4.2 Методика планування обсягів виробництва

Планування показників виробничої програми дуже складне питання, якість плану багато в чому залежить від компетентності спеціалістів планової служби підприємства і ситуації на ринку товарів, які планується випускати.

В умовах ринкової економіки для підприємств можливі три підходи до планування обсягів виробництва:

1. Виходячи із виробничих потужностей;

2. Виходячи із можливого забезпечення сировиною і іншими виробничими ресурсами;

3. Виходячи із частки ринку, яку планує займати підприємство.

При плануванні за першим підходом обсяг виробництва в натуральному вимірі розраховується за такою формулою:

(4.1)

де Q_ПЛ(і) – обсяг виробництва в натуральному виразі і-го виду продукції;

ВП_(і) – виробничі потужності по і-тому виду продукції;

К_ВП – плануємий коефіцієнт використання виробничих потужностей.

При використанні другого підходу в плануванні, розрахунок може бути проведений за такою формулою:

(4.2)

де W_р.с. – плануємий обсяг ресурсів основної сировини;

К_в.с. – коефіцієнт витрат сировини на одиницю продукції.

Проте ці два підходи зорієнтовані на можливості виробництва, а не на потреби ринку. Планові показники обсягів виробництва, розраховані за вищевказаними методами, повинні розглядатися як обмежувачі. При маркетинговому спрямуванні підприємства в плануванні основним підходом виступає третій – виходячи із частки підприємства в ринку товарів. При цьому підході важливим питанням є визначення місткості ринку тих чи інших товарів.

Відомо, що місткість ринку – це загальний обсяг продажу товарів чи послуг. Без проведення спеціальних маркетингових досліджень встановити цей показник неможливо. Таким чином, постає завдання, незважаючи на всі складності процесів на ринках збуту навчитися робити маркетингові дослідження і якомога точніше визначати платоспроможний попит на продукцію. В підприємствах, які зараз стабільно працюють в ринковому просторі України, як правило щомісяця розглядаються результати маркетингових досліджень ринків збуту і ведеться архів аналітичних звітів. На ґрунті цих результатів і заявок учасників збутової мережі складається план виробництва продукції.

Окремі підприємства маркетинговими дослідженнями ринку товарів та послуг зараз не займаються. Такі підприємства можуть звернутися за допомогою в проведенні таких досліджень до консалтингових фірм. Але в умовах відсутності коштів на рахунках підприємств це також не завжди можливо. Тому пропонується для орієнтовного визначення місткості ринку окремих товарів враховувати річні норми споживання товарів на душу населення і заплановану чисельність споживачів того ринку або його сегменту, на якому працює дане підприємство.

Розглянемо, наприклад, методику розрахунку виробничої програми окремих переробних підприємств і підрозділів. Виділимо підприємства і підрозділи з переробки м’яса, молока і плодоовочевої сировини і розглянемо окремі ситуації.

Ситуація 1.

Перед спеціалістами планової служби підприємства, яке займається переробкою худоби і виробляє м’ясо, ковбасні вироби і м’ясні консерви, поставлені такі завдання:

1. Визначити потребу в м’ясній продукції вибраного сегменту ринку.

2. Розрахувати потребу в сировині для виробітку продукції.

3. Визначити річну виробничу потужність підприємства з виробництва м’яса, ковбасних виробів і м’ясних консервів.

4. Провести розрахунок річної виробничої програми підприємства, використовуючи три підходи, вибрати оптимальний варіант.

Для проведення розрахунку показників виробничої програми підприємства з переробки м’яса необхідно мати таку інформацію:

1. Сировинні ресурси худоби у забійній вазі, тонн 2. Змінна потужність підприємства, тонн - м’яса - ковбасних виробів - м’ясних консервів Розрахунковий коефіцієнт використання потужності 3. Максимальне місячне надходження сировини у % до річного обсягу 4. Чисельність населення вибраного сегменту ринку, тис. чол.. 5. Планова частка підприємства в місткості ринку, % 6. Планові норми споживання м’ясних продуктів на 1 людину вибраного сегменту ринку, кг - м’яса - ковбасних виробів - м’ясних консервів 7. Норми витрат м’яса на виробіток одиниці продукції: - м’яса - ковбасних виробів - м’ясних консервів

7500 23,0 5,4 10,0 0,8 18,5 336 20 65,0 15,0 8,0 1,0 1,36 1,30

Крім того, враховуємо, що виробіток м'яса носить сезонний характер, а виробіток інших продуктів рівномірний на протязі року. Режим роботи підприємства – 2-х змінний, планова кількість робочих змін для виробітку ковбасних виробів, і м’ясних консервів – 500.

Перерахування змінної потужності підприємства з виробітку м'яса в річну зробимо, використовуючи таку формулу:

(4.3)

де П_р – річна потужність;

П₃ – змінна потужність;

К₃ – запроектована кількість змін у день;

Д – кількість робочих днів у місяці максимального надходження сировини взято на рівні 30 днів);

Н_{м сез} – частка максимального надходження сировини у річному обсязі її надходження.

Річна виробнича потужність підприємства з виробітку ковбасних і м'ясних консервів розраховується по формулі:

(4.4)

де П_р – річна потужність;

П₃ – змінна потужність;

Ч – кількість змін на рік.

Послідовність розрахунків може бути такою:

1. Потреба у м’ясі і м’ясних продуктах вибраного сегменту ринку

м’ясо – 65  336 000 = 21840 тонн

ковбасні вироби – 15,0  336000=5040 тонн

м’ясні консерви – 8,0  336000 = 2688 тоб

2. Проект виробничої програми, виходячи з плануємої частки підприємства на ринку

м’ясо –

ковбасні вироби –

м'ясні консерви –

3. Обсяг сировини, яка необхідна для виконання виробничої програми

м’ясо – 1  4368 = 4 368 тонн

ковбасні вироби – 1,36  1008 = 1370,9 тонн

м’ясні консерви – 1,3  537,6 = 698,9 тоб

ВСЬОГО: 6437,8 тонн

4. Порівняємо потребу в м’ясі для виконання проектуємої виробничої програми з наявними ресурсами

7500 – 6437,9 = 1062,1 тонн

Ресурси забезпечують виконання виробничої програми. Крім того, підприємство із вільних залишків ресурсів сировини могло б виготовити ще 817 тонн (1062,1 : 1,30) м’ясних консервів або 780 тонн (1062,1 : 1,36) ковбасних виробів.

5. Річна потужність підприємства з виробництва м'яса:

6. Річна виробнича потужність підприємства з виробітку ковбасних виробів і м’ясних консервів:

по ковбасним виробам П_р = 5,4  500 = 2700 тонн

по м’ясним консервам П_р = 10,0  500 = 5000 тоб

7. Рівень використання виробничих потужностей при проектуємому обсязі програми:

по м’ясу

по ковбасним виробам

по м’ясним консервам

8. Виробнича програма з урахуванням можливого рівня використання виробничої потужності:

по м’ясу – 7459,5  0,8 = 5967,6 тонн

по ковбасним виробам – 2700  0,8 = 2160 тонн

по м’ясним консервам – 5000  0,8 = 4000 тоб

Таким чином, обмежень для виконання виробничої програми з боку виробничих потужностей підприємство не має. Проте оптимальним варіантом слід вважати проект виробничої програми, розрахований виходячи із проектуємої частки на ринку. Крім того, підприємство має можливість для прийняття додаткового замовлення на виготовлення 1062 тонн м’яса або 817 тоб м’ясних консервів, або 780 тонн ковбасних виробів (див. п. 4 розрахунків). Звичайно, що структура випуску продукції, з урахуванням вільних залишків ресурсів може бути і іншою в залежності від потреб замовників.

Для збільшення рівня використання виробничої потужності даному підприємству необхідно розширювати ринки збуту і знаходити додаткових постачальників сировини.

Ситуація 2.

Скласти проект виробничої програми для підприємства, що переробляє молоко і виготовляє масло і сир.

Для проведення розрахунків використаємо таку інформацію:

1. Сировинні ресурси молока за рік, тонн 2. Сумарна змінна потужність, тонн - масла - сиру Плануємий коефіцієнт використання 3. Максимальне місячне надходження сировини у % до річного обсягу 4. Чисельність населення вибраного сегменту ринку, тис. чол. 5. Планова частка на ринку, % 6. Портфель замовлень на інших ринках, тонн - масло 7. Планові норми споживання на людину за рік, кг (по вибраному сегменту ринку) - масло - сиру 8. Норми витрат молока на виробництво одиниці продукції, кг - масло - сиру

20000 5,3 3 0,75 14,1 210 40 50 5,3 4 23,1 9,2

Режим роботи підприємства – 1 зміна в день.

Перерахування змінної потужності підприємства з виробітку масла і сиру в річну проводиться за тією ж формулою, яка використовується для аналогічних розрахунків по м’ясу.

Послідовність розрахунків.

1. Проект виробничої програми, виходячи із наявних потужностей підприємства і плануємого коефіцієнту використання.

масло

сир

2. Плануєма місткість вибраного сегменту ринку

масло 5,3  210 000 = 1113 тонн

сир 4,0  210000 = 840 тонн

3. Розраховуємо середньозважену норму витрат сировини з урахуванням того, що у виробничій програмі 57 відсотків складатиме масло і 43 відсотки сир (виходячи із структури ринку)

(23,1  57 + 9,2  43) : 100 = 15,5

4. Проект виробничої програми, виходячи з наявних ресурсів сировини всього можливий випуск продукції 20 000 : 15,5 = 1290 тонн

із неї

масло

сир

4. Проект виробничої програми, виходячи із частки підприємства на ринку, яка планується

масло

сир

Для виконання виробничої програми на рівні запланованої частки підприємства на ринку обмежень ні з боку виробничих потужностей, ні з боку ресурсного забезпечення підприємство не має. Тому цей варіант плану слід вважати оптимальним. Крім того, підприємство має можливості для прийняття додаткового замовлення на виготовлення 240 тонн масла (735–495) і 142 тонн сиру (478–336).

Для підвищення рівня використання виробничих потужностей підприємству слід забезпечити вихід на інші сегменти ринку, збільшити свою присутність на вже зайнятому ринку за рахунок розширення асортименту.

Проведення розрахунків обсягу виробництва, який планується окремих видів продукції за трьома методами, дає змогу скласти виробничу програму в оптимальному розмірі, мати інформацію про можливість чи неможливість прийняття додаткових замовлень, проводити пошук конкретних шляхів збільшення коефіцієнту використання виробничих потужностей і ресурсів.