Поточна дезинфекщя

Поточну дезинфекцію проводять в осередку інфекції ба­гаторазово в присутності хворого чи бацилоносія.

Мета поточної дезинфекції: негайне знищення збудника інфекції після його виділення з організму хворого чи бацило-

54

носія з метою запобігання розсіюванню збудника інфекції в навколишньому середовищі. Поточна дезинфекція про­водиться медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів або особами, які доглядають за хворими.

Поточна дезинфекція є обов'язковим заходом при пере­буванні хворого в домашніх умовах, зокрема, при грипі та інших гострих респіраторних захворюваннях. Вона необхідна і в тих випадках, коли епідеміолог дозволяє залишити інфек­ційного хворого вдома на час хвороби або коли залишення хворого вдома передбачено відповідними інструкціями (скар­латина, хронічна дизентерія).

Поточна дезинфекція проводиться в інфекційних стаціо­нарах, протитуберкульозних або шкірно-венеричних диспан­серах і кабінетах, дитячих закладах, пологових будинках та інших об'єктах.

Основні заходи при поточній дезинфекції — ізоляція хворого, багаторазове провітрювання приміщень, волого-ме­ханічне прибирання приміщень (кімнати, палати, коридори, туалет), знезараження виділень — кожен раз після дефекації при кишкових інфекціях, знезараження харкотиння при ін­фекції дихальних шляхів, білизни — після заміни або без­посередньо перед її пранням, посуду для їди — після прий­мання їжі та інших предметів догляду за хворими.

ПОТОЧНА ДЕЗИНФЕКЦІЯ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

У домашніх осередках інфекційних захворювань поточну дезинфекцію організовує дільничний медичний персонал. Виконують поточну дезинфекцію особи, які доглядають за хворим, або сам хворий.

Дільничний лікар при першому візиті до хворого орга­нізовує первинні протиепідемічні заходи в осередку інфекції, а подальше спостереження за їх проведенням проводить середній медичний персонал, в обов'язки якого входить на­вчання осіб, які доглядають за хворим, методів знезараження і контроль за виконанням призначених заходів.

Якщо хворого можна лікувати вдома, йому необхідно створити найкращі квартирні умови. З цією метою в квартирі вибирають сонячну, світлу, суху кімнату, яка добре про­вітрюється. Якщо такої можливості немає, для хворого ви­діляють найзручнішу і найсвітлішу частину однієї кімнати, відгородивши її ширмою. З кімнати виносять зайві речі або накривають їх простиралом. Хворий повинен мати окрему білизну (натільну і постільну), рушники, носові хустинки, посуд. Усі ці предмети необхідно зберігати, прати і мити окремо від тих, якими користуються інші члени сім'ї.

55

Кімнату необхідно регулярно провітрювати, незалежно від погоди. В теплу пору року вікно або двері, що ведуть на балкон, чи кватирку треба тримати відчиненими протягом усього дня і навіть вночі. Взимку чи взагалі в холодні дні, щоб захистити хворого від холодного повітря на час про­вітрювання кімнати, його слід добре вкрити в ліжку. Особливо старанно треба вкривати голову (теплою хусткою, рушником). Найкращим є наскрізне провітрювання кімнати, коли повітря надходить з протилежних боків кімнати. Проте при наявності хворого в кімнаті не можна влаштовувати наскрізного провітрювання, краще провітрювати кімнату так, щоб свіже повітря надходило лише з одного боку. Наскрізне провітрювання можна допускати лише за умови переведення хворого на цей час в іншу кімнату. В кімнаті, де є хворий, слід підтримувати рівномірну температуру, приблизно 18— 20 °С. Якщо хворі діти чи особи похилого віку, то темпе­ратура в кімнаті має бути вищою. Дуже важливо забезпечити доступ у кімнату природного денного світла, яке сприятливо впливає на нервову систему хворого і підвищує захисні властивості його організму. Крім цього, сонячне світло поси­лює обмін речовин, поліпшує кровотворення і кровообіг, а також затримує ріст і розвиток мікроорганізмів. Особа, яка доглядає хворого, має бути одягнена в халат, на голову необхідно пов'язати косинку; в осередках інфекції дихальних шляхів необхідно носити чотиришарову марлеву пов'язку. При виході з кімнати, де перебуває хворий, халат та тапочки слід знімати, класти окремо від іншого одягу і прикривати простиралом.

При проведенні поточної дезинфекції в домашніх умовах найчастіше використовують такі чинники: гарячу воду, мило, соду, синтетичні миючі засоби, прання, кип'ятіння, про­вітрювання та інші методи, що не потребують використання спеціальної дезапаратури.

Вологе прибирання приміщення, в якому перебуває хво­рий, проводять 2 рази на день, а при потребі й частіше.. Користуються спеціально виділеним для цього інвентарем (відро, щітка, швабра, ганчірки). Підмітати кімнату почина­ють від вікон, стін, змітаючи сміття до середини кімнати і до дверей. Потім вологою ганчіркою протирають меблі і миють підлогу. Під час проведення поточної дезинфскції та після її закінчення кімнату провітрюють, відкривши ква­тирки. Хворих, якщо вони залишаються на цей час у кімнаті, необхідно накрити ковдрою. Інвентар, яким користувалися під час прибирання, необхідно прокип'ятити протягом 15 хв і висушити.

Хворий на інфекційне захворювання повинен мати інди­відуальний посуд, який треба зберігати окремо від посуду інших членів сім'ї. Після прийому їжі посуд хворого

56

звільняють від її залишків, на 30 хв занурюють в 1 % розчин хлораміну, а потім миють гарячою водою. Замість обробки хлораміном можна перед миттям посуду проки­п'ятити його у великій посудині протягом 30 хв у 2 % розчині соди (на 1 л води додають 1 чайну ложку питної соди). Залишки їжі також мають бути знезаражені. їх зби­рають в окремий посуд, найкраще в спеціальний бак з покришкою, на 1 тод заливають 1 % розчином хлораміну і після цього висипають у спеціальне місце для відходів.

Зняту з хворого натільну і постільну білизну, одяг обслу­говуючого персоналу збирають в окремі мішки, кип'ятять у 2 % розчині соди протягом 15 хв від моменту закипання. Потім віджимають, полощуть і перуть.

ПОТОЧНА ДЕЗИНФЕКЦІЯ У ЛІКУВАЛЬНО -ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ

Дезинфекція у лікарні передбачає такі заходи: санітарну обробку поступаючих у стаціонар хворих і дезинфекцію їхньої білизни та одягу; організацію та проведення про­філактичної та поточної дезинфскції усіх приміщень лікарні залежно від режиму їх роботи; проведення дезинфекції та дератизації з метою знищення побутових комах та гризунів і запобігання їх розмноженню; дезинфекцію транспорту, який може бути джерелом поширення інфекції.

Поточну дезинфекцію в лікарні проводять з метою за­побігання виникненню внутрішньолікарняної інфекції.

До заходів, що блокують виникнення внутрішньолікар­няної інфекції та забезпечують своєчасну ізоляцію її джерел, відносять постійний бактеріологічний контроль і обстеження можливих джерел та шляхів її поширення (хворі з гострою чи хронічною інфекцією, персонал відділення, повітря палат і операційно-перев'язочного блоку, інструментарій, апара­тура тощо). Бактеріологічному контролю підлягають щітки для миття рук, фартухи, змиви з рук, матеріал з опе­раційного стола, столик анестезіолога, наркозний апарат, ларингоскоп, шланги для підведення кисню тощо. Обсте­ження персоналу відділень на носіїв золотистого стафілококу проводять 1 раз на квартал. Виявлені бактеріоносії під­лягають санації до повного одужання. Працівників, у яких не вдається ліквідувати хронічний запальний процес дихаль­них шляхів, переводять на іншу роботу.

З метою запобігання внутрішньолікарняної інфекції передбачено також використання ефективних методів стери­лізації і створення центральних стерилізаційних відділень, застосування високоефективних методів обробки рук медич­ного персоналу, виконання санітарних заходів із застосу­ванням ефективних дезинфікуючих засобів.

57