9.2 Сутність та оцінка ефективності виробництва

Проблеми, які повинні зараз вирішувати підприємства, не завжди можна віднести на рахунок зовнішніх факторів. Зміни в економіці і особливо в співвідношенні цін виявляють слабкі місця в самому підприємстві як виробничій системі. Централізований розподіл ресурсів і результатів виробництва сприяв накопиченню ресурсів, які не використовувалися найкращим способом. Підприємства звикли працювати не приділяючи уваги економічній ефективності своєї виробничої системи. Приоритетними були технологічні задачі, економічні цілі практично були поза увагою, що і призвело до створення систем виробництва з дуже високими витратами. В умовах ринкової економіки відсутнє жорстоке закріплення споживачів за виробниками, немає твердих цін і державних гарантій за відвантажену продукцію. Виник ризик відмови заявок, ризик в поверненні заборгованості, ризик в зміні ситуації на ринках збуту. Але ризик це природна і відмінна риса ринкової економіки від планової. Тільки ті підприємства, які навчаться зводити його до мінімуму для свого бізнесу, і виживуть в теперішніх умовах. Саме тому в умовах конкуренції всі підприємства зобов'язані постійно підвищувати свою продуктивність, тобто збільшувати ефект від використовуваних ресурсів і поточних витрат.

Проблема підвищення ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю поточних витрат і ресурсів досягати максимально можливого збільшення результату (ефекту). Різноманітність одержуваних результатів господарської діяльності є одним з напрямків класифікації видів ефективності виробництва. Види ефективності виробництва представлені на рис. 9.5.

Рис. 9.5. Класифікація ефектів діяльності підприємства

Так за наслідками виділяють економічну і соціальну ефективність виробництва. Економічний ефект відображається такими показниками як обсяг товарної, чистої, реалізованої продукції, розмір одержаного прибутку, економія окремих видів матеріальних ресурсів. Соціальний ефект може проявлятися в збільшенні нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану оточуючого середовища. Можуть бути і негативні соціальні наслідки виробництва, такі як поява безробіття, посилення інфляції, погіршення економічного становища На підприємствах необхідно визначати, оцінювати як економічну так і соціальну ефективність. За місцем одержання виділяють локальний ефект, тобто конкретний результат виробничо-господарської чи комерційної діяльності підприємства і народногосподарський ефект, тобто спільний ефект у сферах виробництва і споживання відповідних виробів чи послуг.

Ефект може бути одноразовим в результаті якихось технічних, організаційних чи економічних заходів на конкретному підприємстві. Але коли цей ефект повторюється і примножується й на інших підприємствах чи сферах діяльності, то має місце мультиплікаційний ефект.

В ринкових умовах досягнення бажаного розміру економічного ефекту підприємством можливе лише за умов визначення і задоволення потреб цільових ринків більш ефективним і продуктивним способом ніж конкуренти.

Для вимірювання загальної ефективності виробництва визначається критерій і формується відповідна система показників.

Ефективність вимірюється результативністю функціонування народного господарства, галузі, підприємства в співвідношенні із поточними витратами або ресурсами.

Вимірювання ефективності діяльності підприємства залежить від визначення критерію і формування відповідної йому системи показників. Критерій повинен характеризувати сутність ефективності як економічної категорії і бути спільним для всіх ланок суспільного виробництва Критерій не задовольняє потреб кількісної визначеності і тому не може бути позначеним кількісно. Він являє собою узагальнене формулювання кінцевої мети.

Відносно питання критерію економічної ефективності суспільного виробництва серед вчених економістів немає єдиної думки. Одна група вчених вважає, що він повинен бути однаковим на всіх рівнях - від підприємства до суспільного виробництва в цілому. Друга група вважає, що цей критерій не може бути єдиним для всіх рівнів виробництва і повинен вибиратися в залежності від ланки суспільного виробництва.

В останні роки в якості показника узагальнюючого результату функціонування суспільного виробництва приймають обсяг національного доходу. Одначе ріст національного доходу сам по собі не характеризує ефективності виробництва так як може бути забезпечений не тільки інтенсивними, але й екстенсивними факторами. З урахуванням цього в загальному вигляді критерієм ефективності виробництва є максимізація обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уречевленої праці. На рівні підприємства критерієм ефективності може бути максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої побудови системи цін на продукцію, що виробляється та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва

Кількісна визначеність критерію ефективності підприємства знаходить відображення в окремих показниках загальної ефективності виробництва які формують систему показників ефективності. При цьому під системою розуміють сукупність показників, що всебічно відображають різні сторони ефективності виробництва Вченими розроблені різні варіанти такої системи, але для всіх варіантів найважливішим принципом є формування системи на грунті часткових показників, які відображають ефективність витрат окремих видів ресурсів і узагальнюючих показників ефективності, ці показники залежать від того, які ресурси (застосовані чи споживані) беруть для розрахунків, тобто ресурсний чи витратний підхід використовується для визначення ефективності виробництва

Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної чи реалізованої продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво реалізованої продукції.

До узагальнюючих показників ефективності господарювання можуть бути віднесені коефіцієнти прибутку. Коефіцієнти прибутку показують наскільки ефективно підприємство контролює витрати.

Часткові показники ефективності поділяють на три групи:

1. Показники ефективності використання живої праці (персоналу);

2. Показники ефективності використання виробничих основних і оборотних фондів;

3. Показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів і капітальних вкладень).

Показники, які входять до цих груп характеризують ефективність окремих видів ресурсів. Одна із систем показників ефективності діяльності підприємства представлена схемою (рис. 9.6).

Система показників ефективності діяльності підприємства може бути використана для оцінки і порівняння ступеня ефективності досягнутого даним підприємством і його конкурентами, оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Але запропонована система показників ефективності не означає, що з метою всебічної оцінки результатів виробничої і комерційної діяльності підприємства не можуть бути використані додаткові специфічні показники, які не ввійшли до наведеної системи. Проблема ефективності має велику кількість аспектів і тому різні показники і в різних співвідношеннях можуть бути використані як з метою відносної оцінки ефективності окремих господарських рішень підприємства, ефективності діяльності виробничих підрозділів, так і з метою пошуку напрямків мотивації і стимулювання використання резервів зростання ефективності виробництва.

Рис. 9.6. Система показників економічної ефективності господарської діяльності підприємства

При інтенсивному типі економічного зростання збільшення масштабів виробництва досягається шляхом якісного вдосконалення всієї системи продуктивних сил. Інтенсифікація виробництва знаходить своє вираження у зростанні суспільної продуктивної сили праці, збільшенні виходу кінцевої продукції з кожної одиниці залучених у виробництво ресурсів при економії живої чи уречевленої праці, у підвищенні якості продукції, ефективності виробництва.

Вчені – економісти С. Фішер, Р. Дорнбуш і Д. Шмалензі пропонують виділяти технологічну і економічну ефективність виробництва. В підручнику цих авторів дається таке визначення технологічно ефективного виробництва: „Спосіб виробництва є технологічно ефективним, якщо немає ніякого іншого способу, при якому для виробництва зазначеного обсягу продукції витрачається менша кількість хоч би одного з видів ресурсів і при цьому ресурсів іншого виду витрачається не більше”. Але крім того підприємство повинно вибрати економічно ефективний спосіб виробництва для того, щоб мінімізувати свої витрати і максимізувати прибуток. Тому зазначені автори так характеризують економічну ефективність виробництва: „Економічно ефективний спосіб виробництва якого-небудь заданого обсягу продукції – це такий спосіб, який мінімізує альтернативну вартість витрат виробництва”. Таким чином, загальна ефективність виробництва повинна оцінюватися як виходячи з використаних ресурсів так і вартості всіх видів витрат виробництва Підприємства повинні обирати технічно ефективні процеси, які характеризуються найменшими витратами, що і забезпечує їх економічну ефективність.

Тобто відносно підприємства інтенсифікація виробничо-господарської діяльності – це підвищення ступеня напруженості та розміру віддачі всієї сукупності ресурсів, які воно використовує, що досягається шляхом впровадження досягнень НТП, оптимізації розмірів, якості і внутрішньої структури наявних чинників виробництва або тих, які використовуються, а також на основі гармонізації їх розвитку з метою своєчасного і більш повного пристосування до запитів ринку й отримання максимально можливого прибутку. Пол Хейне в своїй книзі „Економічний образ мислення” стверджує: „Ефективність залежить від оцінок і визначається відношенням оцінки результату до оцінки витрат. Порівняльна перевага – перевага одних ресурсів перед іншими при використанні їх визначеним способом (в порівнянні з другими способами) визначає найбільш ефективний спосіб використання ресурсів”. Таким чином, ефективність визначається ціною результату і ціною витрат.

І результати і витрати оцінюються в грошовому вимірі. Ціни оцінки є інформацією для прийняття рішення про ефективність чи неефективність того чи іншого рішення. Грошова оцінка допомагає зробити вибір.

Розрахунки показників ефективності потрібні для оцінки рівня використання різних видів витрат і ресурсів, організаційно-технічних заходів, загальної результативності виробничо-господарської діяльності підприємства за певний період часу. Крім того з їх допомогою обґрунтовують і визначають оптимальні варіанти господарських рішень.

Аналіз окремих показників ефективності господарської діяльності підприємства, вивчення впливу на їх розмір окремих чинників дає змогу розробити найоптимальніші параметри функціонування підприємства як системи.

Метою оцінки показників ефективності виробництва є виявлення і узагальнення ступеня ефективності досягнутого даним підприємством, і зміни його в динаміці, а також порівняння їх з аналогічними показниками підприємств конкурентів з тим, щоб не допустити зниження конкурентоспроможності підприємства, а також організувати пошук напрямків зростання ефективності господарювання підприємств.

Для оцінки ефективності виробництва перш за все розраховуються узагальнюючі показники.

Проведемо оцінку узагальнюючих показників економічної ефективності одного із підприємств України (табл. 9.1)

Таблиця 9.1