елементи інфраструктури, які повинні виконувати не тільки рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором поліпшення всього соціально-економічного життя країни.

Це має бути інфраструктура загального користування, що відповідає світовим стандартам і зорієнтована на всіх мешканців України та її гостей.

Туристична індустрія – сукупність різних суб’єктів туристичної діяльності (готелі, туркомплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати,підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прий ом, обслуговування та перевезення туристів (Закон України «Про туризм»). Це - міжгалузевий господарський комплекс, інтегрована система галузей, виробництв і видів діяльності, об'єднаних спільністю мети та суспільним призначенням задовольняти потреби населення у проведенні дозвілля в подорожі шляхом створен­ня та реалізації туристичного продукту.

Вона функціонує внаслідок різноманітних взаємодій та взаємозв'язків між структурними складовими, які виконують однорідні функції в сфері туризму.

Виділяють організаційно-інституційну( правова, 1. Законодавча і нормативна база; 2. Митна служба; 3. Консульська

1. Система оподаткування; 2. Система страхування; 3. Фінансова система і обмінний курс валют

Кадрова 1. Система підготовка кадрів; 2. Система наукових досліджень

функціонально-господарську та територіально-господарську під­системи індустрії туризму (таблиця 1.1).

Туристичні ресурси – сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туристів (Закон України «Про туризм»)

Туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, що можуть пропо­нуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності.