1. Робота в бібліотеці:

- у читальному залі - скласти бібліографію з дисциплін, які читається в даному семестрі (підручники, навчальні посібники, нормативні акти, у т.ч. закордонних країн);

- готуватися до семінарських занять, лекцій, вивчати і конспектувати літературу за темою курсової роботи.

2. Виконання курсової роботи:

- вибрати тему курсової роботи і узгодити її з керівником;

- скласти бібліографію за темою курсової роботи (не менш 15 джерел);

- підготувати календарний план виконання курсової роботи і узгодити його з науковим керівником;

- вивчити навчальну літературу, у тому числі за закордонними джерелами, за темою роботи, скласти анотації (конспекти) з кожного джерела;

- проаналізувати різні точки зору, висловлені в літературі з досліджуваної проблеми, і висловити своє ставлення до них;

- проробити аналіз практики за досліджуваною проблемою;

- підготувати свої пропозиції за рішенням досліджуваної проблеми;

Як працювати з науковою літературою Способи читання

При читанні, як і на виробництві, має величезне значення продуктивність праці. Тут також, як і на виробництві важливо не гаяти час дарма і домагатися кращої організації праці.

Наукова література написана для фахівців, тобто таких людей, що вже знайомі з розглянутими питаннями. Тому наукова література і називається спеціальною.

Читання і обробка спеціальної літератури (інформації) будуть більш продуктивними, якщо вони підпорядковані конкретній меті, що поставив перед собою студент. Це головне правило. Цільова спрямованість активізує мислення, підвищує пам'ять, прискорює процес читання за рахунок вибірковості уваги читаючого, підвищує увагу, зосередженість під час роботи над текстом, підвищує якість оброблення інформації. Читаючи, потрібно знати, що шукаєш, відповіді на які питання хочеш одержати.

Як читати книгу (у руки потрапила книга).

Є три способи: ознайомче, швидке і докладне читання.

Ознайомче читання: переглянути зміст, вивчити анотацію, навчитися швидко переглядати текст - на книгу 200 - 300 сторінок не більш 30 хвилин.

Читаючи, необхідно робити позначки на яких сторінках є щось цікаве для курсової роботи. Якщо книга Ваша, то позначки можна робити олівцем на полях, відзначаючи номера сторінок з позначками. Якщо книга чужа чи з бібліотеки, позначки робляться в зошиті. Більш докладно про техніку позначок на полях сказано нижче. Це допоможе згодом швидко відшукати сторінку з думкою, що зацікавила Вас.

Швидке читання - це спеціальний науковий обґрунтований спосіб читання, заснований:

1) на усунення при читанні внутрішнього проказування складів і слів;

2) на виробленні звички читати не за складами, а цілими слова і рядками.

Око непідготовленої людини робить на рядку 18-20 фіксацій, підготовленої одну - дві фіксації.

Тому рух очей підготовленої людини йде зверху — вниз сторінки, непідготовленої ліворуч - праворуч, з численними зупинками.

Студенти, що опанували швидким читанням, здатні читати в 8 -10 і навіть більше раз швидше.

Якщо в книзі є 5-8 відсотків нового чи невідомого для студента, то це вже гарна книга і її можна прочитати докладно.

Докладне читання — докладно читається та частина книги, що становить інтерес для студента. Але таке читання буде продуктивним у студента, добре знайомого з проблемою і темою і що має визначений досвід роботи з науковою літературою. Якщо такого досвіду мало, його потрібно напрацювати.

Для цього слід 1-2 гарні книги прочитати глибоко, якщо потрібно, то кілька разів. Це дозволяє побачити і засвоїти логіку мислення автора. У сумлінних авторів вона завжди є, тому що неможливо створити оригінальний і творчий науковий добуток, не виробивши свою індивідуальну логіку мислення, не розвинувши свій інтелект.

На жаль, бувають книги, у яких індивідуальність автора відсутня. Щоб хоч якось убезпечити себе від таких марних книг, потрібно виробити в собі уміння швидко виявляти основні думки автора.

Докладне читання книг саме і дозволяє виявити й осмислити важливі для студента думки автора. Читаючи, ми звіряємо свої думки з думками автора. Як не парадоксально, але культура і продуктивність читання, насамперед, залежать від наявності власних думок у студента, а потім уже від наявності оригінальних ідей і думок у автора.

Якщо власних думок немає, чи вони занадто убогі, можна їх запозичати в інших, а запозичивши, удосконалювати на цій основі своє власне мислення.

Відшукавши нове й оригінальне в книзі, потрібно його освоїти і закріпити. Цьому допомагає дотримання наступних правил.