Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Березін О.В.,Економіка п-ва, навчальний посібни...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.26 Mб
Скачать

4.4 Методика перевірки економічної доцільності замовлень і асортименту

Формування портфелю замовлень при плануванні виробничої програми вимагає від менеджерів вірно оцінити доцільність для підприємства кожного окремого замовлення. При цьому під сприйнятливістю слід розуміти готовність, здатність і зацікавленість підприємства в цьому замовленні.

Перш за все, для прийняття того чи іншого замовлення, яке буде включене у виробничу програму, підприємство повинно мати відповідну техніку, технологію, організацію виробництва. Крім того вимагається наявність необхідних виробничих і фінансових ресурсів. Але і при наявності всього необхідного підприємство повинно відхилити замовлення, якщо воно не буде економічно ефективним, тобто вигідним.

Для перевірки вигідності замовлення необхідно правильно врахувати всі витрати підприємства, які до нього будуть відноситися. При визначенні повної собівартості замовлення слід відрізняти постійні і змінні витрати.

Повна собівартість замовлення показує рівень беззбиткової ціни на його виконання в тому випадку, якщо виробничі потужності підприємства будуть завантажені повністю. Якщо ж це не так, коли ціна, що пропонує замовник не покриває всіх витрат перед прийняттям рішення про його відхилення слід провести перевірку вигідності замовлення.

По-перше, необхідно підрахувати ціну простою потужностей, якщо припустити, що ніякого іншого, більш прибуткового замовлення на ці потужності не надійде.

Тут слід використати маржинальний аналіз. Якщо валова маржа по замовленню позитивна, то може статися так, що при його відхиленні інші види продукції також стануть нерентабельними, так як на них ляже додаткова частина постійних витрат. Ця частина витрат частково могла б покриватися за рахунок нерентабельного замовлення.

Крім того, слід глибше вивчити постійні витрати, визначити розмір постійних поворотних витрат. При цьому від поворотними витратами розуміють постійні витрати: а) які підприємство ще не понесло; б) які можливо повернути з допомогою продажу активів (обладнання і т. ін.)

При відхиленні замовлення постійні витрати можуть бути зменшеними на розмір поворотних витрат. Якщо валова маржа більша за розмір поворотних витрат, відхиляти замовлення невигідно, особливо якщо є вільні потужності. Якщо підприємство має надлишок незавантажених потужностей необхідно замовлення включати до виробничої програми навіть якщо запропонована ціна покриває лише змінні витрати.

Розглянемо послідовність оцінки доцільності замовлення:

  1. Розподілити всі витрати на виконання замовлення на змінні і постійні, визначити розмір валової маржі.

  2. Якщо валова маржа негативна, то замовлення слід відхилити, так як ціна замовника навіть не покриває змінних витрат. Якщо валова маржа позитивна, слід перейти до наступного кроку.

  3. Вибрати базу розподілу постійних витрат.

  4. Спрогнозувати на плануємий період кількісне значення вибраної бази розподілу.

Звичайно базою розподілу постійних витрат на підприємствах України згідно Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (затвердженого Постановою КМ України від 26 квітня 1996 р. № 443) є заробітна плата основних робітників.

Такою базою може виступати також сума змінних витрат. Але ці показники можливо підрахувати тільки після складання плану обсягу виробництва продукції. На момент перевірки сприятливості замовлення, яке є частиною цього плану, таких показників розрахувати ще не можливо, можливо тільки спрогнозувати. Такий прогноз слід робити виходячи із стратегії підприємства.

  1. Визначити повну собівартість замовлення, тобто підрахувати суму змінних витрат по замовленню і постійних витрат підприємства, які на це замовлення будуть віднесені.

  2. Якщо ціна замовника більша ніж повна собівартість замовлення – замовлення слід прийняти, якщо ні - необхідно перевірити чи повністю будуть завантажені потужності.

  3. Якщо прогнозується, що потужності будуть завантажені повністю, необхідно перевірити чи зберігається умова рентабельності в цілому по підприємству. Якщо прогнозується, що потужності будуть завантажені не повністю необхідно визначити розмір поворотних витрат.

  4. Якщо портфель замовлень (виробнича програма) з урахуванням даного замовлення зберігає свою рентабельність, необхідно перевірити перспективність замовлення чи замовника, якщо ні замовлення слід відхилити.

  5. Якщо розмір поворотних витрат менший за розмір валової маржі, то замовлення слід прийняти до виконання, якщо ні, то перед відхиленням замовлення слід перевірити перспективність замовника чи замовлення.

  6. Якщо оцінка перспективності замовника позитивна, замовлення слід включити у виробничу програму, якщо ні – відхилити.

При оцінці перспективності замовника важливим критерієм є відношення з ним (постійні, періодичні, тимчасові). Якщо замовник постійний, забезпечує вигідні замовлення, то підприємству вигідно буде виконати його замовлення навіть якщо ціна замовника менша за повну собівартість замовлення.

Отже, оптимальність виробничої програми підприємства може бути забезпечена тільки на грунті вивчення витрат, які будуть з нею пов’язані і результатів від реалізації продукції.