Заключна дезинфекція

Заключну дезинфекцію проводять в осередку інфекції одноразово після ізоляції хворого (госпіталізація, виїзд, оду­жання, смерть). Мета: повне знезаражування об'єктів, які могли бути заражені збудником. Заключну дезинфекцію проводять в осередках тих інфекцій, збудники яких стійкі в навколишньому середовищі. До них належать чума, холера, поворотний тиф, рикетсіози, КУ-гарячка, черевний тиф, паратифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентерити і колі­ти, інфекційний гепатит А і вірусні гепатити, поліомієліт, туберкульоз, дифтерія, менінгококова інфекція, грибкові за­хворювання, глистяні інвазії та деякі інші.

Заключну дезинфекцію виконують дезинфекційні бри­гади СЕС. До складу бригади входить лікар-дезинфекціоніст і 1—2 дезинфектори. Бригада має бути оснащена гідро­пультом, відрами на 5 і 10 л, щітками для чистки м'яких речей, розпилювачами порошків і рідин, мішками для тран­спортування речей у дезинфекційну камеру, тарою для де­зинфікуючих засобів, чисте знезаражене ганчір'я, клейончаті мішки для чистого і використаного ганчір'я, використаних комплектів спецодягу, розфасовані дезинфікуючі засоби, ха­лати, ковпаки або косинки, респіратори, захисні окуляри, гумові рукавиці, мило.

Заключну дезинфекцію необхідно провести в найкоротші строки, бажано негайно після евакуації інфекційного хворого. Після прибуття в осередок інфекції керівник попереджає всіх про дезинфекцію, визначає місце для зберігання верх­нього одягу бригади, одягає спецодяг, обстежує осередок і з'ясовує обставини, що зумовлюють об'єм і зміст дезин-фекційних заходів, намічає план проведення заключної де­зинфекції.

Роботу розпочинають з приготування дезинфікуючих роз­чинів. Спочатку знезаражують інвентар для прибирання (віник, щітки, ганчірки) шляхом занурення їх у дезин­фікуючий розчин. Для цього використовують відра і тази для миття підлоги. Потім орошують двері і підлогу в кімнаті, де перебував хворий, і в прилеглих приміщеннях.

У кімнаті хворого послідовно знезаражують його ви­ділення, горщик, білизну натільну і постільну, залишки їжі, посуд. Речі, що підлягають камерній дезинфекції, укладають в щільні мішки, змочені дезрозчином. Потім знезаражують меблі, батареї, стіни, підлогу. Після цього дезинфікують сусідні приміщення і місця спільного користування.

ПРОФІЛАКТИЧНА ДЕЗИНФЕКЦІЯ

Профілактичну дезинфекцію проводять постійно, неза­лежно від наявності інфекційного захворювання. Джерелом

ібудника інфекції можуть бути особи з хронічними і за­тяжними формами захворювань, або ті, хто приховують своє «ахворювання чи не знають про нього. Мета профілактичної дсзинфекцн: запобігти виникненню і поширенню інфекцій­них захворювань та накопиченню збудників цих захворювань або їх переносників у навколишньому середовищі.

Профілактичну дезинфекцію проводять на окремих об'єк­тах, обмежених ділянках і на великих територіях. Доцільно постійно проводити її в поліклініках, диспансерах, дитячих консультаціях після закінчення прийому, а також у перервах між прийомами. Особливо необхідна профілактична дезин-фекція в місцях загального користування, а також у місцях скупчення людей: на вокзалах, у транспорті, театрах, кіно, дитячих закладах, школах, садках, гуртожитках, готелях, будинках відпочинку, санаторіях, лазнях і душових, пла­вальних басейнах та ін. Постійні профілактичні дезинфек­ційні заходи необхідні на підприємствах харчової промисло­вості та в закладах громадського харчування.

За своїм змістом профілактична дезинфекція може носити характер поточної дезинфекції (миття склянок і посуду за­гального користування після кожного використання) і за­ключної дезинфекції (хлорування води, пастеризація молока, які можуть містити збудників інфекційних захворювань).

Великим розділом роботи в плані загальних санітарно-протиепідемічних заходів є проведення робіт по дезинфекції і дератизації приміщень і різних територій.

Методика проведення профілактичної дезинфекції мало відрізняється від осередкової дезинфекції. Однак при про­веденні профілактичної дезинфекції ширше використовують фізичні методи знезараження (висока температура), а також пральні порошки, пасти, емульсії, мило, соду, тощо.

Контроль якості дезинфекції проводять візуально (са­нітарний стан приміщення), хімічним (перевірка активності дезинфікуючих препаратів і розчинів) і бактеріологічним (посів матеріалу на виявлення мікрофлори) методами.